+1 Київ
14 листопада відбулися присвячені Нагірному Карабаху телефонні розмови президента Росії Володимира Путіна із президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим і прем'єр-міністром Вірменії Ніколом Пашиняном. Про це поінформувала пресслужба Кремля.
"Обговорено практичні аспекти реалізації домовленостей, зафіксованих у тристоронній заяві щодо Нагірного Карабаху від 9 листопада. Висловлено задоволення тим, що режиму припинення вогню дотримуються, а ситуація на лінії зіткнення досить спокійна", – ідеться в повідомленні.
У Кремлі зазначили, що під час спілкування з Алієвим Путін звернув увагу, що в районах, які повертаються Азербайджану, розташовані християнські храми і монастирі.
"У зв'язку з цим він підкреслив важливість забезпечення схоронності і нормальної церковної життєдіяльності цих святинь. Президент Азербайджану виявив стосовно цього розуміння і сказав, що саме в такому руслі діятиме азербайджанська сторона", – пояснили у пресслужбі російського президента.
У пресслужбі президента Азербайджану уточнили, що це Путін зателефонував Алієву і "підкреслив важливість утримання та забезпечення нормального функціонування" християнських культових об'єктів.
Пресслужба прем'єр-міністра Вірменії не вказала, з чиєї ініціативи відбулася розмова Путіна з Пашиняном.
"Співрозмовникам удалося зберегти стабільність ситуації на лінії припинення вогню в межах тристоронньої заяви від 9 листопада щодо нагірнокарабаського конфлікту. Нікол Пашинян і Володимир Путін обговорили питання, пов'язані із ситуацією в зоні нагірнокарабаського конфлікту", – зазначили представники глави вірменського уряду.
1991 року Нагірний Карабах за підтримки Вірменії оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, які тривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершився підписанням Бішкекського протоколу про перемир'я і припинення вогню, але час від часу між сторонами виникають збройні сутички. За час конфлікту в регіоні загинуло понад 30 тис. осіб. Азербайджан вважає Нагірний Карабах окупованою Вірменією територією.
27 вересня 2020 року в Нагірному Карабасі спалахнув наймасштабніший за останні роки конфлікт. Міністерство оборони Азербайджану звинуватило Вірменію в "масштабній провокації", обстрілі позицій азербайджанської армії та оголосило про початок "стрімкого контрнаступу". Вірменська влада, зі свого боку, заявила, що азербайджанські військові ініціювали наступ на Нагірний Карабах. Під час конфлікту сторони використовували танки, важку артилерію й авіацію. Повідомляли про загиблих і поранених військовослужбовців і мирних жителів.
Воєнний стан ввели як у Вірменії, так і в окремих районах Азербайджану. Обидві країни, які беруть участь у конфлікті, оголосили мобілізацію.
Сторони кілька разів досягали домовленостей про перемир'я в Нагірному Карабасі, але щоразу їх порушували.
Представник "влади" Нагірного Карабаху Ваграм Погосян 9 листопада повідомив, що армія невизнаної Нагірнокарабаської республіки більше не контролює головне місто Шушу, а азербайджанські війська перебували на підступах до столиці Карабаху Степанакерта.
У ніч на 10 листопада Пашинян, Алієв і Путін підписали заяву про припинення війни в Карабасі. Згідно з домовленостями, уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабасі розмістять 1960 російських миротворців, 90 бронетранспортерів, 380 військових і спеціальних автомобілів.
Прем'єр Вірменії говорив, що це рішення було для нього вкрай важким, але безальтернативним. Алієв підкреслив, що Пашиняна "змусили" підписати документ, "максимально вигідний" для Баку. Після підписання домовленостей про врегулювання ситуації в Нагірному Карабасі представники вірменської опозиції вимагали відставки Пашиняна.
Більшість населення Вірменії сповідує християнство, значна частина азербайджанців – прихильники ісламу.
