Боротьба з тіньовою економікою або боротьба з ФОП? Що передбачають і за що критикують закони про кешбек і касові апарати G

Про які закони йдеться?

На початку вересня Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкти №1053-1 і №1073. Першим внесено зміни в закон "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" для "детінізації розрахунків", другим – із тією самою метою змінено Податковий кодекс України.

20 вересня обидва документи було ухвалено у другому читанні, 4 жовтня їх підписав спікер Верховної Ради, 17 жовтня – президент. 19 жовтня закони №128-IX і №129-IX (ці номери було надано законопроєктам 1053-1 і 1073 після їх ухвалення) було опубліковано в офіційному парламентському виданні "Голос України".

Частина положень цих законів набула чинності одразу після опублікування, частина набуде чинності за пів року, у квітні 2020 року, ще частина – 1 жовтня 2020-го та 1 січня 2021-го.

Фото: rada.gov.ua

Що змінюється?

Головні зміни стосуються використання касових апаратів фізособами-підприємцями (ФОП). Крім того, введено поняття електронного чека і кешбеку. Видання "Економічна правда" зазначає, що зміни торкнуться приблизно 1,9 млн підприємців.

• Касові апарати

Із 1 січня 2021 року використання реєстраторів розрахункових операцій (РРО, тобто касових апаратів) стане обов'язковим для всіх платників єдиного податку другої, третьої та четвертої груп незалежно від виду діяльності. Для окремих категорій підприємців ці зміни набудуть чинності з 1 жовтня наступного року.

Водночас купувати сам касовий апарат стане необов'язково: як РРО можна буде використовувати будь-який гаджет – телефон, планшет або комп'ютер зі встановленою програмою. Голова Державної податкової служби України Сергій Верланов незабаром після ухвалення законів заявляв, що ці програми держава надаватиме безкоштовно. Зараз на сайті податкової служби для завантажування доступна "Система реєстрації електронних касових чеків E-Receipt (Е-Чек)".

• Електронні чеки

"Економічна правда" так описує процедуру формування е-чека: покупець вибирає товар → підприємець сканує смартфоном QR-код або штрих-код товару і натискає в додатку РРО кнопку "фіскалізувати" → чек із набором товарів надходить на сервер Державної податкової служби → чеку надається фіскальний номер, і він надсилається назад у смартфон підприємця → РРО відображає чек із QR-кодом наприкінці.

Після цього покупець може сканувати QR-код і зберегти е-чек на своєму телефоні, сфотографувати або переписати номер е-чека, попросити продавця роздрукувати чек або надіслати в який-небудь месенджер.

• Кешбек

Потім покупець може перевірити, чи правильно зазначено в чеку товари, які він придбав. Для цього потрібно зайти у свій електронний кабінет на сайті податкової служби (Головне науково-експертне управління Верховної Ради пропонувало передбачити можливість перевірки чека через інтернет без реєстрації або авторизації, але цю пропозицію не було враховано), відкрити вкладку "Перевірити чек", ввести фіскальний номер, дату і натиснути "Знайти" – має з'явитися такий самий чек, який покупець отримав у магазині.

Якщо в чеку немає однієї або кількох позицій вартістю понад 850 грн кожна, покупець може передати скаргу органу контролю. Якщо внаслідок перевірки податкової служби підтвердиться факт порушення, підприємцю загрожує штраф у розмірі 150% від вартості товару, проданого не за чеком. Частину штрафу отримає покупець (це і є "кешбек"), частину – державний бюджет.

Ці зміни набудуть чинності з 1 жовтня 2020 року.

Навіщо потрібні такі нововведення?

У пояснювальній записці до законопроєкту №1073 зазначено (.doc), що він спрямований на детінізацію економіки. Механізм кешбеку, на думку авторів документа, "посилює мотивацію покупців у отриманні чека", а обов'язковість використання РРО створює "рівні конкурентні умови для суб'єктів господарювання, які повинні їх використовувати". Такі самі аргументи наведено і в пояснювальній записці до законопроєкту №1053-1 (.doc).

Голова комітету Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев ("Слуга народу") ще перед ухваленням законопроєктів говорив, що головна їхня мета – унеможливлення використання псевдо-ФОП для ухилення від оподаткування.

"[Необхідно унеможливити ситуації], коли великий магазин продає телефон і дає чек від ФОП. Хоча ми в здоровому глузді й тверезій пам'яті розуміємо, що за день він робить виторг більший, ніж ліміт, установлений для ФОП на рік. У ресторанах і готелях можна зустріти подвійні чеки", – заявляв він в інтерв'ю "Економічній правді".

