48 сторінок вироку Кушинській. За що суд виніс вирок про довічне ув'язнення рієлтора зі Львова і що думають родичі жертв про її помилування G

48 сторінок вироку Кушинській. За що суд виніс вирок про довічне ув'язнення рієлтора зі Львова і що думають родичі жертв про її помилування Суд засудив Кушинську до найвищої міри покарання – довічного ув'язнення
Фото: Північно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання крим.покарань / Facebook

10 квітня 2018 року вийшла на свободу помилувана президентом України Любов Кушинська, яку засудили до довічного ув'язнення за подвійне вбивство. У Качанівській колонії в Харкові вона провела 21 рік, за "законом Савченко" їй зарахували 27 років і дев'ять місяців. Родичі убитих написали відкритий лист президенту України Петрові Порошенку, в якому висловили протест проти помилування. У розпорядженні видання "ГОРДОН" є текст рішення Апеляційного суду Львівської області від 18 лютого 2005 року, який редакція публікує повністю.

Слідство тривало вісім років

У травні 1997 року Любов Кушинська, на той час рієлтор, познайомилася у кабінеті свого знайомого з Ярославом Дрожджалем – зятем відомого у Львові лікаря. Він якраз шукав посередника, щоб продати свою квартиру, і передав Кушинській документи для оформлення договору купівлі-продажу своєї трикімнатної квартири та ключі від цієї квартири з умовою, що вона позичить $20 тис. у рахунок майбутнього продажу.

За участі кількох свідків Кушинська зустрілася з Дрожджалем і його тестем Орестом Циньовським увечері напередодні вбивства біля свого будинку, і вони разом кудись пішли. Після цього Дрожджаля та його тестя побачили вже мертвими.

В руках Ирины Циньовской фотографии погибшего мужа и зятя. wz.lviv.ua У руках Ірини Циньовської фотографії загиблих чоловіка та зятя. Фото: wz.lviv.ua

Знайшли їх лише через півроку, після того як на місце вбивства і поховання вказав заарештований співробітник і давній товариш Кушинської Андрій Манько. Він докладно розповів про підготовку вбивства і під час слідчого експерименту детально описав свої дії і дії Кушинської. Повідомив, що яму для тіл вирили заздалегідь, що у жертв стріляли, били сокирою і добивали ножем, як і де він і Любов Кушинська потім позбавилися від знарядь убивства. Їх знайшли у вказаному Маньком місці.

Через тиждень після зникнення Дрожджаля та його тестя Кушинська на підставі підробленої довіреності переоформила квартиру вбитого на свою матір. Нотаріус повністю визнала цей факт і свою провину.

Слідство тривало вісім років. Було опитано десятки свідків, у розслідуванні брали участь десятки слідчих і експертів. Судовий процес був відкритим, резонансним і пройшов усі судові інстанції. У 2005 році Верховний Суд України залишив без змін вирок Львівського обласного суду, згідно з яким Манька засудили як співучасника до 15 років, а Кушинську засудили до найвищої міри покарання. Своєї вини вона так і не визнала. За два роки до вироку найвищою мірою покарання замість розстрілу в Україні стало довічне ув'язнення, хоча де-факто із 1997 року у країні діяв мораторій на смертну кару.

Любов Кушинська звернулася у Вищий спеціалізований суд України із проханням про перегляд вироку, у 2014 році він відхилив прохання.

Жена погибшего Ореста Циньовского – Ирина Циньовская и жена погибшего Ярослава Дрожджаля Галина Дрожджаль. Фото: wz.lviv.ua Дружина загиблого Ореста Циньовського – Ірина Циньовська і дружина загиблого Ярослава Дрожджаля Галина Дрожджаль. Фото: wz.lviv.ua

У 2001 році Манько заявив, що оббрехав Кушинську

Спочатку Манько вказав, що саме він і Кушинська вбили Ярослава Дрожджаля та його тестя. Слідство і суд встановили, що Кушинська з нотаріусом підробили довіреність на розпорядження квартирою, через яку, за версією слідства, сталося вбивство. На місці злочину фігурує автомобіль, який Кушинська брала в оренду у свого знайомого. Установлено, що увечері в день вбивства жертви пішли разом із Любов'ю і більше їх живими не бачив ніхто, крім убивць.

Кушинська в день звільнення. Фото: 2day.kh.ua

У Кушинської немає алібі. Установлено також, що ще до повторного арешту Кушинської (уперше її заарештували одразу після зникнення Дрожджаля і тестя, але відпустили через п'ять днів за браком доказів) Манько, вже переховуючись, надсилав їй фотографії місця, де було закопано жертви, нібито вимагаючи розрахуватися за "виконану роботу".

Але у 2001 році він заявив, що оббрехав Кушинську. Саме на цій підставі адвокати говорять про нікчемність свідчень та інших доказів, натякаючи на зацікавленість третіх осіб у засудженні Кушинської.

Уже під арештом Кушинська просила свою дочку говорити, що ввечері, коли сталося вбивство, вона була вдома. Але у слідства і суду знайшлися відповідні докази у вигляді слідчих експериментів і свідчень головних свідків.

Поява Сюзанни Станік в історії Кушинської

Кушинську і Дрожджаля познайомив Роман Станік – на той час заступник начальника ДАІ Львівської області і тоді вже колишній чоловік міністра України у справах сім'ї та молоді Сюзанни Станік. Пара до часу описуваних подій була розлученою вже шість років. 23 червня проект "Українські сенсації" на "1+1" випустив своє розслідування, в якому є й інтерв'ю з Романом Станіком.

Під час усього слідства і на суді Кушинська не говорила про причетність колишньої дружини Станіка до обвинувачення, але саме версію помсти з боку Сюзанни Станік вона заявила в інтерв'ю каналу "Прямий" у 2017 році як причину вироку.

Відео: Телеканал Прямий / YouTube

Родичі жертв не прийняли звільнення Кушинської і, як і раніше, переконані: саме вона винна у смерті їхніх близьких. У березні 2018 року сім'я Циньовських–Дрожджалів звернулася до президента Порошенка із відкритим листом. У ньому родичі жертв висловили обурення і протест проти звільнення Кушинської.

Фото: Північно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання крим.покарань / Facebook Фото: Північно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання крим.покарань / Facebook

У 2018 році історія знову потрапила на перші шпальти газет і сайтів, а сама Кушинська вже після звільнення – на екрани провідних телеканалів країни. То хто ж така Любов Кушинська? Жертва обмов та інтриг чи чорний рієлтор і вбивця? Ми не беремося судити, а просто пропонуємо вашій увазі повний текст вироку Апеляційного суду Львівської області від 18 лютого 2005 року.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати