У Швеції вважають, що Росія становить воєнну загрозу для країни, і не відкидають нападу РФ

У Швеції вважають, що Росія становить воєнну загрозу для країни, і не відкидають нападу РФ У Швеції побоюються, що у РФ, як і раніше, досить військових ресурсів для гіпотетичного нападу
Фото: EPA

Комітет з оборони парламенту Швеції вважає РФ потенційною загрозою і не відкидає, що Росія може здійснити військовий напад на цю країну. Про це повідомив 19 червня шведський телеканал SVT із посиланням на парламентський звіт комітету.

Повідомляють, що звіт комітету з оборони дістав назву Allvarstid ("Час серйозності"). Джерела видання стверджують, що вона безпосередньо відсилає до періоду з 1939-го до 1945 року, коли Швеція стояла перед серйозною загрозою безпеці, аналогічною сьогоднішній. Доповідь визначає стратегію й напрями шведської оборонної політики на строк до 2030 року.

Шведські парламентарі зазначають, що хоча сухопутні війська Росії беруть участь у війні в Україні, для Швеції є воєнна загроза, оскільки у РФ вистачить ресурсів для нападу, і такий сценарій відкидати не можна. Комітет дійшов висновку, що здатність РФ проводити операції з використанням військово-повітряних сил, військово-морських сил, зброї далекого радіуса дії або ядерної зброї проти Швеції залишається незмінною.

Зазначають також, що Росія ще більше знизила поріг застосування військової сили й демонструє "високу схильність до політичних і воєнних ризиків".

Новим у звіті щодо політики безпеки за цей рік також є те, що Китай виділяють як глобальну загрозу. Китай характеризують у документі як "авторитарну, комуністичну й націоналістичну однопартійну державу", яка кидає виклик заснованому на правилах світовому порядку, нарощує військову міць і поводиться агресивно.

Аналіз політики безпеки ґрунтується на тому самому листі, що й аналіз, опублікований п'ять років тому, пояснює SVT. Тоді комітет з оборони парламенту країни теж зазначав, що "збройний напад на Швецію не можна відкинути. Також не можна відкидати, що проти Швеції можуть використати військові засоби або подальші загрози застосування такої сили".

Водночас у звіті 2023 року, наголошує видання, викладають нову доктрину безпекової політики, яка враховує членство в НАТО, котрого прагне досягти Швеція.

Контекст

Швеція одночасно з Фінляндією подала заявку на вступ у НАТО 18 травня 2022 року – після того, як РФ розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. 29 червня Альянс ухвалив рішення про запрошення Фінляндії та Швеції до членства в Альянсі. Фінляндія стала членом НАТО 4 квітня 2023 року.

Заявку Швеції в НАТО гальмують дві країни – Туреччина й Угорщина. Зокрема, Туреччина заявила, що не схвалить членства країни в НАТО, якщо та не видасть "терористів" на запит Туреччини. Швеція чітко дала зрозуміти, що цього не відбудеться, і наразі процес зупинився.

Туреччина була проти членства Швеції та Фінляндії в НАТО ще до подання ними заявки на вступ в Альянс. Як пояснював 16 травня президент Туреччини Реджеп Ердоган, Туреччина не схвалювала заявки, тому що Швеція та Фінляндія "не мають чіткої й недвозначної позиції щодо терористичних організацій". Такою в Анкарі вважають, зокрема, Робітничу партію Курдистану.

Угорщина приєдналася до претензій до Швеції. Там звинувачують Стокгольм у "політиці неповаги" стосовно Угорщини й у дискримінації мусульман.

4 червня у Стамбулі генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг на зустрічі з Ердоганом заявив, що Швеція виконала всі вимоги Туреччини щодо вступу в НАТО.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати