DFK 52 – це зірка класу червоний надгігант, які є найбільшими у Всесвіті. Протягом останньої фази життя до утворення наднової такі зірки швидко розширюються в об'ємі й викидають велику кількість газу та пилу, створюючи навколо себе бульбашку. Останню називають навколозоряним середовищем, і вона може впливати на те, як зірка вибухає.
Науковці кажуть, що бульбашка цієї DFK 52 – унікальна, бо немає відомого механізму, здатного створити таку велику кількість плазми з однієї зірки, тим паче DFK 52 є відносно тьмяною і не має стільки енергії, скільки потрібно на створення бульбашки таких габаритів.
Коли астрономи спостерігали за зіркою за допомогою оптичних телескопів, то фіксували відносно нормальну кількість плазми, яку вона викидає. Однак під час спостереження за допомогою радіотелескопа ALMA, вони побачили надзвичайно велику структуру навколо зірки, що вмирає.
Автори дослідження кажуть, що геометрія зірки складна. Із неї вилітають потоки плазми, а всередині сфери є кільцеподібна структура, що розширюється зі швидкістю майже 30 км/с.
Астрономи вважають, що щось могло статися із зіркою приблизно 4 тис. років тому. Це, імовірно, вплинуло на такий нетиповий викид плазми червоним надгігантом.
Серед імовірних пояснень аномалії науковці називають те, що DFK 52 колись була набагато яскравішою, а потім різко потьмяніла, тоді як червоні надгіганти не схильні до таких коливань яскравості. Також вони не відкидають, що причиною утворення такої величезної бульбашки стало обертання іншої зіркої близько до DFK 52. Воно нібито могло спровокувати викид плазми, але за таких обставин бульбашка мала б бути симетричнішою.
На думку астрономів, якесь досі невідоме додаткове джерело енергії спричинило виникнення цієї структури. У своєму дослідженні вони припускають, що аномально великий викид плазми не змінить загальної еволюції зірки DFK 52, але може суттєво вплинути на зовнішній вигляд наднової.