Заборону на польоти в районі "палацу Путіна" ФСБ мотивувала "зростанням розвідувальної активності" сусідніх країн 

Безпольотну зону в районі мису Ідокопас у Геленджику, де розташований так званий палац президента РФ Володимира Путіна, встановили з метою прикордонної безпеки. Про це Федеральна служба безпеки РФ повідомила у відповіді на запит РБК.

Відповідний наказ міністерство транспорту видало 24 липня 2020 року, повідомили у відомстві.

Там мотивували рішення встановити безпольотну зону "зростанням розвідувальної активності низки суміжних держав, зокрема тих, які входять до блоку НАТО", щодо території, де розташована прикордонна застава прикордонного управління ФСБ у Краснодарському краї. Адмінкорпус застави ввели в експлуатацію в жовтні 2020 року, йдеться у відповіді.

Загін займається "захистом ділянки державного кордону Росії, забезпеченням економічних та інших законних інтересів країни, контролем у сфері охорони водних і біологічних ресурсів та дотриманням юридичними і фізичними особами правил режиму держкордону і прикордонного контролю", заявили у ФСБ.

"Інших завдань на відділення не покладено", – додали у відомстві.

У ФСБ стверджують, що заборони на проходження човнів у районі мису немає. Також відомство запевнило, що там "немає й інших об'єктів, підвідомчих службі".

Фонд боротьби з корупцією (ФБК) Навального 19 січня опублікував розслідування "Палац для Путіна. Історія найбільшого хабаря" про резиденцію президента РФ у Краснодарському краї. У розслідуванні йдеться, що це найбезпечніший і найтаємніший об'єкт у РФ. Він має розміри 39 князівств Монако і побудований так, щоб до нього не можна було підібратися ні землею, ні морем, ні повітрям. У розслідуванні стверджували, що місцеве ФСБ "наполегливо просить" обходити мис Ідокопас за милю. "Свою вимогу вони нічим не пояснюють, просто скеровують усіх рибалок в обхід у відкрите море за два кілометри від берега", – ідеться в матеріалі.

Прессекретар Путіна Дмитро Пєсков назвав неправдою інформацію про таємний палац президента. Водночас він повідомив, що у Кремлі не ознайомилися з матеріалами розслідування ФБК.

Станом на ранок 27 січня майже двогодинний фільм-розслідування ФБК, оприлюднений у YouTube, набрав понад 94 млн переглядів.