0 Київ
Білоруській опозиціонерці Марії Колесниковій, яка під арештом від початку вересня, продовжили строк перебування під вартою до 8 січня. Про це 6 листопада повідомили у пресслужбі опозиціонера Віктора Бабарика у своєму Telegram-каналі.
За інформацією "Радые Свабода", слідство відмовилося відпустити Колесникову під заставу. Раніше захист опозиціонерки просив перевести Колесникову на домашній арешт, але дістав відмову.
Опозиціонерка та її адвокат Максим Знак перебувають під вартою як обвинувачені за ч. 3 ст. 361 Кримінального кодексу Білорусі (заклики до дій, спрямованих на завдання шкоди зовнішній безпеці Республіки Білорусь, її суверенітету, територіальній цілісності, національній безпеці й обороні).
Білоруські правозахисні організації визнали їх політв'язнями, ідеться в повідомленні.
Колесникова – білоруська флейтистка, політичну кар'єру розпочала 2020 року, коли очолила штаб банкіра Віктора Бабарика (він збирався балотуватися у президенти, але його заарештували незадовго до виборів і не допустили до них). Після арешту Бабарика Колесникова разом із Веронікою Цепкало, дружиною ще одного не допущеного до виборів політика – Валерія Цепкала, увійшла у штаб опозиційної кандидатки Світлани Тихановської.
7 вересня в Мінську невідомі затримали й вивезли Колесникову. Білоруські прикордонники 8 вересня розповіли, що вона проходила прикордонний контроль на українському кордоні, але потім повернулася на білоруську територію.
Соратники Колесникової Антон Родненков і Іван Кравцов, яким вдалося дістатися Києва, стверджували, що вона порвала паспорт, щоб уникнути вигнання з Білорусі.
9 вересня стало відомо, що Колесникову заарештовано. 16 вересня Слідчий комітет Білорусі обвинуватив Колесникову. Затриманій опозиціонерці інкримінують ч. 3 ст. 361 Кримінального кодексу Республіки Білорусь (заклики до дій, спрямованих на завдання шкоди національній безпеці Білорусі, скоєні з використанням ЗМІ та мережі інтернет).
У Білорусі з 9 серпня тривають масові акції протесту не згодних із результатами голосування на виборах президента. За офіційними даними, перемогу в них здобув чинний президент країни Олександр Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла кандидатка від опозиції Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи свідчили про протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі й водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми й поранення, було затримано понад 14 тис. людей. За офіційними даними, загинуло четверо учасників мітингів.
Лукашенко 23 вересня обійняв посаду президента. Уперше в історії Білорусі церемонії інавгурації не анонсували і не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.
