Країни Балтії розкритикували посла Китаю, який поставив під сумнів належність Криму Україні, і вимагають від Пекіна пояснень

Країни Балтії розкритикували посла Китаю, який поставив під сумнів належність Криму Україні, і вимагають від Пекіна пояснень Міністри закордонних справ країн Балтії незадоволені заявами посла Китаю у Франції Лю Шає, який заперечує суверенітет пострадянських країн
Фото: ЕРА

Міністри закордонних справ країн Балтії розкритикували посла Китаю у Франції Лю Шає, який поставив під сумнів належність Криму Україні.

Глава МЗС Латвії Едгарс Рінкевичс написав у Twitter, що слова китайського посла стосовно міжнародного права та суверенітету націй "абсолютно неприйнятні".

"Чекаємо на роз'яснення від китайської сторони та повного спростування цієї заяви", – наголосив міністр.

Глава МЗС Литви Габріелюс Ландсбергіс зазначив, що саме через такі заяви у європейських країн немає довіри до Китаю в питанні війни в Україні.

"Якщо хтось досі дивується, чому країни Балтії не довіряють Китаю "посередництво для миру в Україні", то ось китайський посол, який стверджує, що Крим – це Росія, а кордони наших країн не мають законних підстав", – написав Ландсбергіс.

Окрім цього, міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна в коментарі Delfi заявив про виклик китайського посла, щоб дістати роз'яснення слів Лю Шає про Україну та інші країни колишнього СРСР.

"Прикро, що представник КНР дотримується такої думки", – наголосив міністр.

Лю Шає в ефірі каналу LCI 21 квітня сказав, що "Крим із самого початку належав Росії". Окрім цього, він заперечував суверенітет пострадянських країн. На думку дипломата, країни колишнього СРСР "не мають дієвого статусу в міжнародному праві, оскільки немає міжнародної угоди, яка конкретизує їхній статус як суверенних країн".

Український посол у Франції Вадим Омельченко припустив, що у Лю Шає або "явні проблеми із географією", або його заяви не погодили з позицією Пекіна "про зусилля щодо відновлення миру в Україні на основі міжнародного права та цілей і принципів Статуту ООН".

Контекст

Росія окупувала Крим і Севастополь після незаконного "референдуму" 16 березня 2014 року. "Приєднання" півострова до РФ не визнають Україна та більшість інших країн. 24 лютого 2022 року Росія розпочала повномасштабне вторгнення на материкову частину України, зокрема, із Криму.

Китай із початку повномасштабного нападу РФ на Україну намагається дотримуватися нейтральної позиції, але прямо не засуджує дій Москви.

24 лютого 2023 року оприлюднили документ "Позиція Китаю щодо політичного врегулювання кризи в Україні", який містить 12 пунктів. Президент України Володимир Зеленський сказав, що частина пунктів у цьому документі збігається з інтересам України, а з частиною Київ не згоден. Водночас планом Зеленський документ не вважає, за його словами, ідеться про "думки" Китаю щодо врегулювання.

Глава МЗС України Дмитро Кулеба заявив, що принаймні один із пунктів документа – пов'язаний із санкціями – не збігається з  інтересами України.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати