ГОРДОН
 
 
Публікації ЕКСКЛЮЗИВ "ГОРДОНА"

Байден, "Мотор Січ", повернення Росії до G8. Чим Трамп може шантажувати Зеленського?

Цей матеріал можна прочитати і російською мовою
Володимир Зеленський і Дональд Трамп, імовірно, зустрінуться на полях Генасамблеї ООН наприкінці вересня
Володимир Зеленський і Дональд Трамп, імовірно, зустрінуться на полях Генасамблеї ООН наприкінці вересня
Фото: president.gov.ua, ЕРА
Олександр ДЕМЧЕНКО
журналіст

Наприкінці вересня на полях Генасамблеї ООН може відбутися зустріч президента України Володимира Зеленського з американським лідером Дональдом Трампом. Напередодні цієї зустрічі адміністрація Білого дому зробила кілька випадів на адресу України: висунула вимогу переглянути програму військової допомоги та відмовитися від угоди з китайцями щодо українського підприємства “Мотор Січ“. Видання "ГОРДОН" розповідає про традиційну для Трампа тактику підготовки до переговорів.

Стара тактика Трампа

У своїй книзі 1987 року "Мистецтво укладати угоди" Трамп написав: "Іноді ж, щоб проштовхнути свою угоду, доводиться йти на те, щоб кинути тінь сумніву на конкурента". Цим підходом американський президент керується під час дипломатичних переговорів. І це підтверджують його дії. Зазвичай за кілька тижнів до зустрічі з іноземними лідерами Трамп ухвалює підзаконний акт або посилює позицію щодо того чи іншого політика, партії, країни.

Наприклад, 16 січня 2017 року президент Трамп дав інтерв'ю двом газетам: британській The Times і німецькій Bild. Там він розкритикував міграційну політику канцлерки Німеччини Ангели Меркель і заявив про необхідність введення у США загороджувальних мит на люксові німецькі авто, зокрема компанії Daimler.

У березні 2017 року Меркель зустрілася з Трампом у Вашингтоні й намагалася порушити питання ввізних мит. Переговори відбувалися на тлі розпочатої в Німеччині парламентської кампанії. На протокольній фотосесії Трамп відмовився тиснути руку главі німецького уряду. Як повідомляла газета The Times, президент США передав канцлеру рахунок на $375 млрд – суму внесків, які ФРН нібито недоплатила в систему колективної оборони. Тоді пресслужба Білого дому спростувала цю інформацію.


w_53394853
17 березня 2017 року, США, Вашингтон. Канцлерка Німеччини Ангела Меркель і президент США Дональд Трамп виступають під час спільної пресконференції в Білому домі. Фото: ЕРА


Після цього у квітні США та Німеччина домовилися продовжити місію німецького військового контингенту в Афганістані, а в липні Меркель приймала саміт "Великої двадцятки", де висловилася позитивно про зустріч президента РФ Володимира Путіна і Трампа. Закінчився G20 підписанням фінального комюніке, де сторони погодилися відкрити ринки й боротися з протекціонізмом.

Протягом наступних двох років Трамп час від часу погрожував введенням мит на німецькі авто, вимагаючи припинити будівництво російського газопроводу "Північний потік – 2" і відкрити для американських компаній газовий ринок Німеччини. Меркель частково погоджувалася з вимогами американського колеги: продовжувала співпрацювати з РФ і допомагала американським газовим компаніям зайти на німецький ринок.

Ще один приклад тактики Трампа. 13 липня 2018 року, за день до зустрічі з тодішньою прем'єркою Великобританії Терезою Мей президент США дав інтерв'ю британському таблоїду The Sun. Там він розкритикував главу уряду Об'єднаного Королівства за м'яку політику щодо ЄС і небажання проводити "жорсткий Brexit" – виведення в односторонньому порядку країни зі складу Євросоюзу. Трамп зазначив, що рішення Мей не дають змоги підписати торговельну угоду між Британією та США.

