-1 Київ
Падіння "VAB Банку"
"VAB Банк" було створено в Києві в 1992 році. Із 1995-го його контролював російський бізнесмен Сергій Максимов. У 2011 році банк перейшов під контроль українського підприємця Олега Бахматюка. До 2014-го через кіпрську компанію Quickcom Limited він володів майже 87% акцій банку.
Бахматюк до 2016 року входив до сотні найбагатших бізнесменів України. У 2013 році в рейтингу журналу "Фокус" він посідав шосте місце зі статками $2,6 млрд; у 2016-му розмір його активів упав до $200 млн (25-те місце), із 2017-го до рейтингу "Фокуса" він не потрапляє. Основний актив Бахматюка – агрохолдинг "Укрлендфармінг". За словами самого бізнесмена, у його компаніях працює приблизно 27 тис. осіб.
До 1 січня 2014 року "VAB Банк" посідав 21-ше місце за активами серед 158 українських банків. Його капітал становив 11,43 млрд грн (належав до другої категорії банків за класифікацією НБУ, тобто – до великих банків).
Фото: Vladimir-911 / Flickr
7 жовтня того самого року банк обмежив можливість розрахунків за допомогою карток та зняття готівки в банкоматах, писало видання ZN.UA. Спочатку в банку заявляли, що це технічна проблема, але потім визнали, що в установи труднощі із платоспроможністю.
10 жовтня правління Національного банку України ухвалило постанову про надання стабілізаційного кредиту під заставу об'єктів нерухомості. Однак кредит "VAB Банку" не допоміг – наприкінці листопада 2014-го Нацбанк визнав банк Бахматюка неплатоспроможним, і Фонд гарантування вкладів увів тимчасову адміністрацію в банк. У НБУ тоді заявили, що власник не виконав узятих на себе зобов'язань щодо оздоровлення банку.
"У межах установлених процедур Національний банк України працював із керівництвом і власниками "VAB Банку" щодо пошуку шляхів поліпшення фінансового стану. "VAB Банк" надав план фінансового оздоровлення, який передбачає фінансову підтримку з боку акціонерів банку у визначені терміни. Однак пропозиції власників щодо збільшення капіталу банку виявилися недостатніми для підтримання його платоспроможності. Також слід зазначити, що "VAB Банк" не відповідає критеріям, які є підставою для участі держави в капіталізації банку. Окрім того, світові стандарти рекапіталізації банків, які НБУ впроваджує в межах програми МВФ, не передбачають участі держави в рекапіталізації в разі надання банком значного обсягу кредитів економічно пов'язаним особам", – зазначили в Нацбанку.
Тимчасова адміністрація працювала у "VAB Банку" до березня 2015 року, після цього НБУ відкликав ліцензію й ліквідував банк.
Кримінальні провадження. Відкриті, закриті, а потім знову відкриті
Із 2014-го до 2017-го справами з рефінансування "VAB Банку" займалися слідчі різних київських підрозділів поліції. Усі їх було закрито через відсутність складу злочину (у цих провадженняах фігурувала сума збитків 5,54 млрд). Водночас поліція під час розслідування вилучила оригінали деяких важливих документів, наприклад, кредитних угод; за даними "Економічної правди", згодом їх було знищено: папери згнили в підвалі підприємства, яке проводило експертизи, через підтоплення.
У грудні 2016-го кримінальне провадження проти керівництва та власника "VAB Банку" відкрила прокуратура Києва (чиновники Нацбанку в цій справі не фігурували). Про подальшу долю розслідування не повідомляли.
У жовтні 2016 року відкрило кримінальне провадження Національне антикорупційне бюро. Відомство підозрювало чиновників Нацбанку і представників комерційного банку у привласненні стабілізаційного кредиту (1,2 млрд грн), який "VAB Банк" одержав незадовго до визнання неплатоспроможним.
За даними НАБУ, чиновники Нацбанку вирішили видати стабілізаційний кредит "VAB Банку", незважаючи на те, що керівництво установи подало неповний пакет документів (слідчі заявляли, що банк не надав програм фінансового оздоровлення та капіталізації банку, затверджених спостережною радою).
