Медицина в Україні: як вона зміниться після реформи? 

Проект закону №6327 про державні фінансові гарантії у медицині зареєстрували у парламенті на початку квітня цього року. Після всіх обговорень, поправок і голосувань Верховна Рада його ухвалила в цілому як закон. Більшість статей має набути чинності за місяць після публікації, закон почне діяти з 1 січня 2018 року: почнеться зміна моделі фінансування системи охорони здоров'я первинної ланки, до якої входять фахівці загальної практики – сімейні лікарі.

Із 2019 року МОЗ збирається впроваджувати нову систему фінансування для другої і третьої ланки, тобто профільної та вузькоспеціалізованої медичної допомоги. Завершити реформу планують до 2020 року.

Поки у Верховній Раді готують документ на підпис спікеру з усіма поправками, Міністерство охорони здоров'я випускає роз'яснення, як нова система працюватиме.

Як будуть оплачувати лікування

"З 1 січня 2018 кожен пацієнт зможе отримувати первинну допомогу абсолютно безкоштовно в обраного ним сімейного лікаря, – наголошують у міністерстві. – Базові аналізи будуть безкоштовними в амбулаторії сімейного лікаря. Якщо сімейний лікар вимагатиме додаткових коштів під час лікування, ви можете звернутися зі скаргою до Національної служби здоров'я, а також замінити лікаря".

У межах первинної медичної допомоги гарантовано і безкоштовно пацієнти можуть отримувати такі аналізи:

• загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою,
• глюкоза крові,
• загальний холестерин,
• аналізи сечі,
• загальний аналіз сечі,
• електрокардіограма у спокої,
• мікроскопія мокротиння,
• швидкі тести на ВІЛ, гепатит і сифіліс.

За кожну послугу, надану пацієнту в межах державної гарантованої програми, конкретна установа отримуватиме з бюджету встановлену за тарифом суму. Тариф включатиме всі витрати для надання медичної послуги: роботу персоналу, комунальні платежі, витратні метеріали і ліки, амортизацію обладнання, адміністративні та інші витрати. Методику розрахунку тарифів і коригувальні коефіцієнти буде затверджувати Кабмін за погодженням із МОЗ.

Так, пояснюють у міністерстві, поліклінікам і лікарням буде вигідно залучати пацієнтів рівнем лікарів, якістю послуг, обладнанням, комфортом тощо. Більше грошей отримають ті установи, де більше надано якісних послуг.

У міністерстві пояснюють, що нові податки для оплати медичних послуг уводити не будуть, фінансування передбачено завдяки надходженням від загальних податків. Додаткові гроші можуть вкладати органи місцевого самоуправління: на обладнання, зарплату лікарів, ремонт, місцеві програми для населення чи інші потреби.

У державних і комунальних закладах охорони здоров'я медичну допомогу мають надавати безоплатно. Держава гарантує оплату 100% усього необхідного лікування і медикаментів на первинному рівні. На вторинному і третинному рівнях, реформу яких мають почати із 2019 року, на 100% буде оплачувати держава ті послуги лікарів і ліки, які увійдуть до програми державних гарантій.

Для цього має бути розроблено перелік послуг вторинної і третинної ланки, які буде профінансовано державою.

"Обсяг послуг у межах програми медичних гарантій залежить від обсягу фінансування системи охорони здоров'я, однак включатиме всі основні послуги, необхідні для якісного лікування, – набагато більше, ніж люди можуть отримати безкоштовно зараз", – упевнені в МОЗ.

Повний список послуг програми медичних гарантій з'явиться до 2020 року, коли реформу буде впроваджено цілком. Міністерство охорони здоров'я обіцяє опублікувати тарифи на послуги після збору статистики реальної захворюваності, а також після отримання даних про витрати лікарень і оцінки бюджету, який буде виділено на програму медичних гарантій на 2020 рік. Пілотний проект МОЗ готує спільно з Національною академією медичних наук.

"Тарифи буде оплачувати лікарням держава – саме для того, аби у лікарів були гідні зарплати і ці гроші не платили пацієнти", – заявляють у міністерстві.

До вузьких спеціалістів можна буде потрапити завдяки державним коштам за скеруванням від сімейного лікаря. До низки фахівців, наприклад до гінеколога, психіатра, можна буде звернутися безпосередньо, без скерування. До решти має виписати скерування лікар загальної практики – або ж доведеться самостійно платити за лікування, якщо пацієнт вирішить сам звернутися до профільного лікаря.

Платною буде стоматологія, крім екстреної та дитячої, естетична стоматологія і пластична хірургія. Лабораторні аналізи, рентген, флюорографія є частиною майже всіх послуг, які буде оплачувати держава, витрати на них будуть частиною тарифів відповідних послуг.