У тому самому інтерв'ю глава Білого дому наполіг, щоб британці платили більше за колективну оборону, сказав, що після отруєння колишнього офіцера російської військової розвідки Сергія Скрипаля та його доньки Юлії нервово-паралітичним газом типу "Новачок" він все одно продовжить діалог із Путіним, і заявив, що Борис Джонсон (на той момент головний конкурент Мей) буде "прекрасним" прем'єр-міністром Великобританії.

Під час переговорів сторони домовилися підписати торгову угоду одразу після Brexit. Після чого, спілкуючись із журналістами, американський лідер назвав інтерв'ю таблоїду фейковим, а Мей – "дуже розумною, твердою і здібною людиною". Він зазначив: між США і Британією зберігаються "особливі відносини".


w_54486590
12 липня 2016 року, Великобританія, Лондон. Прем'єр-міністерка Об'єднаного Королівства Тереза Мей і президент США Дональд Трамп під час урочистого прийому в палаці Бленгейм. Фото: ЕРА


Один із останніх прикладів переговорного стилю Трампа – інцидент у серпні 2019 року перед зустріччю "Великої сімки" у французькому Біарриці. Президент США повторно пригрозив президенту Франції Еммануелю Макрону введенням мит на винну продукцію. Так Трамп відповів на рішення французького лідера підписати закон, що запроваджує у країні тривідсотковий податок для цифрових гігантів на зразок Facebook, Google і Amazon (це дасть змогу Франції додатково отримати €400 млн на рік).

Після переговорів із главою Білого дому на полях G7 Макрон повідомив, що сторони досягли компромісу стосовно запровадження цифрового податку для глобальних інтернет-концернів. Однак Трамп, виступаючи перед пресою, не підтвердив домовленості й не відповів на запитання про можливе підвищення ввізних мит на французьке вино.

Провокація для Зеленського

1 вересня у Варшаві відбудуться пам'ятні заходи з нагоди початку Другої світової війни. У польській столиці мала відбутися перша зустріч Трампа і Зеленського, але глава Білого дому скасував свій візит через ураган, який наближається до берегів штату Флорида. Однак американська делегація все-таки там буде. Очолить її віцепрезидент США Майк Пенс. Поки що невідомо, чи відбудуться переговори Зеленського із представником Білого дому. Проте американська адміністрація (у стилі Трампа) створила певну напругу в офіційних відносинах Києва і Вашингтона.

28 серпня американський журнал Politico, посилаючись на свої джерела в Білому домі, повідомив: Трамп доручив своїй команді переглянути програму фінансування України – "Ініціатива сприяння безпеці України". Видання зазначило: глава Білого дому захотів переконатися, що кошти, які витрачають на обороноздатність країни, використовують належно і це не суперечить інтересам Сполучених Штатів.

Мова йде про $250 млн, які Конгрес планував виділити Україні у 2019 році для розвитку сфери безпеки і оборони. До цієї суми входять витрати на надання нових технологій, посилення розвідувальної підтримки, додаткове навчання військовослужбовців. $50 млн виділяють на закупівлю озброєння. Від кінця 2015 року рішенням Конгресу США почали виділяти кошти на розвиток оборонного сектору України. Донині виплати відбувалися без затримок.


w_55405433_09
20 серпня 2019 року, США, Шантіллі. Віцепрезидент Сполучених Штатів Майк Пенс виступає із промовою під час 6-го засідання Національної космічної ради в Національному музеї авіації і космонавтики у Центрі Стівена Удвар-Гейзі. Фото: EPA


Наступного дня, 29 серпня, журнал Politico (посилаючись на свої джерела в міноборони США) повідомив: Пентагон рекомендував адміністрації Трампа продовжити надання фінансової допомоги Україні. Ні Білий дім, ні особисто Трамп поки не спростували даних видання про ймовірне припинення програми з розвитку та підтримки сектору оборони України.

