Клуб читачів
ГОРДОН
 
Публікації ЕКСКЛЮЗИВ "ГОРДОНА"

Не пустити Україну в НАТО, віддати Європу Росії і притиснути Кучму до стіни. Головне з розсекречених переговорів Єльцина і Клінтона

13 липня Бібліотека Білла Клінтона опублікувала стенограми розмов колишніх президентів США і Росії Білла Клінтона і Єльцина в період із 1993-го до 1999 року, які раніше було засекречено. Вони неодноразово обговорювали стан справ у Росії і світі, розширення НАТО, приєднання України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї та інші питання. Зі стенограм стало відомо, що російський лідер просив американського колегу укласти секретну джентльменську угоду, в якій було б зазначено, що країни колишнього СРСР до Північноатлантичного альянсу не увійдуть, але той відмовив. У 1999 році глава Кремля кілька разів обговорював із Клінтоном Володимира Путіна, який претендував на посаду президента Росії. Єльцин називав його демократом, який знає Захід. "ГОРДОН" розповідає, про що говорили американський і російський лідери.

Цей матеріал можна прочитати і російською мовою
Єльцин і Клінтон на зустрічі в Кремлі у вересні 1998 року
Єльцин і Клінтон на зустрічі в Кремлі у вересні 1998 року
Фото: EPA
Тетяна ЛІТВІНЧУК

"Більше, ніж дружба"

Усього було розсекречено 18 стенограм зустрічей Бориса Єльцина і Білла Клінтона та 56 записів їхніх телефонних розмов. Вони свідчать, що стосунки між двома лідерами були дружніми. 30 жовтня 1997 року Єльцин сказав Клінтону телефоном: "Знаєш, я почав сумувати за твоїм голосом". "Я теж за тобою сумую", – відповів глава Білого дому. До цього вони розмовляли на саміті "Великої вісімки" в Денвері в червні.

"Це більше, ніж просто дружба. Це те, що я б назвав спільним управлінням", – заявив Єльцин у травні 1998 року. Він неодноразово закінчував телефонні розмови фразами типу: "Я обіймаю тебе від усього серця". Клінтон зі свого боку часто говорив, що підтримує Єльцина.

Вони також нерідко жартували. 18 червня 1996 року Клінтон прокоментував танець Єльцина під час виборчої кампанії, коли той у телефонній розмові поскаржився на втому.

"Я бачив фотографію, як ти танцював із дівчатами з якоїсь групи, і ти мав чудовий вигляд. Я розчарований, що для мене під час виборчої кампанії таких заходів ніхто не організовує", – сказав Клінтон.

ВІДЕО
Відео: iconic / YouTube

Були в їхніх стосунках і конфліктні моменти. Найсерйозніший стався 24 березня 1999 року, коли Клінтон зателефонував Єльцину, щоб обговорити рішення НАТО почати військову операцію проти Сербії у відповідь на етнічні чистки в Косові. Клінтон заявив, що югославський лідер Слободан Милошевич не збирається зупинятися і не залишає НАТО іншого виходу. Єльцин був рішуче проти бомбардувань і закликав главу Білого дому від них відмовитися.

"Заради нашого майбутнього, заради себе і мене, заради майбутнього наших країн, заради безпеки в Європі я прошу вас відмовитися від цього удару. Я пропоную десь зустрітися і виробити тактичну лінію боротьби проти Милошевича, проти нього особисто. Ми розумніші, у нас більше досвіду, ми можемо знайти рішення. Це треба зробити заради наших відносин. Це потрібно зробити в ім'я миру в Європі", – сказав Єльцин.

Він навіть пропонував Клінтону обговорити те, що відбувається, зустрівшись у якомусь потаємному місці, наприклад, на кораблі, субмарині або острові, де їм ніхто б не заважав.

Ще одна конфліктна ситуація виникла, коли російські війська захопили аеропорт Слатина біля Приштини (зараз – Міжнародний аеропорт Приштини). Незважаючи на ці розбіжності, відносини між Єльциним і Клінтоном залишилися дружніми.


Фото: EPA
Фото: EPA


Розширення НАТО

Клінтон і Єльцин неодноразово обговорювали можливе розширення НАТО на схід. Російський лідер усіляко намагався добитися того, щоб Альянс відмовився від цієї політики або хоча б почекав із нею. Під час зустрічі з Клінтоном у Кремлі в травні 1995 року Єльцин навіть пропонував, щоб Росія давала кожній країні, яка захоче вступити в НАТО, гарантії того, що не буде зазіхати на її безпеку.

