"Зараз ризик застосування ядерної зброї найвищий із часів холодної війни. Війна в Україні є найгострішим прикладом такого ризику. Відсутність діалогу, ерозія архітектури роззброєння й контролю над озброєннями в поєднанні з небезпечною риторикою є найгострішим прикладом і чинником потенційного ризику", – сказала Накаміцу.
Вона наголосила, що всі держави мають уникати будь-яких дій, які призводять до ескалації.
Накаміцу закликала всі держави – учасниці договору про непоширення ядерної зброї виконувати свої зобов'язання й докласти зусиль, щоб знизити ризик ядерного конфлікту.
Контекст
Президент Росії Володимир Путін заявив 21 лютого 2023 року, що Москва зупиняє участь у Договорі про скорочення стратегічних наступальних озброєнь. Він наголосив, що Росія не виходить із договору, а саме зупиняє свою участь, поки не зрозуміє, "на що претендують такі країни Північноатлантичного альянсу, як Франція й Великобританія, і як ми враховуватимемо їхні стратегічні арсенали, тобто сукупний ударний потенціал Альянсу". Путін також звинуватив США у нібито розробленні нових типів ядерних боєприпасів. У зв'язку із цим, заявив він, Росія має бути готовою до проведення ядерних випробувань.
22 лютого відповідний закон ухвалила російська Держдума і схвалила Рада Федерації РФ, зазначають у тексті документа.
Держсекретар США Ентоні Блінкен назвав рішення Росії "глибоко невдалим і безвідповідальним". За його словами, адміністрація президента США Джо Байдена, як і раніше, готова обговорити з РФ договір про ядерні озброєння "в будь-який час, незалежно від того, що ще відбувається у світі".
+5 Київ
