-2 Київ
Зонд на зворотному боці Місяця
Фото: cnsa.gov.cn
Китайський зонд "Чан'е-4" 3 січня вперше в історії успішно сів на зворотному боці Місяця. Апарат доправив на супутник Землі місяцехід "Юйту-2" ("Нефритовий заєць"). Головні завдання місії – збір зразків для вивчення геологічної історії Місяця.
Томос для Православної церкви України
Фото: EPA
Наприкінці 2018 року в Україні було створено помісну православну церкву, підпорядковану Константинопольському патріархату: в неї влилися Українська православна церква Київського патріархату й Українська автокефальна православна церква. 6 січня 2019-го вселенський патріарх Варфоломій вручив томос про автокефалію предстоятелю Православної церкви України митрополиту Епіфанію. Наразі ПЦУ визнали Православна церква Греції й Александрійський патріархат.
Відставка Назарбаєва
Фото: elbasy.kz
Нурсултан Назарбаєв, який обіймав пост президента Казахстану з 1990 року, оголосив про відставку 19 березня. 9 липня у країні провели позачергові вибори, на яких переміг ставленик Назарбаєва, спікер верхньої палати парламенту Касим-Жомарт Токаєв (на думку ОБСЄ, голосування відбувалося з порушеннями). Водночас Назарбаєв зберіг серйозні важелі впливу на ситуацію у країні: після відставки він залишається главою Ради безпеки Казахстану, головою керівної партії "Нур Отан" і членом Конституційної ради, а дочка Назарбаєва Даріга змінила Токаєва на посаді глави Сенату.
Протести в Гонконгу
Фото: EPA
Із березня в Гонконгу тривають масові протести, у деяких акціях брало участь до 2 млн осіб. Приводом для їх початку став законопроєкт місцевого уряду, який би дозволив екстрадувати затриманих у Китай. Гонконг – це колишня британська колонія, у 1997 році його передали під юрисдикцію Пекіна, регіон зберігає автономний статус і ліберальніші порядки порівняно з материковим Китаєм. Законопроєкт про екстрадицію, на думку демонстрантів, влада могла б використати для переслідування людей, налаштованих опозиційно щодо Пекіну.
Протягом останніх пів року між протестувальниками й поліцією сталося кілька серйозних зіткнень. Правоохоронці застосовували гумові кулі, газ і кийки; демонстранти для боротьби з поліцією використовували бруківку та інші підручні засоби. У підсумку постраждало кілька сотень людей з обох боків.
У вересні глава адміністрації Гонконгу Керрі Лам оголосила про офіційне відкликання законопроєкту, який розлютив громадськість, але протести не припинилися: демонстранти також вимагають вивчити обґрунтованість дій поліції, звільнити затриманих і відправити у відставку місцевий уряд.
Зеленський і монобільшість
Фото: president.gov.ua
У 2019 році в Україні повністю змінилася влада. 31 березня відбувся перший тур виборів президента, у якому найбільшу кількість голосів здобули шоумен, засновник "Кварталу 95" Володимир Зеленський і чинний президент Петро Порошенко. Три тижні потому, 21 квітня, Зеленський із величезною перевагою обійшов Порошенка (73,23% проти 24,46%) і став шостим президентом України.
20 травня під час інавгураційної промови новий глава держави оголосив про розпуск Верховної Ради і призначення дострокових парламентських виборів. Голосування відбулося 21 липня, і партія Зеленського – "Слуга народу" – провела в Раду 254 народних депутатів (124 за списком і 130 у мажоритарних округах). Цей результат дав змогу пропрезидентській політичній силі самостійно сформувати більшість (її називають монобільшістю) і призначити Кабінет Міністрів, не домовляючись з іншими фракціями. Уряд очолив 35-річний юрист Олексій Гончарук. На момент призначення він був наймолодшим прем'єр-міністром у світі (у грудні цей титул у нього забрала 34-річна глава уряду Фінляндії Санна Марін). Середній вік міністрів у Кабміні Гончарука – 40 років, і це наймолодший уряд в історії України.
Пожежа в соборі Паризької Богоматері
Фото: EPA
15 квітня в соборі Паризької Богоматері спалахнула пожежа. За попередньою інформацією, причина займання – ремонтні роботи всередині будівлі. До ранку наступного дня пожежу загасили, проте собору було завдано значної шкоди: обвалилися шпиль і дах, будівля опинилася під загрозою руйнування. У МВС Франції заявили, що основну конструкцію собору, а також частину християнських святинь, що зберігалися в соборі, вдалося врятувати. За прогнозами настоятеля храму Патріка Шове, відновлювальні роботи розпочнуть не раніше ніж у 2021 році, вони триватимуть щонайменше три роки.
Перемога української молодіжки на ЧС 2019
Фото: EPA
Із 23 травня до 15 червня 2019 року в Польщі проводили молодіжний чемпіонат світу із футболу. Перемогу на турнірі вперше в історії здобула збірна України U20. На груповому етапі команда Олександра Петракова перемогла збірні Катару і США, а також зіграла внічию з Нігерією, на стадії плей-оф обіграла Панаму, Колумбію та Італію, а у фіналі переграла збірну Південної Кореї з рахунком 3:1.
