$41.27 €44.63
menu closed
menu open
weather +11 Київ
languages

Хто такий Ярослав Дубневич і за що його позбавили недоторканності. Головне G

Хто такий Ярослав Дубневич і за що його позбавили недоторканності. Головне Дубневич став першим депутатом нової Ради, якого позбавили недоторканності
Фото: Олег Федонюк / Facebook

31 жовтня Верховна Рада України дала згоду на арешт мажоритарника із Львівської області Ярослава Дубневича. Він став першим депутатом нової Ради, позбавленим недоторканності. Видання "ГОРДОН" розповідає, чим відомий народний депутат і в чому його обвинувачують.

Подання про зняття недоторканності і кримінальне переслідування Ярослава Дубневича було внесено в Раду Генпрокуратурою 17 жовтня. Виступаючи з трибуни парламенту, глава відомства Руслан Рябошапка заявив, що у слідчих органів є достатньо доказів того, що Дубневич був організатором злочинної схеми з махінаціями на закупівлях "Укрзалізниці", внаслідок якої державі було завдано збитків у розмірі понад 93 млн гривень.

Інформацію про те, що стосовно Дубневича ведуть розслідування, ще у вересні оприлюднили в Національному антикорупційному бюро. На думку детективів НАБУ, Дубневич, будучи головою транспортного комітету ВР, пролобіював виділення коштів на закупівлю стрілкових переводів для залізничників. Для закупівлі обладнання було організовано спеціальну схему. Компанія "Корпорація КРТ", що належить Дубневичу та його старшому братові Богдану, придбала продукцію у виробника, "Дніпропетровського стрілочного заводу", потім перепродала її іншій приватній компанії, "Арго", яка зі свого боку продала її "Укрзалізниці". Сам товар доправили безпосередньо із заводу кінцевому покупцеві. Унаслідок такої схеми ціна обладнання зросла з початкових 525,9 млн грн, за які його продав виробник, до 637,9 млн грн, які за нього заплатила "Укрзалізниця".

Коррупционная схема, в создании которой обвиняют Дубневича. Инфографика: НАБУ

Корупційна схема, у створенні якої обвинувачують Дубневича. Інфографіка: nabu.org.ua

Окрім цієї схеми, правоохоронці розслідують також іншу діяльність братів Дубневичів. 29 жовтня стало відомо, що НАБУ проводить обшуки у приватному будинку Богдана Дубневича у селі Зубра Львівської області. Пізніше пресслужба НАБУ розповсюдила заяву, у якій повідомила, що обшуки пов'язані з розслідуванням стосовно колишнього і нинішнього народних депутатів. Брати Дубневичі разом були депутатами минулого скликання Ради, проте в липні 2019-го Богдан Дубневич, на відміну від свого брата, вибори в одномандатному окрузі у Львівській області програв.

“За попередньою оцінкою слідства, особи, причетні до злочину, упродовж 20132018 років легалізували понад 2 млрд грн доходів, одержаних злочинним шляхом. Попередня правова кваліфікація – статті 209, 212 і 366-1 КК України", йдеться в повідомленні НАБУ.

Брати Дубневичі старожили української політики. Обидва разом починали політичну кар'єру на початку 2000-х у БЮТ. Ярослав навіть був заступником глави фракції цієї партії у Львівській обласній раді. Потім політична кон'юнктура змінилася, і у 2010 році братів обрали до Львівської облради від партії "Відродження". У Верховну Раду VII скликання у 2012 році вдалося пройти тільки Ярославу, який ішов на вибори як самовисуванець, але пізніше приєднався до фракції УДАР. У Верховній Раді VІІІ скликання обидва брати були членами фракції БПП.

Ярослава Дубневича обирали в Раду VII, VIII і IX скликань в одному і тому самому одномандатному округу у Львівській області, там, де розташоване його рідне село Зубра. Таку прихильність виборців легко можна пояснити  політик потурбувався про те, щоб його округ щедро фінансували з державного бюджету. У села прокладали дороги, будували нові дитячі садки, школи та будинки культури. Однак, як показало розслідування журналістів "24 каналу", вартість робіт часто виявлялася вищою за ринкову.

За підрахунками громадської ініціативи "Чесно", Ярослав Дубневич є фігурантом 38 антикорупційних розслідувань. Переважно вони стосуються махінацій із тендерними закупівлями для "Укрзалізниці". За даними антикорупційних активістів, фірми, афілійовані з братами Дубневичами, роками постачали обладнання залізничному перевізнику за завищеними цінами.

За даними проєкту "Слідство.Інфо", бізнес-інтереси братів Дубневичів не обмежуються постачанням обладнання для залізниці. Сімейству належить безліч житлової та торговельної нерухомості у Львові, а також будівельні компанії, які виконували державні підряди у Львівській області.

Крім того, Дубневичі пов'язані і з газовим бізнесом. У грудні минулого року Ярослава Дубневича вже хотіли позбавити недоторканності. Подання про це передав до ГПУ керівник антикорупційної прокуратури Назар Холодницький. Тоді Дубневичу закидали оборудки із закупівлями газу для ТЕЦ у Львівській області. Проте тодішній генпрокурор Юрій Луценко повернув подання в САП для "суттєвого доопрацювання доказової бази".

На адресу Дубневича-молодшого лунають звинувачення в лобіюванні своїх людей на високі посади. Під час засідання Ради, на якому обговорювали зняття недоторканності з Дубневича, народний депутат Андрій Мотовиловець заявив, що, будучи радником міністра інфраструктури Андрія Пивоварського, він був свідком, як тодішній голова транспортного комітету транспорту ВР Ярослав Дубневич вимагав призначити свою людину в керівництво аеропорту "Львів".

Ярослав Дубневич считает дело против себя политически мотивированным. Фото: Ярослав Дубневич/Facebook

Ярослав Дубневич вважає справу проти себе політично мотивованою. Фото: Ярослав Дубневич / Facebook

Сам Дубневич обвинувачення на свою адресу заперечує і вважає їх політично мотивованими. На його думку, справа проти нього покликана відвернути увагу виборців від нагальніших питань.

"Щоб знецінити ці вразливі питання, які звучать від суспільства в частині того, що не зменшуються тарифи, не піднімається економіка, не приймаються важливі економічні питання про поліпшення [життя] населення. У той же час пробуються і приймаються закони, які дають можливість узурпувати владу в нашій державі", – підкреслив він.

Подальшу долю Ярослава Дубневича має вирішити Вищий антикорупційний суд. 2 листопада депутату призначили заставу в розмірі 100 млн грн, однак брати його під арешт суд не став.