Окрім того, НАБУ вважає, що оцінку заставного майна, яке "VAB Банк" надав як забезпечення за кредитом, було сильно завищено (у заставі було чотири об'єкта нерухомості в Івано-Франківську і Харкові оціночною вартістю 1,85 млрд грн, а також порука Бахматюка). За версією слідства, чиновники Нацбанку з порушенням правил не вимагали провести додаткову перевірку оцінки нерухомості. Пізніше в антикорупційному бюро заявили, що оціночну вартість було завищено у 25 разів, і про це знали чиновники НБУ.
Представників "VAB Банку", зі свого боку, підозрюють у нецільовому використанні коштів стабілізаційного кредиту. 20 листопада 2014 року (за день до визнання банку неплатоспроможним) банк достроково повернув кіпрській компанії Quickcom Limited (як і банк, вона належить Бахматюку) кредит у розмірі $45 млн (приблизно 680 млн грн за офіційним курсом станом на 20 листопада 2014-го). Із порушенням заборони на виплати особам, пов'язаним з акціонерами банку, "VAB Банк" також повернув депозити компаніям "Тростянецький м'ясокомбінат" (110 млн грн) і "ШП "Світанок" (266,45 млн грн), афільованим із Бахматюком. Решту суми рефінансування (приблизно 144 млн грн), за даними слідства, вивели через зняття готівки.
Як писала "Економічна правда", у квітні 2019 року тодішній генпрокурор Юрій Луценко змінив підслідність провадження: справа з НАБУ перейшла до поліції і прокуратури. У Генпрокуратурі виданню заявили, що підозр у цій справі все ще нікому не вручено, а інформація про збитки в розмірі 1,2 млрд грн залишається непідтвердженою.
У серпні 2019-го провадження було закрито. Але у вересні, незабаром після того, як Луценка на посаді генпрокурора замінив Руслан Рябошапка, постанову про закриття справи було скасовано, і НАБУ знову зайнялося розслідуванням.
Австрійський слід
У лютому 2019 року "Німецька хвиля" писала, що банк Бахматюка також фігурує у кримінальній справі, яку розслідує австрійська прокуратура. У ній деться про зникнення $385 млн і €75 млн із кореспондентських рахунків українських банків в австрійському Meinl Bank. Гроші, за даними слідства, виводили в офшори у 2014–2015 роках за вказівкою топменеджерів або власників збанкрутілих банків; як правило, незадовго до введення тимчасової адміністрації.
Для виведення коштів використовували таку схему: банк в Австрії за вказівкою власника українського банку видає кредити підконтрольним йому офшорним компаніям. Заставою за цими кредитами є кошти на кореспондентських рахунках українського банку Meinl Bank. Коли офшорна компанія не повертає кредиту, гарантійні кошти з рахунку українського банку забирає австрійський банк. Ця схема, зазначала "Німецька хвиля", сама собою не є незаконною, але її часто використовують для відмивання грошей.
В українському Фонді гарантування вкладів виданню повідомили, що з "VAB Банку" через Meinl Bank було виведено $39,5 млн. Чи виводили в такий спосіб кошти рефінансування, невідомо. У кримінальному провадженні українського антикорупційного бюро цього епізоду не згадано.
Підозрювані
Станом на сьогодні у справі НАБУ 10 підозрюваних.
Колишній перший заступник голови НБУ Олександр Писарук, за версією НАБУ, чинив вплив на підлеглих для швидкого погодження та видання стабілізаційного кредиту "VAB Банку". Фото: National Bank Of Ukraine Національний банк України / Flickr
Протягом 11–12 листопада детективи НАБУ повідомили про підозру колишнього першого заступника голови НБУ і нинішнього голову правління "Райффайзен Банку Аваль" Олександра Писарука (на момент ухвалення рішення про видання стабкредиту "VAB Банку" голова Нацбанку Валерія Гонтарева була у відпустці, і Писарук виконував її обов'язки), ексдиректорку генерального департаменту банківського нагляду НБУ Аллу Шульгу і колишнього в.о. начальника управління НБУ по Києву та Київській області, чинного члена ради НБУ Миколу Каленського.