Під час двостороннього саміту в Гельсінкі, який відбувся 21 березня 1997 року, Єльцин сказав Клінтону, що Росія вважає політику розширення НАТО на схід помилковою і виступає проти того, щоб туди приймали країни колишнього Радянського Союзу, особливо Україну.

"Що стосується країн колишнього Радянського Союзу, давайте укладемо усну джентльменську угоду – ми не будемо вносити її в спільну заяву [за підсумками саміту] – про те, що ні одна колишня радянська республіка не вступить у НАТО. Ця джентльменська угода не буде публічною", – запропонував Єльцин.

Клінтон відмовився: "Подумай, який жахливий сигнал ми послали б, уклавши таємну угоду, як ти пропонуєш. По-перше, у цьому світі немає нічого таємного. По-друге, меседж буде таким: "Ми як і раніше налаштовані проти Росії, але тепер є лінія, якої ми не переходимо".

Згодом Єльцин попросив у Клінтона запевнень, що колишні радянські республіки не будуть прийняті в НАТО найближчим часом, але глава Білого дому відмовився їх надати.

У липні 1997 року на Мадридському саміті НАТО запросило Польщу, Чехію та Угорщину почати переговори про приєднання до Альянсу.

Чия Європа?

У листопаді 1999 року під час зустрічі у Стамбулі Єльцин просив Клінтона "віддати Європу Росії".

Єльцин: Я прошу тебе про одне: віддай Європу Росії. США не в Європі. Європою повинні займатися європейці. Росія – наполовину Європа, наполовину Азія.

Клінтон: То тобі й Азія потрібна?

Єльцин: Звичайно, звичайно. Білле. Зрештою, нам доведеться узгодити все це.

Клінтон: Не думаю, що європейцям це дуже сподобається.

Єльцин: Не всім. Але я європеєць, я живу в Москві, Москва розташована в Європі, і мені це подобається. Ти можеш взяти всі інші держави і забезпечити їм безпеку, а я візьму Європу і гарантуватиму їй безпеку. Ну, не я, а Росія.

Єльцин заявив також, що "Європа ще ніколи не почувалася ближчою до Росії, ніж зараз".

Тема Криму

21 квітня 1996 року, приблизно за два місяці до першого туру виборів президента Росії, Клінтон приїхав у Москву. Під час переговорів у Кремлі Єльцин скаржився колезі на те, що американська преса змальовує комуністів гарними і добрими людьми, яких не варто боятися. Російський лідер назвав їх "фанатиками, які все зруйнують".

"Вони стерли б кордони між республіками [колишнього Радянського Союзу]. Вони хочуть повернути Крим; вони навіть висувають претензії в питанні Аляски", – сказав Єльцин.

У березні 1997 року на саміті в Гельсінкі Єльцин сказав Клінтону, що маневри американських військово-морських сил поблизу Криму є неприйнятними.

"Ми не збираємося захоплювати Севастополь. Наш єдиний інтерес – підтримувати деяку інфраструктуру. Ми поважаємо Грузію, Молдову та інші країни і не претендуємо на їхні території. Ми просто хочемо орендувати деякі об'єкти для нашого Чорноморського флоту", – запевнив російський лідер.

Як Єльцин просив у Клінтона грошей

У лютому 1996 року під час телефонної розмови Єльцин звернувся до Клінтона з проханням використати свій вплив, щоб Міжнародний валютний фонд збільшив обсяг коштів, який він планував передбачити для Росії в межах програми розширеного фінансування (EFF), із $9 до $13 млрд. Клінтон сказав, що подивиться, що можна зробити. У березні 1996 року МВФ надав Росії кредит за цією програмою у розмірі $10,1 млрд на три роки. Використано було $5,8 млрд.

7 травня 1996 року під час телефонної розмови Єльцин сказав Клінтону, що йому потрібен кредит у розмірі $2,5 млрд.

"Будь ласка, зрозумій мене правильно. Білле, для моєї виборчої кампанії мені терміново потрібно, щоб Росія отримала кредит на $2,5 млрд", – зазначив він, додавши, що гроші необхідні для виплати пенсій і зарплат.

Єльцин пропонував, щоб ці гроші Росії надав Міжнародний валютний фонд або американські банки під гарантії російського уряду. Клінтон пообіцяв обговорити це питання із МВФ і з партнерами США. Кредит Росії не дали. Із цього моменту телефонного дзвінка до першого туру президентських виборів у Росії, який відбувся 16 червня, МВФ надав країні один транш у розмірі $336 млн. Усього в 1996 році Росія отримала від Фонду $3,8 млрд дев'ятьма траншами, вісім із них – у межах EFF.