"Законопроект №6327 не передбачає стягнення із громадян жодної плати за необхідну їм медичну допомогу, – наголошують у міністерстві. – Народні депутати, незважаючи на вагомі обґрунтування, які не раз наводили представники МОЗ, вирішили вилучити з тексту законопроекту №6327 норми про співоплату частини медичних послуг і міжнародні медичні установки. Команда МОЗ не згодна з цими фінальними правками. Але у редакції законопроекту є весь інструментарій, щоб почати реформу первинної ланки із січня 2018 року".

У МОЗ попереджають: команда відомства продовжуватиме відстоювати норму про введення спільних платежів. На думку чиновників, важливо впровадити співоплату на етапі реформування спеціалізованого лікування, яке планують розпочати із 2019 року.

"Тарифи, які розповсюджують зараз деякі сумнівні видання, не мають нічого спільного з реальністю. Це просто фейк і брехня", – заявили у міністерстві у відповідь на оприлюднений 20 жовтня нардепом від Блоку Петра Порошенка Ольгою Богомолець прайс. Вартість більшості маніпуляцій у таблиці, яку вона опублікувала, перевищує 100 тис. грн. Депутат заявила, що ціни на медичні послуги, попередньо розраховані Кабінетом Міністрів, є "жахливими".

Заступник міністра охорони здоров'я Павло Ковтонюк у відповідь повідомив, що це – пілотні тарифи Академії медичних наук України на послуги, рахунки медустанови академії будуть надавати державі, щоб за конкретного пацієнта пройшла оплата. "Клініки АМНУ у межах цього проекту виставлятимуть тарифи державі і не будуть нічого брати з пацієнта", – уточнив він.

Для виплати усім медустановам грошей за лікування пацієнтів уже на першому етапі реформи вводять посередника – Національну службу здоров'я України.

Що таке Національна служба здоров'я?

Це центральний орган виконавчої влади, оператор бюджетних грошей на охорону здоров'я. Гроші зберігатимуть на казначейських рахунках, а НСЗУ має укладати контракти на купівлю медичних послуг у закладів і приватних лікарів, а також контролювати якість послуг (крім лікарських помилок, якими продовжить займатися МОЗ).

"Наприклад, замість чотиримісної палати, як це прописано у договорі, пацієнта поклали у шестимісну, або сказали, що немає ліків, хоча вони мають бути, оскільки за них сплачено бюджетні кошти і вони входять до стандартів лікування. Тобто НСЗУ укладає договір і перевіряє його виконання, так само, як страхова компанія перевіряє виконання умов страхового договору", – пояснюють у міністерстві.

Служба буде оплачувати надані медичні послуги та лікарські засоби за програмою медичних гарантій на підставі інформації та документів, унесених лікарем до електронної системи охорони здоров'я eHealth.

Що таке eHealth?

Це електронна система, де буде зареєстровано декларації, за якими НСЗУ зможе оплачувати лікареві ведення кожного пацієнта. У системі пацієнти будуть одержувати свою медичну інформацію, а лікарі – використовувати її для постановки діагнозу з урахуванням цілісної картини здоров'я пацієнта.

"Система замінить паперові медичні картки та довідки, які втрачають. Лікарі виписуватимуть електронні рецепти, які неможливо підробити", – наголошують у МОЗ.

Лікарі будуть складати звіт в електронній системі охорони здоров'я eHealth і вказувати обсяг наданих пацієнтам медичних послуг і ліків.

Зарплата лікарів

Згідно із законопроектом №6327, до тарифу закладають оплату праці медичних працівників не менше ніж 250% середньої заробітної плати в Україні за липень року, що передує року, в якому буде застосовано тариф. Якби тарифи затверджували у 2017 році, мінімальна зарплата лікаря становила б 13 400 грн без урахування податків (приблизно 10 800 "на руки", за вирахуванням 18% ПДФО і 1,5% військового збору).

Реформа передбачає відмову від тарифних сіток і вільне формування ринку зарплат у комунальних медичних установах, тобто кожен медичний працівник буде домовлятися з керівництвом про рівень заробітної плати в індивідуальному порядку, як це відбувається зараз у приватних клініках.

Середня ставка для сімейного лікаря за одного пацієнта у 2018 році становитиме 370 гривень (у бюджетній резолюції на 2019 рік закладено суму 450 грн, передбачено, що її підвищуватимуть щороку). Для кожної категорії населення розроблено свій тариф, за яким лікареві платитимуть, наприклад, річна оплата за послуги для дітей (до п'яти років) і людей похилого віку (65 років і старших) буде вдвічі вищою, ніж для чоловіків до 25 років. Якщо лікар зареєстрований як фізична особа-підприємець, то гроші за кожного пацієнта будуть приходити безпосередньо на його рахунок. Якщо ж він найманий працівник, то про зарплату він домовляється із керівництвом клініки.

"Власний прибуток лікаря ефективної сімейної практики із 2 тис. пацієнтів у статусі ФОП – до 18 тис. грн, медсестри – до 12 тис. Водночас у групових практик – менші видатки та більші доходи", – підрахували у міністерстві.