Заяви Макрона про введення військ в Україну розлютили американських посадовців

Світ

Заяви президента Франції Еммануеля Макрона про введення військ в Україну спричинили миттєву публічну критику з боку канцлера Німеччини Олафа Шольца й розлютили американських посадовців, пише Bloomberg.

У приватних розмовах офіційні особи, за даними Bloomberg, кажуть, що кроки, які пропонує Макрон, можуть нібито спровокувати зіткнення з Москвою.

Деякі посадовці, ознайомлені з дискусіями в НАТО щодо України, кажуть, що такі заяви лідера Франції могли мати ефект протилежний бажаному, проте Макрон, з іншого боку, зміг "розвіяти тривалу невизначеність щодо розташування червоних ліній" союзників і спровокував їхні публічні заяви за або проти участі військ НАТО в Україні.

Співрозмовники Bloomberg заявили, що заяви Макрона "не були розумними" з погляду оперативної безпеки, особливо з огляду на те, що кілька країн уже негласно скерували певний особовий склад військових в Україну.

Зазначають, що президент Франції робить "яструбині" заяви щодо України в контексті внутрішньої політики Франції. Макрон, пише Bloomberg, вивів на передній план своєї передвиборчої кампанії Україну, зображуючи свою ультраправу опонентку Марін Ле Пен як союзницю російського диктатора Володимира Путіна.

Як повідомляє Bloomberg, частина лідерів ЄС вітає жорстку позицію президента Франції щодо Росії. За словами посадовця, ознайомленого з перебігом дискусій на останній зустрічі лідерів Євросоюзу в Брюсселі, "немає жодних сумнівів" у тому, що деякі прем'єр-міністри ЄС розраховують на лідерство Макрона.

Водночас критики президента Франції кажуть, що він більше говорить, ніж діє. Bloomberg у цьому контексті наводить приклад чеської ініціативи щодо закупівлі снарядів для України. Попри те, що минулого місяця Макрон заявив, що підтримує чеську ініціативу, Франція ще не зробила жодного фінансового внеску, зазначає агентство.

Bloomberg додає, що Франція й загалом від початку повномасштабного вторгнення РФ значно відстає від своїх союзників за загальним обсягом допомоги Україні, особливо Німеччини.

Контекст

26 лютого на конференції в Парижі за участю 20 європейських лідерів Макрон заявив, що не відкидає скерування західних військ в Україну, а 29 лютого він зазначив, що його слова були "продуманими й виваженими".
5 березня Макрон закликав союзників "не бути боягузами" в питанні підтримки України. Союзники в Європі "мають відповідати викликам історії й виявляти необхідну мужність", сказав він.
7 березня французькі ЗМІ написали, що Макрон може скерувати війська в Україну в разі ймовірного прориву росіян до Києва чи Одеси.
Радник президента США Джо Байдена з національної безпеки Джейк Салліван, коментуючи 18 березня ідею Макрона, заявив, що "він має на це повне право". За його словами, лідер Франції висловлює особисту думку щодо цього питання. "Звісно, він має на це повне право. Ми чітко виклали нашу позицію: ми не маємо наміру скеровувати американські війська в Україну", – зазначив Салліван.
Як повідомляло видання CNews із посиланням на дані Єлисейського палацу, лише за перший рік повномасштабної війни Франція виділила Україні €2,7 млрд допомоги, з якої військової допомоги – €750 млн. Вона, зокрема, надала Україні САУ Caesar, ЗРК Crotale, протитанкові ракетні комплекси, гаубиці, бронетранспортери VAB, боєприпаси, спорядження, зазначив телеканал France 24. 16 лютого французький президент Еммануель Макрон заявив, що Франція додатково надасть Україні до €3 млрд військової допомоги 2024 року.
За даними німецького уряду, на військову допомогу Україні Німеччина витратила близько €5 млрд у 2023 році та €1,6 млрд у 2022 році. Ще €2,9 млрд було виділено у перші два роки війни на постачання у період з 2025 по 2028 рік.
З початку російської агресивної війни 24 лютого 2022 року Німеччина надала Україні матеріалів з поставок Федеральних збройних сил на суму близько €5,2 млрд. Понад 10 тис. українських солдатів пройшли військову підготовку в Німеччині, витрати на навчання становлять ще близько €282 млн. Німеччина надасть Україні військової допомоги на суму приблизно €7,5 млрд, пообіцяв міністр оборони ФРН Борис Пісторіус 24 січня на 18-му засіданні "Рамштайн".