Фото: EPA
Фото: EPA


Притиснути Кучму до стіни

Єльцин і Клінтон неодноразово обговорювали питання відмови України від ядерної зброї. 27 вересня 1994 року на зустрічі з російським лідером у Вашингтоні глава Білого дому зазначив, що потрібно натиснути на українське керівництво, щоб Київ погодився приєднатися до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Він зазначив, що це потрібно зробити до саміту Наради з безпеки і співробітництва в Європі (тепер – Організація з безпеки і співробітництва в Європі), який було заплановано на 5–6 грудня того самого року. Єльцин сказав, що відвідає Україну в листопаді.

"Я збираюся притиснути Кучму до стіни: Договір про нерозповсюдження ядерної зброї або жодного газу чи нафти!" – заявив російський лідер.

"Не будьте з ним дуже жорстким", – відповів віце-президент США Альберт Гор.

– Хто ж переможе на виборах? – Путін, звичайно

8 вересня 1999 року, за кілька місяців до своєї відставки, Єльцин розповів Клінтону, що хоче, щоб наступним президентом Росії став Володимир Путін, який тоді був прем'єр-міністром.

"Я з'ясував, що це твердий чоловік, який добре обізнаний про все, що відбувається у сфері його компетенції. Водночас він ґрунтовний, сильний, дуже товариський. Він легко може налагодити гарні відносини і контактувати з людьми, які є його партнерами. Я впевнений, він здасться вам дуже висококваліфікованим партнером. Я переконаний у тому, що його підтримають як кандидата [на президентських виборах] у 2000 році", – зазначив Єльцин.

Під час зустрічі з Клінтоном у Стамбулі тодішній російський лідер висловив упевненість, що Путіну вдасться виграти вибори.

Клінтон: Хто переможе на виборах?

Єльцин: Путін, звичайно. Він буде наступником Бориса Єльцина. Він демократ і знає Захід.

Клінтон: Він дуже розумний.

Єльцин: Він твердий. У нього є внутрішній стрижень. Він твердий всередині, і я зроблю все можливе, щоб він переміг – законно, звичайно. І він переможе. Ви будете співпрацювати. Він продовжить лінію Єльцина в питаннях демократії та економіки і розширить контакти Росії.

Остання із розсекречених стенограм датована 31 грудня 1999 року. Цього дня Єльцин оголосив про свою відставку. Під час телефонної розмови з Клінтоном Єльцин заявив, що на 100% підтримує Путіна, і назвав його "людиною з великою душею". Глава Білого дому пообіцяв бути гарним партнером.

Що показали стенограми переговорів Єльцина та Клінтона

Оглядач Bloomberg Леонід Бершидський зазначив, що в більшості випадків темп задавав глава Білого дому.

"Річ не тільки в тому, що молодший, здоровіший і освіченіший Клінтон краще розбирався в питаннях, які обговорювали. Він, як і Єльцин, знав, хто був головним", – написав він.

На думку Бершидського, російський лідер, можливо, був би більш твердим, якби міг спиратися на ресурси і військову міць, які є у сьогоднішньої Росії. У такому разі становище тодішнього російського лідера було б вигіднішим і він мав би більше можливостей просувати своє бачення Європи, частиною якої мала стати демократична і вестернізована Росія.

Схожу думку висловив професор Школи міжнародної служби Американського університету Джеймс Гольдгайер. Він наголосив у матеріалі, опублікованому в журналі Texas National Security Review, що Росія тих часів була дуже слабкою країною, яка переживала різкий економічний спад, що позначилося на переговорах двох лідерів.

"У жодну іншу епоху до чи після цього російський президент не був у такій слабкій позиції на зустрічі зі своїм американським колегою", – написав Гольдгайер.

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

КОМЕНТАРІ:

 
Шановні читачі! На нашому сайті заборонені нецензурна лексика, образи, розпалювання міжнаціональної та релігійної ворожнечі і заклики до насильства. Коментарі, що порушують ці правила, ми будемо видаляти, а їх авторам закривати доступ до обговорення. Редакція не вступає у листування з коментаторами щодо блокування, без серйозних причин доступ до коментування модератори не закривають.
 
Залишилось символів: 1000
МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ
 

Натисніть «Подобається», щоб читати
Gordonua.com в Facebook

Я вже читаю Gordonua в Facebook


 
 
Більше матеріалів
 

Публікації

 
усі публікації