Вихід США й Росії із ДРСМД
Фото: EPA
2 серпня 2019-го офіційно припинив дію Договір про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності (ДРСМД). Угоду було укладено між СРСР та США 8 грудня 1987 року, вона набула чинності у серпні 1988-го. Відповідно до ДРСМД, підписанти зобов'язалися ліквідувати балістичні і крилаті ракети наземного базування, здатні долати відстань від 500 до 5500 км. До 1 червня 1991 року США й Росія знищили 2692 такі ракети. ДРСМД, зазначають у НАТО, "протягом десятиліть мав вирішальне значення для євроатлантичної безпеки", оскільки виконання договору "стало першою ліквідацією цілої категорії зброї, здатної нести ядерні боєголовки".
Наприкінці 2018-го США звинуватили Москву в порушенні умов договору після появи на озброєнні російської армії крилатої ракети 9М729. За даними Вашингтона, дальність польоту цієї ракети – понад 500 км, отже, на неї поширюється дія ДРСМД. США висунули вимогу зняти ракети з озброєння та знищити їх. Росія у відповідь також звинуватила Америку в порушенні угоди через розгортання в Європі пускових установок Mk-41, "які абсолютно придатні без жодних змін і для запуску ударних ракет середньої дальності "Томагавк". Зрештою сторони домовитися не змогли: 3 липня з договору вийшла Росія, 2 серпня – США.
Великий обмін
Фото: president.gov.ua
7 вересня відбувся масштабний обмін утримуваними особами між Україною і Росією. В Україну повернулося 35 українців, серед яких політв'язні Олег Сенцов, Олександр Кольченко, Володимир Балух, Роман Сущенко, Микола Карп'юк, Станіслав Клих, Павло Гриб, Євген Панов, Артур Панов, Едем Бекіров і Олексій Сизонович, а також 24 військові моряки, яких захопила Росія в Керченській протоці в листопаді 2018-го. Київ видав Росії підозрюваного в держзраді журналіста Кирила Вишинського, імовірного свідка у справі про катастрофу рейсу MH17, бойовика "ДНР" Володимира Цемаха, військових-перебіжчиків Олександра Баранова та Максима Одинцова, а також інших сепаратистів.
До кінця року може відбутися ще один обмін: його умови 23 грудня погодила тристороння контактна група. Точна дата і список поки невідомі, але президент України Володимир Зеленський говорив, що додому можуть повернутися 72 українці.
Убивство лідера ІДІЛ аль-Багдаді
Фото: EPA
26 жовтня американські військові провели в Сирії спецоперацію з ліквідації лідера "Ісламської держави" Абу Бакра аль-Багдаді, який очолював угруповання із 2010 року. У телезверненні до нації президент Сполучених Штатів Дональд Трамп повідомив, що військові вистежили аль-Багдаді та наздогнали його, коли він намагався втекти в тунель.
“Він активував свій жилет [смертника], убивши себе і трьох дітей. Його тіло було понівечене вибухом, але результати ДНК-аналізу чітко підтвердили, що це був аль-Багдаді]. Жорстокого вбивцю, який завдав стількох страждань і смертей, було ліквідовано, він ніколи більше не заподіє шкоди іншому невинному чоловікові, жінці або дитині. Він помер, як собака. Він помер, як боягуз. Світ тепер набагато безпечніший", – сказав Трамп.
Останки Аль-Багдаді, за даними ЗМІ, поховали в морі.
Санкції проти російського спорту
Фото: EPA
На початку грудня виконком Всесвітнього антидопінгового агентства наклав на Росію, можливо, найжорсткіші санкції в історії сучасного спорту. Протягом чотирьох років російським спортсменам, чиновникам або представникам не можна буде брати участь або перебувати на великих міжнародних змаганнях, наприклад, Олімпіадах і чемпіонатах світу (РФ можуть усунути від Олімпіад і Параолімпіад 2020-го і 2022 років, а також чемпіонату світу з футболу 2022 року). Це – продовження допінгового скандалу, що розгорівся наприкінці 2014 року, через який РФ уже позбавляли права виступати на Олімпіаді в Пхьончхані під національним прапором. На думку ВАДА, російські урядовці фальсифікували базу даних Московської антидопінгової лабораторії, за допомогою якої можна було поставити крапку у скандалі й остаточно визначити, хто з російських спортсменів брав участь у "допінговій програмі".
Ці санкції поки остаточно чинності не набули, у РФ ще є право оскаржити рішення виконкому ВАДА. Глава РУСАДА Юрій Ганус водночас вважає, що оскарження нічого не дасть і санкції рано чи пізно почнуть діяти. Брати участь у змаганнях зможуть тільки "чисті" російські спортсмени і тільки під нейтральним прапором.