Окрім того, підозри оголошено голові наглядової ради (на момент ліквідації – Наталія Василюк) і заступнику голови правління "VAB Банку" (список членів правління фінустанови наразі недоступний, імен підозрюваних НАБУ не називає), а також трьом посадовцям приватних компаній, пов'язаних із власниками банку.
За версією НАБУ, Каленський за вказівкою Писарука "підписав висновок про достатність забезпечення [кредиту], достовірно володіючи інформацією про його завищену вартість". Фото: National Bank Of Ukraine Національний банк України / Flickr
Станом на 12 листопада було затримано сімох підозрюваних, чотирьом із них уже обрали запобіжний захід: Каленського Вищий антикорупційний суд відправив під цілодобовий домашній арешт, Шульгу заарештував з альтернативою застави в розмірі 15 млн грн; колишнього заступника голови правління "VAB Банку" взяв під варту (може вийти під заставу в розмірі 1,15 млн грн); засновника однієї з компаній заарештував з альтернативою застави в розмірі 576,3 тис. грн.
Уранці 14 листопада ВАКС буде обирати запобіжний захід Писаруку. Правоохоронці заявляли, що наполягатимуть на арешті всіх затриманих з альтернативою застави до 30 млн грн.
13 листопада заочно про підозру повідомили колишнього власника (Олега Бахматюка) і ексголову правління "VAB Банку" (Дениса Мальцева).
Версія Бахматюка та НБУ
У 2018 році Бахматюк заявляв, що гроші, які згадано у провадженні НАБУ, "не виходили з банку". "Усі операції, про які йдеться в поданні детектива НАБУ, були внутрішніми банківськими операціями", – стверджував він.
Бізнесмен також підкреслював, що поліція, СБУ та прокуратура, які розслідували справи про стабкредит, складу злочину не виявили.
Наразі Бахматюк перебуває у Швейцарії. В інтерв'ю "Економічній правді" він заявив, що протягом трьох останніх тижнів був зайнятий пошуком ресурсів для повернення рефінансування. Бізнесмен стверджує, що минулого тижня надіслав керівництву Фонду гарантування вкладів пропозицію про повернення 8 млрд грн заборгованості належних йому "VAB Банку" і банку "Фінансова ініціатива" перед НБУ (водночас у квітні 2017 року Гонтарева заявляла, що загальна заборгованість банків Бахматюка за кредитами рефінансування становить понад 10 млрд грн).
“Наші умови – 500 млн гарантійного внеску та щорічний платіж 1 млрд грн. Ми домовилися з Фондом [гарантування вкладів] і Міністерством фінансів активно працювати в цьому напрямі", – сказав він.
На думку бізнесмена, кримінальне провадження було відновлено з порушенням закону через "особисті амбіції" директора НАБУ Артема Ситника і генпрокурора Руслана Рябошапки. "Ми бачимо, що і НАБУ, і Генеральна прокуратура працюють у рамках кон'юнктури, у якій закон не має жодного значення. А має значення намагання сподобатися, знайти чергову жертву", – ідеться в заяві Бахматюка, опублікованій 12 листопада на сайті його агрохолдингу.
Бахматюк заявив, що після завершення переговорів із потенційними інвесторами має намір повернутися в Україну. Фото: УНІАН
У Національному банку України, зі свого боку, уважають необґрунтованими обвинувачення на адресу Писарука. "Правління НБУ обурене врученням підозри Олександру Писаруку, колишньому першому заступнику голови НБУ. Разом із першою постреволюційною командою керівництва центробанку він стояв біля витоків реформи банківського сектору, завдяки якій ми сьогодні маємо здорові, прозорі та надійні банки", – ідеться в заяві Нацбанку.
Писарука у НБУ охарактеризували як "професійного банкіра з бездоганною репутацією, яку оцінили й у МВФ, де він працював останні три роки, і в міжнародній та вітчизняній банківській спільноті, де він працював 16 років до призначення у НБУ".
Підозр іншим чиновникам Нацбанку та посадовцям "VAB Банку" центробанк не коментував, але місяць тому регулятор повідомляв, що знову подав позови до Бахматюка про стягнення 8,6 млрд грн заборгованості. Печерський районний суд Києва відхилив вимоги до ухвалення рішення Господарським судом Києва за позовом Quickcom Limited про розірвання кредитних договорів із НБУ.
