Вербування бізнесменів, боротьба з русофобією й російська – як держмова. ЗМІ дізналися, як Кремль хотів повернути контроль над країнами Балтії 

Над секретними документами працювали також журналісти із LRT, Delfi Estonia, Expressen, центру "Досье", Kyiv Independent, NDR (Norddeutscher Rundfunk), Frontstory.pl, Süddeutsche Zeitung, VSquare, WDR (Westdeutscher Rundfunk), Yahoo News, Re:Baltica.

Документи датовано літом 2021 року, у них ідеться про стратегії посилення впливу у країнах Балтії й недопущення розширення присутності НАТО в цих країнах.

Для кожної із трьох країн було розроблено окремі стратегії, але деякі із завдань однакові:

• відновлення відносин між Росією і країнами Балтії;
• формування мережі "м'якої сили" з організацій, які виступають за співпрацю з Росією;
• недопущення мілітаризації країн і створення нових баз НАТО на їхній території;
• вербування балтійських бізнесменів за допомогою обіцянок відкрити їм російський ринок, якщо їхні країни змінять політику щодо Москви;
• збереження "спільної історичної пам'яті й радянських пам'яток".

Також щодо всіх країн Кремль планував займатися підтримкою проросійських сил і вжити спільних заходів проти ймовірної дискримінації російськомовних громадян.

Водночас у документах також розглядають дуже специфічні кожної країни підходи. Зокрема, у них ідеться, що треба особливо зміцнювати зв'язки між "російськими співвітчизниками" в Литві і "їхньою історичною батьківщиною".

Також у Литві РФ збиралася розвивати мережу проросійських неурядових організацій і до 2030 року сподівалася на появу політиків, які хоча б "прагнули" розвитку російсько-литовських відносин.

Головна особливість стратегії Кремля в Литовській Республіці – "стримування" країни в підтримці російської опозиції. Згідно з документами, уже 2021 року Кремль вважав діяльність російських опозиційних структур у Литві політичною загрозою.

Окрім того, до 2030 року Кремль сподівався домогтися визнання російської мови державною в Латвії, де живе найбільша кількість російськомовного населення з усіх країн Балтії, і вирішити проблему масового безгромадянства колишніх громадян СРСР.

Щодо Естонії, то одна з основних цілей РФ у країні – "формування позитивного образу РФ із метою послаблення русофобських настроїв і зміцнення євроскептичних поглядів в Естонії". Водночас у Кремлі вважали, що Естонія поширює серед російських фінно-угрів сепаратистські настрої, і збиралися їм протистояти.

Також Росія розглядала енергоресурси як імовірний засіб політичного тиску на всі три країни. У РФ хвилювалися, що можуть втратити найважливіший важіль влади, про що попереджають кремлівські стратеги в документах.

Одним із центральних пунктів у всіх трьох кремлівських планах є НАТО: на думку РФ, Альянс не повинен мати можливості міцно облаштуватися в регіоні. Цю саму тезу можна було прочитати у стратегічних документах щодо Білорусі й Молдови. Щодо країн Балтії, то тут ідеться про те, що "створенню баз НАТО" в Латвії та Литві потрібно безпосередньо запобігти.

За даними журналістів, ці документи склав аналітичний центр при адміністрації президента Росії, який підпорядковано Дмитрові Козаку. Проте, на думку експертів, усі викладені в документах плани фактично перекреслила війна в Україні. Однак Росія все ще прагне повернутися за стіл переговорів із регіоном, протидіючи зміцненню його відносин із Заходом.