Тихановська оцінила ймовірність військового вторгнення Росії у Білорусь

Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська в інтерв'ю "Радіо Свобода", яке вийшло 28 листопада, розповіла, що Росія навряд чи буде вдаватися до військового вторгнення в охоплену протестами Білорусь.

"Я дуже сумніваюсь у якомусь вторгненні. Тому що немає необхідності. У нас жодним чином не йдеться про геополітику. Наша боротьба скерована проти однієї людини – проти режиму і диктатури. Тому жодної необхідності в цьому немає. У нас абсолютно мирна революція, проти кого які війська вводити?" – заявила вона.

Лідерка білоруської опозиції зазначила, що не бачить активної підтримки режиму Олександра Лукашенка з боку Кремля.

Тихановська також додала, що хотіла б зустрітися з президентом РФ Володимиром Путіним. Вона також заявила, що опоненти Лукашенка прагнуть бути в контакті з усіма країнами, зокрема з Росією.

Із 9 серпня в Білорусі не вщухають масові акції протесту незгодних із результатами голосування на виборах президента. За офіційними даними, перемогу в них здобув тодішній глава держави Олександр Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців (він керує країною з 1994 року). Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи засвідчили протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.

11 серпня Тихановська вимушено виїхала з Білорусі до Литви.

Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі і водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми і поранення. За офіційними даними, загинуло четверо учасників мітингів. Відомо ще про одного загиблого, Романа Бондаренка, внаслідок сутички невідомих у масках із місцевими жителями. Конфлікт стався через біло-червоно-білі стрічки. У Слідкомі Білорусі заявили, що загиблий був п'яним. Але лікарі сказали, що в організмі Бондаренка було нуль проміле алкоголю.

За даними Тихановської, загинуло восьмеро осіб.

Лукашенко 23 вересня обійняв посаду президента. Уперше в історії Білорусі церемонії інавгурації не анонсували й не транслювали на телебаченні. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнала інавгурації Лукашенка.

Євросоюз 2 жовтня ввів обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів. 6 листопада ЄС запровадив санкції проти Лукашенка, який вважає себе президентом Білорусі, і ще 14 білоруських посадовців. До санкцій приєдналася Україна. Після вбивства Бондаренка Євросоюз пригрозив Білорусі новими санкціями.