Для України є додаткові ризики: якщо ініціатива щодо надання коштів опинилася на стадії перегляду, гроші отримати не можна. 30 вересня у США закінчується фіскальний рік. Це означає, що американський уряд може не встигнути розглянути питання виділення затвердженої Конгресом суми, а Україна, відповідно, спрямувати кошти на розвиток оборонного комплексу.

Трампу потрібен Байден

Переговори Тармпа і Зеленського можуть відбутися наприкінці вересня під час засідання Генасамблеї ООН. Главі Білого дому є що обговорити із Зеленським. Передусім – і про це неодноразово заявляв особистий адвокат президента США Рудольф Джуліані, – Трампу необхідно одержати від української сторони інформацію про ймовірного суперника у виборчій кампанії, яка вже стартувала у Сполучених Штатах. Мова про колишнього віцепрезидента США, представника Демократичної партії Джо Байдена і нюанси співпраці Байдена-молодшого з нафтогазовою компанією Burisma Holdings Limited. Одним зі співвласників фірми був ексміністр екології часів президентства Віктора Януковича Микола Злочевський (перебуває під слідством).

Згідно з інформацією The New York Times, Байден-старший прикривав діяльність цієї корпорації і чинив тиск на попередню українську владу у зв'язку з розслідуванням проти його сина.


w_52448289
8 грудня 2015 року, Україна, Київ. Віцепрезидент США Джо Байден виступає перед народними депутатами Верховної Ради України. Фото: EPA


У травні 2019 року, до інавгурації Зеленського, Джуліані планував вирушити в Україну, щоб попросити на той момент обраного президента розслідувати російське втручання в американські вибори, а також спроби впливу Джо Байдена на офіційний Київ. Але свій візит в Україну адвокат Трампа скасував через, як він висловився, "люті атаки".

22 липня 2019 року американське видання BuzzFeed повідомило, що колишні генпрокурори України Віктор Шокін і Юрій Луценко передали Джуліані компромат на Байдена-старшого та інформацію про діяльність посольства США в Україні у 2016 році (під час виборів американського президента).

2 серпня Джуліані звинуватив Байдена в тому, що його сім'я отримувала мільйони з України і Китаю. 22 серпня газета The New York Times повідомила про зустріч у Мадриді Джуліані з помічником президента Зеленського Андрієм Єрмаком. Як зазначало видання, вони обговорювали втручання України у вибори у США і тиск Байдена-старшого на українських політиків. Джуліані визнав, що вів переговори як приватна особа, але за сприяння Державного департаменту. Незабаром Трамп і Зеленський також можуть обговорити ці питання.

Боротьба за "Мотор Січ"

Друге питання, яке цікавить американську адміністрацію, – співпраця оборонних підприємств України з Китаєм. Під час свого візиту в Київ радник Трампа з питань національної безпеки Джон Болтон виступив проти продажу українського оборонного підприємства "Мотор Січ" китайським компаніям Skyrizon і Xinwei Group. Він провів зустріч із Володимиром Зеленським і з представниками Офісу президента.

У 2015 році Власник "Мотор Січі" В'ячеслав Богуслаєв продав контрольний пакет акцій підприємства китайцям, через що виник скандал, адже держава є власником 25% акцій "Мотор Січ". Як пояснив журналіст Юрій Бутусов, "угоду в інтересах нацбезпеки намагався зірвати президент Петро Порошенко, але вона була законною, і тоді влада заблокувала її оформлення в ручному режимі – через Антимонопольний комітет".

Китай володіє значним парком військових літаків і вертольотів, якась частина повітряних суден – радянські розробки або моделі, випущені на їх базі. Ці машини необхідно обслуговувати та ремонтувати. До того ж китайський військово-промисловий комплекс не стоїть на місці і поповнює свій авіапарк новими бойовими одиницями. Єдине, як вказує Бутусов, чого не вистачає китайській промисловості, – це інженерів і конструкторів, здатних розробити двигуни. Українське підприємство "Мотор Січ" – один зі світових лідерів у цьому секторі.


w_55422872
28 серпня 2019 року, Україна, Київ. Глава Української держави Володимир Зеленський і радник Трампа Джон Болтон. Фото: EPA


Болтон вважає, що китайці не збираються розвивати підприємство, їм потрібні тільки технології та кадри, здатні організувати виробництво в Китаї. Він зазначив: "Існують механізми, щоб захистити ті галузі, які стосуються нацбезпеки. Україні варто було б розглянути таку можливість".

