+1 Київ
Навіщо потрібна "Велика сімка"
Групу G7 було сформовано в 1975 році, коли до Сполучених Штатів, Великобританії, Франції, Німеччини, Італії та Японії приєдналася Канада. Пізніше негласним восьмим номером став Європейський союз. Майданчик створювали для обговорення та розв′язання головних глобальних економічних і політичних проблем. Країни в той час намагалися врегулювати між собою торговельні спори, зупинити наслідки нафтової кризи 1973 року та посилити протидію комуністичному табору в особі Радянського Союзу.
Єдиним критерієм для вступу в елітний клуб був рівень економічного розвитку. У найкращі роки на частку країн "Великої сімки" припадало приблизно 70% світового ВВП. Наразі цей показник значно знизився – до менше ніж 50%.
"Група семи" (а саме так перекладається абревіатура G7) зазвичай обговорює теми, які пов'язані з економічними викликами, проблемами в окремих регіонах, розвитком тих чи інших країн і з урегулюванням різних глобальних загроз – таких, як міжнародний тероризм або кліматичні зміни.
8 червня 2018 року, Канада. Саміт лідерів країн "Великої сімки". Голова Європейської ради Дональд Туск, прем'єр-міністерка Великобританії Тереза Мей, канцлерка Німеччини Ангела Меркель, президент США Дональд Трамп і прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо. Фото: EPA
На цьому майданчику ухвалюють рішення, не обов'язкові до виконання. Країни, які підписують фінальне комюніке, погоджуються виконувати домовленості, однак можуть у будь-який момент відмовитися від своїх зобов'язань.
Яскравий приклад – санкції проти Росії. Протягом попередніх п'яти років учасники виступали за введення обмежувальних заходів проти РФ, проте кожен самостійно обирав формат санкцій і вибудовував свою лінію поведінки із країною-агресором.
Утім, цей клуб розвинених країн важливий: ухвалені там рішення впливають на економіку та загальний політичний стан менш розвинених держав, зокрема й на Україну.
Фукуяма: "Трамп прикінчив G7"
Останні два роки G7 – у кризі, яка посилюється. Між учасниками накопичилося занадто багато протиріч: торговельні війни, виконання кліматичної угоди, односторонній вихід США з низки міжнародних угод. Ще одне питання, яке зумовило розбіжності, – повернення РФ у "Велику сімку".
Росія вперше вступила в елітний клуб у 1998 році, переживаючи одну з найважчих економічних криз у своїй історії: країна змушена була навіть оголосити технічний дефолт. Як указує американський аналітичний центр Council on Foreign Relations, колишній президент США Білл Клінтон надавав цю можливість своєму російському колезі Борису Єльцину, щоб розвернути РФ у бік Заходу й НАТО, відкривши в такий спосіб й іншим пострадянським країнам двері Альянсу. У підсумку Росія розвернулася у протилежному напрямі.
Участь РФ у "Великій сімці" завершися у 2014 році – відразу після анексії Криму. Тоді саміт, який планували в Сочі, було перенесено у Брюссель, а Росію виключили з групи.
Протягом трьох років – із 2014-го до 2016-го включно – учасники G7 обговорювали Україну і закликали Росію виконати Мінські угоди, посилюючи і продовжуючи санкції. Перші суперечності виникли у 2017 році, коли Італія під час зустрічі глав МЗС G7 виступила проти посилення санкцій щодо РФ після застосування російськими військами хімічної зброї в Сирії.
Торішній саміт "Великої сімки" в Канаді намітив явні розбіжності між його учасниками. Президент Франції Еммануель Макрон, канцлерка Німеччини Ангела Меркель, прем'єр-міністр Японії Сіндзо Абе, радник президента США з питань нацбезпеки Джон Болтон і глава Сполучених Штатів Дональд Трамп. Фото: bundeskanzlerin / Instagram
Під час саміту 2017-го між президентом США Дональдом Трампом і канцлеркою Німеччини Ангелою Меркель виникли значні розбіжності. У спілкуванні з журналістами глава німецького уряду заявила: "Часи, коли ми могли повністю покластися одне на одного, минули". Як зазначали журналісти американського видання The New York Times, лідерка Німеччини більше не вважає Трампа надійним партнером, а його позиція щодо торговельних взаємин, зміни клімату, ролі НАТО та російської агресії підриває взаємини країн G7.
В інтерв'ю італійській газеті La Repubblica американський політолог Френсіс Фукуяма сказав: "Велика сімка" вже дуже сильно втратила своє геополітичне значення, а Трамп у Таорміні її прикінчив. Росія вже скористалася цією розгубленістю Америки і частково Європи, як ми бачили. Бути оптимістами щодо майбутнього Заходу, звісно, не можна".
У 2018 році перед вильотом на саміт G7 Трамп заявив, що Росія має повернутися у "Велику сімку". Цю ідею підтримав прем'єр-міністр Італії Джузеппе Конте, написавши на своїй сторінці у Twitter, що це "в інтересах кожного". Пізніше він приєднався до позиції інших учасників "Сімки" і відхилив пропозицію президента США.