Нормандський саміт
Фото: EPA
9 грудня у Парижі відбувся перший за три роки саміт "Нормандської четвірки", присвячений урегулюванню конфлікту на Донбасі. На ньому президент України Володимир Зеленський уперше особисто зустрівся із президентом РФ Володимиром Путіним. Підсумки восьмигодинних переговорів лідерів України, Німеччини, Франції та Росії досить неоднозначні. Наприклад, сторони погодили повне припинення вогню на Донбасі до кінця 2019 року; розширення мандата спеціальної моніторингової місії ОБСЄ; відкриття нових пунктів пропуску на лінії зіткнення; обмін утримуваними особами за формулою "всіх на всіх" до 31 грудня; а також розведення сил і засобів на трьох нових ділянках лінії зіткнення – усе це було передбачено ще Мінськими угодами, укладеними у 2015 році. Крім того, нерозв'язаними залишилося два важливі питання: про повернення кордону під контроль України та проведення виборів на Донбасі.
Проте повернення в Україну 35 осіб, утримуваних у Росії, і великий обмін, який готують до Нового року, дають надію, що Росія може виконати взяті на себе зобов'язання.
Імпічмент Трампа
Фото: EPA
Палата представників Конгресу США в ніч на 19 грудня оголосила імпічмент президенту Дональду Трампу. Нижня палата американського парламенту обвинуватила главу держави у зловживанні владою заради власної політичної вигоди та перешкоджанні Конгресу. Приводом для оголошення імпічменту стала липнева розмова Трампа з українським президентом Володимиром Зеленським, під час якої президент США попросив колегу "про послугу": провести розслідування ймовірних зловживань Гантера Байдена, сина колишнього віцепрезидента Сполучених Штатів Джо Байдена, під час роботи в українській компанії Burisma. На думку конгресменів від Демократичної партії, це розслідування могло б допомогти Трампу в боротьбі проти Джо Байдена під час президентських виборів 2020 року.
І хоча шанси на те, що Сенат затвердить обвинувачення Палати представників, практично нульові (в Сенаті більшість у Республіканської партії, тоді як нижню палату парламенту контролюють демократи), Трамп уже увійшов в історію як третій президент США, якому оголосили імпічмент.
Brexit
Фото: EPA
У березні 2019 року Великобританія мала вийти зі складу Європейського союзу, проте британський парламент у січні – березні тричі відхиляв угоду про умови виходу, укладену прем'єркою Терезою Мей. Провал Brexit коштував Мей посад керівниці Консервативної партії і прем'єр-міністерки. У червні консерватори обрали нового лідера – ним став колишній міністр закордонних справ Борис Джонсон.
Джонсону, як і Терезі Мей, не вдалося провести через парламент угоду про вихід із ЄС і довелося просити Брюссель про відтермінування (хоча він і говорив, що краще помре в канаві, ніж зробить це).
Наприкінці жовтня з подання Джонсона у Британії оголосили дострокові парламентські вибори, які відбулися 12 грудня. Консервативна партія здобула більшість (365 650 місць) і вже за тиждень новий парламент затвердив угоду про Brexit. Сполучене Королівство вийде зі складу ЄС 31 січня 2020 року: Британія втратить право голосу і представництво в органах влади Євросоюзу, але залишиться частиною єдиного економічного простору. Переговори про укладення нової торговельної угоди між Лондоном і Брюсселем теж мають завершити 31 січня. Опоненти Джонсона зазначають, що це зберігає загрозу "жорсткого Brexit".
Криза у Венесуелі
Фото: EPA
Із кінця 2018-го і протягом усього 2019 року у Венесуелі триває гостра політична криза. Масові протести, які переросли в зіткнення опозиції із силовиками, почалися в січні, незабаром після того, як президент країни Ніколас Мадуро, обраний на другий строк наприкінці 2018-го, склав присягу глави держави. На думку опозиції, Мадуро переміг завдяки фальсифікаціям, тому Національна асамблея оголосила його узурпатором і призначила в.о. президента спікера асамблеї Хуана Гуайдо.
У першій половині року активну підтримку венесуельській опозиції надавали США (держсекретар Сполучених Штатів Майк Помпео говорив, що Вашингтон розглядає навіть варіанти військового втручання), проте до середини літа американський президент Дональд Трамп утратив інтерес до венесуельської кризи, а до кінця року зневірився в тому, що Гуайдо здатний скинути Мадуро.
В очікуванні позачергових парламентських виборів у Венесуелі триває девальвація національної валюти, фіксують дефіцит товарів першої необхідності і гіперінфляцію: за даними уряду, інфляція у травні 2019-го становила понад 130 000% і до жовтня сповільнилася до 50 000% (МВФ оцінював рівень інфляції як у 10 разів вищий).
Грета Тунберг
Фото: EPA
16-річна шведська школярка Грета Тунберг стала обличчям боротьби з екологічними змінами. Дівчина стала відомою у 2018-му завдяки поодиноким акціям: щоп'ятниці замість уроків вона приходила до будівлі шведського парламенту із плакатом Skolstrejk för klimatet ("Шкільний страйк за клімат"). У 2019-му Тунберг виступала в ООН і на Всесвітньому економічному форумі в Давосі, її номінували на Нобелівську премію миру, журнал Time назвав Грету людиною року, а Forbes заніс до сотні найвпливовіших жінок світу.
