"Польща наполягає на посиленні санкцій Євросоюзу стосовно Росії за підрив територіальної цілісності України", – повідомив він.
За його інформацією, сім країн – членів ЄС підтримали цю позицію. Про які держави йдеться, журналіст не уточнив.
В іншому твіті він анонсував приїзд міністрів закордонних справ Естонії, Латвії та Литви на Донбас 15 квітня.
Контекст
Росія анексувала Крим після незаконного референдуму, який відбувся 16 березня 2014 року. Україна і більшість країн світу не визнають приєднання півострова до РФ. Наразі між материковою Україною та Кримом діє контрольно-пропускний режим, а Київ де-факто не контролює півострова.
Одразу після анексії Криму Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку та російською армією й підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, попри надані Україною факти й докази.
У березні 2014 року стосовно Росії ввели економічні санкції Сполучені Штати, Євросоюз і деякі інші країни. Санкційні пакети кілька разів продовжували, розширювали й посилювали. Востаннє США продовжили на рік ці санкції 3 березня 2021 року.
Щодо Росії діє кілька санкційних пакетів ЄС за посягання на територіальну цілісність, незалежність і суверенітет України. Серед них – заборона на економічні відносини з Кримом і Севастополем (діє до 23 червня 2021 року), а також обмежувальні заходи стосовно окремих секторів російської економіки. У списку опинилися 177 фізичних та 48 юридичних осіб, а самі санкції продовжили до 15 вересня 2021 року).
22 липня 2020 року тристороння контактна група погодила режим повного і всеосяжного припинення вогню на Донбасі з опівночі 27 липня.
На початку 2021 року ситуація на Донбасі загострилася. Штаб операції Об'єднаних сил неодноразово повідомляв, що противник веде снайперський вогонь. У лютому перший президент України, голова української делегації у тристоронній контактній групі з урегулювання конфлікту на Донбасі Леонід Кравчук заявив, що "перемир'я вже просто немає".
1 квітня в Офісі президента України повідомили, що від початку 2021 року російсько-окупаційні війська на Донбасі порушили режим припинення вогню понад 570 разів. Прессекретарка президента України Юлія Мендель розповіла 11 квітня, що цього року вже загинуло 26 українських військовослужбовців, згодом загинуло ще двоє.
Наприкінці березня – на початку квітня ЗМІ та очевидці розпочали публікувати відеодокази, що Росія активно перекидає військову техніку у Крим через Керченський міст і стягує війська до кордону з Україною.
30 березня головнокомандувач Збройних сил України Руслан Хомчак підтвердив, що РФ нарощує війська поблизу кордону з Україною і в окупованому Криму, що "створює загрозу воєнній безпеці держави". Українська розвідка заявила, що Росія хоче розширити військову присутність на підконтрольній бойовикам "ДНР" і "ЛНР" території внаслідок введення регулярних підрозділів збройних сил РФ, і не відкинула спроби просування російських військ углиб території України.
За словами міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, нинішня ескалація з боку РФ на Донбасі є системною і наймасштабнішою за останні роки.
Через ескалацію ситуації на Донбасі командування військ США у Європі оголосило максимальну готовність. За даними Білого дому і Держдепартаменту США, чисельність російських військ біля кордону з Україною найбільша з 2014 року.
Співрозмовники Reuters у Кремлі заявляли, що йдеться про демонстрацію сили, а не про підготовку до широкомасштабних дій. Колишній командувач американської армії у Європі Бен Годжес передбачає, що стягування військ може бути "позерством Росії" й "перевіркою" адміністрації нового президента США Джо Байдена.
Мендель 12 квітня повідомила, що на східному кордоні з Україною РФ розмістила більше ніж 40 тис. військовослужбовців, стільки ж російських військових перебуває в окупованому Криму.
-1 Київ