15 серпня 2018 року американська газета The Washington Post повідомила про рішення "Мотор Січі" постачати Китаю двигуни для навчально-бойових літаків палубної авіації Hongdu JL-10. Мова йшла про угоду на суму $380 млн. Керівництво українського підприємства ці відомості спростувало, зазначивши, що до інформаційної кампанії проти "Мотор Січі" причетний головний конкурент – Росія.

Після початку війни українське підприємство розробило двигун АІ-222 без комплектування з РФ. Китайці віддали перевагу запчастинам "Мотор Січі", а не російському аналогу. За словами Бутусова, купівля українського заводу дасть змогу Китаю вирватися в лідери вертольотобудування. Однак повноцінне блокування ініціатив офіційного Пекіна щодо українського підприємства може призвести до втрати китайського ринку, який почне закуповувати такі самі двигуни у Росії.

Поки неясно, які конкретні пропозиції озвучив Болтон під час переговорів із Зеленським та чи нададуть США додаткові ринки для українських розробників.

Прискорити "Мінськ" і повернути Росію у G8

Після завершення саміту "Великої сімки" 2019 року Державний секретар США Майк Помпео заявив про те, що адміністрація Трампа буде працювати над поверненням Росії у G8. Але ще під час засідання президент США припустив, що може запросити російську делегацію як гостя на наступну зустріч "Сімки" у 2020 році у Вашингтон. Він також сказав, що більшість тем обговорювати без РФ не можна.

У підсумковому комюніке G7 зазначено, що Франція і Німеччина домовилися незабаром провести зустріч у нормандському форматі. Меркель сказала, що РФ може повернутися в елітний клуб, якщо виконає Мінські угоди. Водночас канцлерка не вказала, чи потрібно російській владі імплементувати всі пункти договору чи достатньо добитися малого прогресу.


w_55416871
25 серпня 2019 року, Франція, Біарриц. Президент Франції Еммануель Макрон і канцлерка Німеччини Ангела Меркель обговорюють Україну на саміті G7. Фото: EPA


Під час свого візиту в Київ Болтон обговорив із Зеленським залучення США в нормандський формат. В інтерв'ю "Радіо Свобода" радник Трампа заявив, що не відкидає такої можливості.

"Нормандський формат може продовжуватися, якщо цього бажають сторони-учасники. Якщо вони вважають, що це прийнятний шлях, щоб рухатися вперед, то США і – я впевнений – Великобританія будуть раді взяти в цьому участь. І запитання до представників влади: який шлях, на їхню думку, буде мати більше переваг. Ми будемо раді їх підтримати", – зазначив він.

Адміністрацію Трампа дуже цікавлять і компромат на Байдена, і повернення Росії до "Великої вісімки", і питання виведення китайського капіталу з оборонного сектору України. Усі ці пункти Трамп або його представники готові обговорювати з Офісом президента Зеленського. Водночас глава Української держави має бути готовим до того, що Трамп буде провокувати. Адже главі Білого дому потрібна перемога на наступних президентських виборах. А в України є те, що може цю перемогу йому забезпечити.

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

КОМЕНТАРІ:

 
Заборонені нецензурна лексика, образи, розпалювання міжнаціональної та релігійної ворожнечі і заклики до насильства.
 
Залишилось символів: 1000
МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ
 

Натисніть «Подобається», щоб читати
Gordonua.com в Facebook

Я вже читаю Gordonua в Facebook

 
 
 

 
 

Публікації

 
усі публікації