Фото: Danil Getmantsev / Facebook

В інтерв'ю проєкту Bihus.info Гетманцев називав головною метою фіскалізації (тобто обов'язкової реєстрації електронних чеків у податковій) – щоб імпортний товар неможливо було продати "в сіру".

"Якщо у магазину обсяг 20 млрд на рік продажів, то порахуйте, скільки йому ФОП доведеться залучити до цієї схеми. Це неможливо. Тобто ця модель не діє для великих [підприємств]. На це і спрямована фіскалізація. Вони будуть змушені, по-перше, сплачувати податки, а по-друге, оприбуткувати товар. Що нам дуже важливо в цьому контексті: аби товар, який заходить на митну територію України як сірий імпорт, неможливо було по-сірому чи в темну продати", – сказав депутат.

За що критикують закони?

За підрахунками Державної регуляторної служби України, витрати на адміністрування процесів застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками податку другої та третьої груп єдиного податку становитимуть приблизно 22,4 млрд грн. Сумарні додаткові витрати малого бізнесу на обов'язкове запровадження РРО для платників єдиного податку другої групи незалежно від виду діяльності та обсягів доходів регуляторна служба оцінює в 11,13 млрд грн.

Спілка українських підприємців, зі свого боку, критикувала впровадження кешбеку. Цей механізм, вважають у СУП, може "застосовуватись для конкурентної боротьби".

Власник інтернет-магазину Rozetka Владислав Чечоткін зазначав, що закон не передбачає обмежень на кількість заяв, відповідальність заявника за неправдиве повідомлення про порушення, податкову відповідальність "Правильний чи неправильний чек – [податкова] вирішує на власний розсуд. Зате є потенційний штраф для бізнесу в розмірі 250% і завжди, за кожною скаргою, 100-відсоткові проблеми з позаплановою перевіркою для підприємця", – писав Чечоткін.

Співвласник "Нової пошти" Володимир Поперешнюк назвав кешбек "системою наклепу покупця на підприємця".

У Головному науково-експертному управлінні Верховної Ради, зі свого боку, вказували (.doc) на необґрунтованість збільшення штрафів для підприємців. "Передбачається скасування символічного штрафу в 1 грн за порушення вперше протягом року. Така пропозиція видається дещо вразливою, оскільки її запровадження свого часу було обумовлене необхідністю припинення практики зловживань контролюючих органів при проведенні перевірок", – указано у висновку.

А що Зеленський?

Президент України Володимир Зеленський під час пресмарафону говорив, що зміни, передбачені цими законами, правильні.

"Як працює та чи інша компанія, ми розуміємо. Коли ФОП працюють, це нормально. Але коли компанії не захотіли нормально "в білу" платити податки, вийти з тіні, вони придумали оформляти все на ФОП, і дуже багато ФОП працюють в одній компанії. Я не повинен коментувати, що робить наш уряд, тому що він має бути незалежним, але все, чого вони хотіли – це подолати такі корумповані схеми в будь-якій компанії, незалежно від того, чим вона займається. Я думаю, що вони на правильному шляху, і це забезпечить нам вихід економіки з тіні. Усі повинні платити податки", – зазначав він.

Фото: EPA

Однак, підписавши ухвалені Радою законопроєкти, Зеленський видав указ "Про невідкладні заходи щодо забезпечення сприятливих умов для діяльності фізичних осіб – підприємців".

Він, зокрема, доручив Кабміну створити координаційну раду з питань розвитку малого і середнього підприємництва, протягом двох тижнів розробити та подати на розгляд Верховної Ради законопроєкти про:

• лібералізацію умов та критеріїв віднесення ФОП до першої групи спрощеної системи оподаткування (це єдина група, якої не торкнулися зміни), зокрема шляхом установлення більшого розміру граничного обсягу доходу протягом календарного року, надання права використовувати працю найманих осіб, а також розширення переліку видів діяльності, які вони можуть вести;
   
• введення дворічного мораторію на проведення перевірок ФОП (крім тих, що здійснюють високорентабельні види діяльності із суттєвими ризиками ухилення від оподаткування) щодо дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій;
   
• пом'якшення відповідальності ФОП за порушення порядку надання в органи контролю звітності, пов'язаної із застосуванням РРО.