+12 Київ
Дослідження ґрунтується на гіпотезі про те, що частки життя можуть переносити між планетами астероїди й комети. Науковці застосували так зване рівняння життя Венери, щоб оцінити ймовірність існування життя в атмосфері планети.
Згідно з моделями, під час ударів метеоритів із поверхні Землі в космос можуть викидатися мікроорганізми, частина з яких здатна пережити екстремальні умови – вакуум, радіацію й перепади температур – і досягти Венери. Під час входу в її атмосферу такі об'єкти розпадаються, поширюючи органічний матеріал у хмарах.
Розрахунки засвідчують, що щорічно у хмари Венери може потрапляти приблизно 100 життєздатних частинок, загалом за останній 1 млрд років – до 20 млрд. Деякі шари атмосфери планети мають температуру і тиск, потенційно придатні для існування мікробів.
Автори наголошують, що модель демонструє принципову можливість перенесення життя між Землею й Венерою. Це означає, що в разі виявлення мікроорганізмів в атмосфері Венери їхнє походження може бути пов'язаним із Землею.
