У Кремлі заявили, що введення санкцій США проти Путіна розцінять як розрив відносин

Світ

Введення нових санкцій США проти РФ у Москві розцінять як розрив відносин. Про це 13 січня заявив речник Кремля Дмитро Пєсков, повідомляє "РИА Новости".

Можливі санкції США проти президента Росії Володимира Путіна він назвав "позамежним заходом".

За словами Пєскова, РФ "неминуче" відповість на американські санкції, якщо їх буде введено.

12 січня на сайті Сенату США опублікували Defending Ukraine Sovereignty Act of 2022 – проєкт закону про санкції, які пропонують накласти на РФ у разі, якщо уряд Росії або його союзники ухвалять рішення про "ескалаційні військові операції або іншу дестабілізувальну агресію проти України".

Документ пропонує ввести санкції, зокрема, проти Путіна, прем'єр-міністра РФ Михайла Мішустіна, глави міністерства закордонних справ РФ Сергія Лаврова та начальника Генштабу збройних сил РФ Валерія Герасимова. Ідеться про блокування та заборону всіх операцій з активами на території США для осіб, які потраплять до санкційного списку, заборону на в'їзд до США. Крім того, у законопроєкті передбачено санкції проти газопроводу "Північний потік – 2" та запропоновано збільшити військову допомогу США Україні.

Контекст

Навесні 2021 року Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знову стягує війська до кордону з Україною.
Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов повідомив 22 грудня, що в зоні 200 км від кордону країни перебуває 122 тис. російських військових. Біля кордонів України перебуває значна кількість військ РФ, США не фіксують його зменшення. Про це 10 січня заявив речник Пентагону Джон Кірбі.
У Кремлі назвали повідомлення про підготовку вторгнення "вкиданнями", заявили, що "Росія не збирається ні на кого нападати й не виношує жодних агресивних планів", і звинуватили Київ у підготовці до агресії "проти "ЛНР" і "ДНР". У МЗС України спростували дезінформацію РФ про нібито підготовку до військового нападу на Донбасі.
США та НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні.
17 грудня МЗС РФ поширило передані Вашингтону російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, у них ідеться, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку", відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР.
Путін 23 грудня на щорічній пресконференції відповів на запитання, чи нападатиме Росія на Україну. За його словами, дії Москви "залежатимуть не від перебігу переговорів [про просування НАТО на схід], а від безумовного підтримування безпеки Росії сьогодні й на історичну перспективу".
29 грудня в Держдепартаменті США повідомили, що в січні проведуть переговори з Москвою щодо вимог про "гарантії безпеки": 10 січня відбувся діалог між Сполученими Штатами та РФ щодо стратегічної стабільності, 12 січня Росія та НАТО провели зустріч на рівні Ради Росія – НАТО, на 13 січня заплановано зустріч представників РФ та ОБСЄ.