До речі, на відміну від саміту-2017, коли сторони все-таки підписали фінальне комюніке, зустріч 2018 року закінчилася демаршем Трампа, який відмовився підписувати документ. Причиною стали розбіжності глави Білого дому та прем'єр-міністра Канади Джастіна Трюдо щодо торговельних мит.
Усі лідери країн, окрім президента Сполучених Штатів, погодилися з підсумковим текстом документа, у якому був заклик до Росії "припинити дестабілізаційну поведінку". Лідери G7, що залишилися, підтвердили свою підтримку суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України і назвали анексію Криму незаконною.
Сім мінус три
Напередодні саміту "Великої сімки", який має відбутися наприкінці цього тижня у французькому Біарриці, між учасниками знову розгорілися суперечки щодо повернення Росії в елітний клуб. Цього разу першим про це заговорив президент Франції Еммануель Макрон. Під час зустрічі з Путіним у своїй резиденції французький лідер заявив про необхідність переглянути взаємини між Росією та Європою. Він також зазначив, що єдиною перешкодою на шляху до примирення є Україна.
"Повернення до "Вісімки", як і повернення до позитивних відносин між Росією та Євросоюзом, лежить через урегулювання конфлікту в Європі. Я думаю, що питання "Вісімки" залежить від української кризи, його розв′язання", – сказав Макрон. Водночас про санкції президент європейської республіки не згадав.
"Росія – дуже глибоко європейська країна. Ми віримо в Європу, що тягнеться від Лісабона до Владивостока". Серпень 2019 року, Франція. Зустріч Путіна і Макрона, після якої глава республіки на своїй сторінці у Facebook написав пост російською мовою. Скріншот: Emmanuel Macron / Facebook
Його ідею відразу ж привітав президент Сполучених Штатів. За кілька годин після пресконференції Трампа в Білому домі журналістка американського телеканала CNN, посилаючись на неназване джерело в адміністрації, написала: лідери Франції та США зв′язалися за допомогою телефона і домовилися запросити Росію наступного року на саміт G7.
Імовірно, позицію своїх колег по "Сімці" підтримає й керівництво Італії. Незважаючи на те, що в цій країні загострилася політична криза на тлі розпаду керівної коаліції, практично весь італійський політикум підтримує повернення Росії до "Групи семи".
Великобританія і Німеччина вже виступили проти повернення Росії в "Сімку", акцентувавши: РФ не виконала своїх зобов'язань щодо Мінська. Поки не зрозуміла позиція Канади та Японії щодо цього питання. Офіційний Токіо останнім часом зближується з Москвою. Нещодавно країни домовилися про участь японських компаній в освоєнні російської частини Арктики.
Це буде перший саміт, який може завершитися без спільного комюніке. Причини, які преса називає, – розбіжності з питань зони зовнішньої торгівлі та протидії змінам клімату.
Що буде з Україною, якщо Захід послабить санкції проти Росії?
Учасники "Великої сімки" можуть запросити Росію наступного року як партнера. Цього року у цьому статусі приїдуть делегати з Австралії, Чилі, Індії, ПАР, Буркіна-Фасо, Єгипту, Руанди і Сенегалу. У 2020 році серед таких країн через кому може значитися РФ. Тому поки що не варто говорити про повноцінне повернення Росії в "Сімку". Однак висловлювання деяких учасників G7 можна сприймати як сигнал готовності Заходу домовлятися про повноцінне повернення РФ у глобальну політику.
Ще у 2018 році Трамп зазначив, що "Сімка" обговорює питання, які часто важко розв′язати без Росії. Спочатку йшлося про Україну та Сирію. Зараз до цього списку додалися Афганістан, Іран, Північна Корея, Венесуела. Європейців досі турбують економічні втрати від санкцій, зближення Росії та Китаю, загроза мілітаризації Європи після виходу США з Договору про ракети середньої та меншої дальності.
Під час зустрічі з Макроном Путін заявив, що його країна готова повернутися у G7, якщо така пропозиція пролунає. Водночас він згадав, що Росія комфортно почувається в інших міжнародних організаціях – у Шанхайській організації співробітництва й у БРІКС.
Росія розуміє, що її зближення з Китаєм турбує країни Заходу. Москва готова зіграти на розбіжностях учасників "Сімки". Голова комітету Ради Федерації РФ з міжнародних справ Костянтин Косачов виступив за розширення формату G8 завдяки приєднанню до нього Індії та Китаю, про що він написав на своїй сторінці у Facebook. Із такою позицією можуть погодитися європейці, але не американці.
18 червня 2019 року, Берлін. Канцлерка Німеччини Ангела Меркель і президент України Володимир Зеленський. Фото: EPA
Президент України Володимир Зеленський заявив: РФ може повернутися в "Сімку" тільки після того, як залишить Крим і Донбас. Утім, залишається відкритим питання: чи захочуть країни G7 надалі підтримувати Україну, продовжувати санкції проти Росії та наполягати на дотриманні нею Мінських угод.
Зеленський дістав ці проблеми у спадок від свого попередника – Петра Порошенка. Два попередні саміти "Великої сімки" продемонстрували: формула "нічого про Україну без України" не працювала: лідери великих держав могли обговорювати українське питання між собою, без участі офіційного Києва. Чи повториться це на найближчому саміті у французькому Біарриці, стане зрозуміло вже в понеділок, 26 серпня.
