+5 Київ
Над секретними документами працювали також журналісти із LRT, Delfi Estonia, Expressen, центру "Досье", Kyiv Independent, NDR (Norddeutscher Rundfunk), Frontstory.pl, Süddeutsche Zeitung, VSquare, WDR (Westdeutscher Rundfunk), Yahoo News, Re:Baltica.
Документи датовано літом 2021 року, у них ідеться про стратегії посилення впливу у країнах Балтії й недопущення розширення присутності НАТО в цих країнах.
Для кожної із трьох країн було розроблено окремі стратегії, але деякі із завдань однакові:
- відновлення відносин між Росією і країнами Балтії;
- формування мережі "м'якої сили" з організацій, які виступають за співпрацю з Росією;
- недопущення мілітаризації країн і створення нових баз НАТО на їхній території;
- вербування балтійських бізнесменів за допомогою обіцянок відкрити їм російський ринок, якщо їхні країни змінять політику щодо Москви;
- збереження "спільної історичної пам'яті й радянських пам'яток".
Також щодо всіх країн Кремль планував займатися підтримкою проросійських сил і вжити спільних заходів проти ймовірної дискримінації російськомовних громадян.
Водночас у документах також розглядають дуже специфічні кожної країни підходи. Зокрема, у них ідеться, що треба особливо зміцнювати зв'язки між "російськими співвітчизниками" в Литві і "їхньою історичною батьківщиною".
Також у Литві РФ збиралася розвивати мережу проросійських неурядових організацій і до 2030 року сподівалася на появу політиків, які хоча б "прагнули" розвитку російсько-литовських відносин.
Головна особливість стратегії Кремля в Литовській Республіці – "стримування" країни в підтримці російської опозиції. Згідно з документами, уже 2021 року Кремль вважав діяльність російських опозиційних структур у Литві політичною загрозою.
Окрім того, до 2030 року Кремль сподівався домогтися визнання російської мови державною в Латвії, де живе найбільша кількість російськомовного населення з усіх країн Балтії, і вирішити проблему масового безгромадянства колишніх громадян СРСР.
Щодо Естонії, то одна з основних цілей РФ у країні – "формування позитивного образу РФ із метою послаблення русофобських настроїв і зміцнення євроскептичних поглядів в Естонії". Водночас у Кремлі вважали, що Естонія поширює серед російських фінно-угрів сепаратистські настрої, і збиралися їм протистояти.
Також Росія розглядала енергоресурси як імовірний засіб політичного тиску на всі три країни. У РФ хвилювалися, що можуть втратити найважливіший важіль влади, про що попереджають кремлівські стратеги в документах.
Одним із центральних пунктів у всіх трьох кремлівських планах є НАТО: на думку РФ, Альянс не повинен мати можливості міцно облаштуватися в регіоні. Цю саму тезу можна було прочитати у стратегічних документах щодо Білорусі й Молдови. Щодо країн Балтії, то тут ідеться про те, що "створенню баз НАТО" в Латвії та Литві потрібно безпосередньо запобігти.
За даними журналістів, ці документи склав аналітичний центр при адміністрації президента Росії, який підпорядковано Дмитрові Козаку. Проте, на думку експертів, усі викладені в документах плани фактично перекреслила війна в Україні. Однак Росія все ще прагне повернутися за стіл переговорів із регіоном, протидіючи зміцненню його відносин із Заходом.
