+8 Київ
У міністерстві зазначили, що до Комітету з прав людини ООН звернулися особи, які назвали себе "етнічними росіянами", – Казімерас Юрайтіс, який їздив на зустріч із представниками білоруської влади, а також Дмитро Глазков, Тетяна Брандт і Анастасія Брандт. Вони вказали, що рішення демонтувати стели "обмежує права нацменшини і право на повагу до приватного та сімейного життя". Водночас їхні інтереси представляє Станісловас Томас, який назвав себе адвокатом, проте 2016 року Європейський суд з прав людини заборонив йому представляти інтереси позивачів.
Литва надішле комітету свою позицію 6 жовтня. У позиції зазначено, що тимчасові заходи захисту комітет вжив на основі "інформації, що вводить в оману", розповіла міністерка юстиції Литви Евеліна Добровольська. За її словами, Литва з повагою ставиться до міжнародних зобов'язань, тому звертається до комітету зі своїми аргументами та просить "якнайшвидше скасувати тимчасові заходи захисту".
Крім цього, вона розказала, що до Комітету з прав людини звернулися, "маніпулюючи інструментами міжнародного захисту прав людини," – наприклад, пактом про громадянські та політичні права ООН від 1966 року і його протоколом, який встановлює механізм подання індивідуальних скарг, але насправді "цілі не пов'язані з цим документом".
У позиції також зазначено, що на цвинтарі демонтують лише скульптури, а могил і меморіалу "ніхто не чіпатиме". У міністерстві зазначили, що цвинтар хочуть очистити "від релікту радянської мілітаристської ідеології", тому приберуть частину меморіалу – шість стел, що зображують "воїнів окупаційної радянської армії".
Литва звернула увагу комітету на те, що позивачі просять тимчасових заходів захисту безпідставно, а також, що вони безпосередньо звернулися до міжнародної інстанції, не використавши засобів правового захисту в Литві.
За словами мера Вільнюса Реміґіуса Шимашюса, він сподівається на "раціональне рішення" комітету, але до 1 листопада 2022 року скульптури демонтувати не вдасться.
