10 лютого 2021 року космічний корабель опинився на половині відстані від Землі до Сонця. У перші дні після цього зближення орбітальний апарат вперше зафіксував корональні викиди маси.
Цей обліт особливий тим, що космічний апарат був позаду Сонця, якщо дивитися із Землі, що вплинуло на швидкість передавання даних ученим. Тому деякі з них досі аналізують.
Водночас супутник європейського агентства Proba-2, а також обсерваторії ESA і NASA в лютому зафіксували виверження Сонця і із "земного" боку. Зараз ці дані аналізують і порівнюють.
Speaking of #CMEs, the first @ESASolarOrbiter movies showing #CMEs, or coronal mass ejections, including during the spacecraft's February perihelion pass, released today * https://t.co/jYBGMZx3bJ #WeAreAllSolarOrbiters pic.twitter.com/JoQtsBCbu9
- ESA (@esa) May 17, 2021
Корональні викиди маси – важлива частина "космічної погоди". Ці частинки спричиняють полярне сяйво на планетах з атмосферою, але можуть також призвести до збоїв у роботі деяких технологій, а також бути шкідливими для незахищених космонавтів. Тому важливо розуміти природу цих викидів і вміти відстежувати їхнє просування по Сонячній системі.
Solar Orbiter запустили 10 лютого 2020 року, він зараз перебуває у круїзній фазі перед основною науковою місією, яка почнеться в листопаді цього року. Чотири його прилади працювали більшу частину часу від моменту запуску, збираючи наукові дані про космічне середовище в безпосередній близькості від космічного корабля. Решта шість – калібруються.
Це перша місія, яка надасть зображення північного і південного полюсів Сонця. Мати візуальне розуміння полюсів Сонця важливо, тому що воно може дати глибше уявлення про потужне магнітне поле Сонця і про те, як воно впливає на Землю. Solar Orbiter буде потрібно приблизно два роки, щоб досягти своєї високоеліптичної орбіти навколо Сонця.
