Столтенберг сказав, що заявки Швеції і Фінляндії на вступ у НАТО

Світ

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив 28 лютого у Гельсінкі (Фінляндія) на спільній пресконференції із прем'єр-міністеркою країни Санною Марін, що заявки Фінляндії і Швеції на вступ в Альянс є "головним пріоритетом". Стенограму опублікувала пресслужба блоку.

"Настав час ратифікувати і повністю привітати як Фінляндію, так і Швецію як членів... Неможливо, щоб була будь-яка загроза Фінляндії або Швеції без реакції НАТО", – сказав Столтенберг.

Генсек НАТО зазначив, що у Фінляндії і Швеції "найшвидший процес вступу в НАТО в сучасній історії". Обидві країни подали заявку на членство торік у травні.

Наразі 28 із 30 союзників ратифікували вступ Фінляндії і Швеції у НАТО. Цього ще не зробили Угорщина й Туреччина.

За словами Столтенберга, угорський парламент дав зрозуміти, що вони розпочнуть обговорення протягом кількох днів.

"Коли справа доходить до Туреччини, вони висловлюють деяке занепокоєння щодо Швеції. Моє повідомлення полягає у тому, що і Фінляндія, і Швеція фактично виконали те, про що вони домовилися у тристоронній угоді... Настав час ратифікувати [вступ Швеції і Фінляндії у блок] як у Будапешті, так і в Анкарі. Ми продовжимо тісний діалог із Туреччиною, тому що важливо завершити це якнайшвидше", – додав Столтенберг.

Прем'єрка Фінляндії додала, що її країна хоче в НАТО, тому що це та межа, якої "не переступить Росія".

"Це було питання, яке постало перед нами, коли Росія вторглася в Україну. Ми раді, що нам вдалося тісно попрацювати зі Швецією під час процесу [вступу в Альянс]. Це наш інтерес, а також інтерес НАТО – посилити захист", – сказала Марін.

Контекст

Швеція і Фінляндія одночасно подали заявки на вступ у НАТО 18 травня 2022 року після того, як РФ розпочала повномасштабне вторгнення в Україну.
Туреччина виступала проти членства Швеції і Фінляндії у НАТО ще до подання ними заявки на вступ в Альянс. Як пояснював 16 травня президент Туреччини Реджеп Ердоган, Туреччина не схвалює заявки, тому що Швеція і Фінляндія "не мають чіткої і недвозначної позиції щодо терористичних організацій". Такою в Анкарі вважають, зокрема, Робітничу партію Курдистану.
Ситуація загострилася після того, як 21 січня 2023 року біля посольства Туреччини у Стокгольмі відбулися протести проти вступу в НАТО і на підтримку курдів. На одному з них лідер данської ультраправої політичної партії Hard Line Расмус Палудан спалив Коран, пише Reuters. Водночас агентство зазначає, що Палудан дістав дозвіл поліції на проведення акції. У дозволі йшлося, що "його акцію протесту було спрямовано проти ісламу та спроби президента Туреччини Реджепа Ердогана вплинути на свободу висловлення думок у Швеції".
Після інциденту Ердоган заявив, що його країна не підтримає заявки Швеції на вступ у НАТО. Він назвав акцію, де спалили Коран, "брудною" і образливою "і для мусульман, і взагалі для всіх людей, усіх прав і свобод".
18 лютого міністр оборони Фінляндії Мікко Савола сказав, що його країна вступить у НАТО без Швеції, якщо Туреччина не схвалить її заявки.