Жертвами обстрілів із боку Вірменії за півтора місяці стали 94 мирні жителі – Генпрокуратура Азербайджану

Із 27 вересня до 16 листопада внаслідок обстрілу із боку озброєних сил Вірменії в Азербайджані загинуло 94 мирні жителі. Про це 16 листопада повідомила Генпрокуратура Азербайджану.

Поранення дістало 414 цивільних осіб, зазначили у відомстві.

Генпрокуратура також озвучила дані про пошкодження інфраструктури через обстріли вірменськими військовими. Зокрема, непридатними для життя стало 3410 будинків азербайджанців.

Інфографіка: genprosecutor.gov.az

У 1991 році Нагірний Карабах за підтримки Вірменії оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, що тривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершився підписанням Бішкекського протоколу про перемир'я і припинення вогню, але час від часу між сторонами виникають збройні сутички. За час конфлікту в регіоні загинуло понад 30 тис. осіб. Азербайджан вважає Нагірний Карабах окупованою Вірменією територією.

27 вересня 2020 року в Нагірному Карабасі спалахнув наймасштабніший за останні роки конфлікт. Міністерство оборони Азербайджану звинуватило Вірменію у "масштабній провокації", обстрілі позицій азербайджанської армії та оголосило про початок "стрімкого контрнаступу". Вірменська влада зі свого боку заявила, що азербайджанські військові ініціювали наступ на Нагірний Карабах. Під час конфлікту сторони використовували танки, важку артилерію і авіацію. Повідомляли про загиблих і поранених військовослужбовців та мирних жителів.

Воєнний стан оголосили як у Вірменії, так і в окремих районах Азербайджану. Обидві країни, що беруть участь в конфлікті, оголосили мобілізацію.

Домовленості про перемир'я в Нагірному Карабасі ухвалювали неодноразово, але щоразу їх порушували. 9 жовтня під час перемовин у Москві представники Азербайджану та Вірменії домовилися про припинення вогню у Нагірному Карабасі з 12.00 10 жовтня. Однак після настання перемир'я обидві сторони звинуватили одна одну в його порушенні.

Представник "влади" Нагірного Карабаху Ваграм Погосян 9 листопада повідомив, що армія невизнаної Нагірнокарабаської республіки більше не контролює основне місто Шуша, а азербайджанські війська підступили до столиці Карабаху Степанакерта.

У ніч на 10 листопада президент Азейбарджану Ільхам Алієв, прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян та президент Росії Володимир Путін підписали заяву про припинення війни у Карабасі. Згідно із домовленостями, уздовж лінії зіткнення у Нагірному Карабасі розмістять 1960 російських миротворців, 90 бронетранспортерів, 380 військових і спеціальних автомобілів.

Прем'єр Вірменії говорив, що це рішення було для нього вкрай важким, але безальтернативним. Алієв підкреслив, що Пашиняна "змусили" підписати документ, "максимально вигідний" для Баку. Після підписання домовленостей про врегулювання ситуації у Нагірному Карабасі представники вірменської опозиції зажадали відставки Пашиняна.