Війна в Карабасі. "Медуза" знайшла відмінності між текстами угоди про припинення війни, опублікованими ЗМІ й Кремлем

Заява про припинення війни в Нагірному Карабасі, опублікована Кремлем 10 листопада, відрізняється від заяви, яку напередодні поширило агентство "Sputnik Армения". Увагу на це звернула "Медуза".

Зокрема, у первісній заяві йшлося про те, що Агдамський район і території, утримувані вірменською стороною в Газаському районі Азербайджанської Республіки, повертаються азербайджанській стороні до 20 листопада 2020 року. У версії Кремля частина пропозиції, виділена курсивом, зникла.

Також у версії заяви, опублікованій "Sputnik Армения", указано, що Лачинський коридор, який забезпечує зв'язок Нагірного Карабаху з Вірменією, залишається за Вірменією. У тексті Кремля слів, що цей коридор закріплено за Вірменією, уже немає. Зате з'явилася нова фраза про те, що коридор "залишається під контролем миротворчого контингенту Російської Федерації".

Крім того, у первісній угоді йшлося про обмін "військовополоненими й іншими утримуваними особами та тілами загиблих". У новому тексті в цей список також занесли заручників.

В останньому пункті угоди повідомляли, що Вірменія має забезпечити транспортне сполучення між західними районами Азербайджану і Нахічеванською Автономною Республікою. Виділені курсивом слова було замінено на "гарантує безпеку транспортного сполучення".

У ніч із 9-го на 10 листопада прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян повідомив, що підписав спільно з президентами Азербайджану та Росії заяву про припинення війни в Карабасі. За його словами, це було для нього вкрай важким рішенням. Після підписання заяви в Єревані спалахнули протести. Мітингувальники вимагали "не здавати" Нагірний Карабах, опозиція заявила про намір домагатися відставки Пашиняна.

У 1991 році Нагірний Карабах за підтримки Вірменії оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, що тривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершився підписанням Бішкекського протоколу про перемир'я і припинення вогню, але час від часу між сторонами виникають збройні сутички. За час конфлікту в регіоні загинуло більше ніж 30 тис. осіб. Азербайджан вважає Нагірний Карабах окупованою Вірменією територією.

27 вересня 2020 року в Нагірному Карабасі спалахнув наймасштабніший протягом останніх років конфлікт. Міністерство оборони Азербайджану звинуватило Вірменію в "масштабній провокації", обстрілі позицій азербайджанської армії й оголосило про початок "стрімкого контрнаступу". Вірменська влада, зі свого боку, заявила, що азербайджанські військові ініціювали наступ на Нагірний Карабах. Під час конфлікту сторони використовували танки, важку артилерію й авіацію. Повідомляли про загиблих і поранених військовослужбовців та мирних жителів.

Воєнний стан ввели як у Вірменії, так і в окремих районах Азербайджану. Обидві країни, що беруть участь у конфлікті, оголосили мобілізацію.

Кілька разів досягали домовленості про перемир'я в Нагірному Карабасі, але щоразу їх порушували. 

9 листопада представник "влади" Нагірного Карабаху Ваграм Погосян повідомив, що армія невизнаної Нагірнокарабаської республіки більше не контролює основного міста Шуша, а азербайджанські війська перебувають на підступах до столиці Карабаху Степанакерт.