За даними співрозмовників, лідери партій, керівництво держави та інші головні політики обговорювали це питання протягом останнього тижня.
"Треба визнати факти: ми – прикордонний сусід Росії. Геополітичне становище Швеції дуже відрізняється від нашого", – наголошує один зі співрозмовників видання.
Джерела повідомляють, що фінські переговорники домовилися з Туреччиною про ратифікацію ще до Різдва. У Туреччині запевнили, що у них немає проблем із прийняттям Фінляндії у члени НАТО, додали співрозмовники газети.
Контекст
Швеція та Фінляндія одночасно подали заявки на вступ у НАТО 18 травня 2022 року після того, як РФ розпочала повномасштабне вторгнення в Україну.
28 із 30 членів НАТО ратифікували вступ Швеції і Фінляндії в Альянс, заявляв генсек союзу Єнс Столтенберг 20 жовтня. Окрім Туреччини, його не ратифікувала Угорщина. Очікують, що Будапешт ухвалить це рішення на початку 2023 року.
Туреччина виступала проти членства Швеції і Фінляндії у НАТО ще до подання ними заявки на вступ в Альянс. Як пояснював 16 травня президент Туреччини Реджеп Ердоган, Туреччина не схвалює заявку, тому що Швеція та Фінляндія "не мають чіткої і недвозначної позиції щодо терористичних організацій". Такою в Анкарі вважають, зокрема, Робітничу партію Курдистану.
Ситуація загострилася після того, як 21 січня 2023 року біля посольства Туреччини у Стокгольмі відбулися протести проти вступу у НАТО і на підтримку курдів. На одному з них лідер данської ультраправої політичної партії Hard Line Расмус Палудан спалив Коран, пише Reuters. Водночас агентство зазначає, що Палудан дістав дозвіл поліції на проведення акції. У дозволі йшлося, що "його акцію протесту було спрямовано проти ісламу і спроби президента Туреччини Реджепа Ердогана вплинути на свободу висловлення думок у Швеції".
Після інциденту Ердоган заявив, що його країна не підтримає заявку Швеції на вступ у НАТО. Він назвав акцію, де спалили Коран, "брудною", за його словами вона ображає "і мусульман, і взагалі всіх людей, усі права і свободи".
-1 Київ
