+30 Київ
Арешт і звільнення Цемаха
Про затримання Володимира Цемаха стало відомо 4 липня цього року, уже після того, як бойовика доправили в Київ і суд узяв його під варту. За три дні до цього користувач Twitter Necro Mancer (він пише про ситуацію на непідконтрольній території Донецької області), посилаючись на бойовиків "ДНР", розповів, що Цемаха затримали в окупованому Сніжному Донецької області, нібито "накачали" психотропними речовинами й вивезли на підконтрольну Україні територію.
Дочка Цемаха Марія в інтерв'ю "Русской службе BBC" казала, що батька затримали у власній квартирі. Донецький проросійський публіцист Роман Манекін стверджував, що затриманого провели через пункт пропуску "Мар′їнка" на візку під виглядом паралізованого старого за підробленими документами.
Інші деталі операції із затримання Цемаха відомі не були аж до 5 вересня, коли Київський апеляційний суд звільнив його під особисте зобов'язання. За даними російського видання The Insider, видати Цемаха під час обміну утримуваними особами між Україною та Росією (він, імовірно, відбудеться 7 вересня) було вимогою Кремля. За інформацією російського "Коммерсанта", за нього Москва готова повернути в Україну режисера Олега Сенцова. Проте офіційного підтвердження цієї інформації не надходило.
Незабаром після звільнення Цемаха журналісти з'ясували, що під час операції з його затримання загинув український військовий.
"Під час безпрецедентної для Києва операції (із такого глибокого тилу ворога спецпризначенці ще нікого не вивозили!) один співробітник СБУ загинув, двох було поранено. Україна дістала Цемаха щонайменше ціною одного життя", – написала у Facebook журналістка "Настоящего времени" Ірина Ромалійська.
Прессекретарка Служби безпеки Олена Гітлянська спростувала інформацію про те, що під час затримання Цемаха загинув співробітник СБУ. 6 вересня журналістка "Цензор.НЕТ" Віолетта Кіртока уточнила, що йдеться про співробітника військової розвідки Олександра Колодяжного (офіційно відомство цих даних ніяк не коментувало).
Спецоперація у Сніжному
За даними газети "Факти", спецоперацію готували три роки. Цемаха затримали 27 червня 2019 року в його квартирі в окупованому Сніжному Донецької області – за 80 км від лінії зіткнення.
За інформацією російської "Новой газеты", у день затримання "екскомандир ППО" Сніжного проводив дружину на роботу і покликав у гості двох друзів. За день вони випили кілька пляшок горілки, тому Цемах не пручався. "Мужик насилу тримався на ногах", – сказало "Новой газете" джерело, "наближене до українських секретних служб".
За інформацією "Фактів", під час заходження в місто розвідники підірвалися на міні; тяжкі поранення дістали Колодяжний та ще один спецпризначенець. Подробиць про доправлення поранених військових і Цемаха джерело видання не наводить. Водночас колишній нардеп, лідер Радикальної партії Олег Ляшко написав у Facebook, що військові підірвалися на протипіхотних мінах уже на зворотному шляху зі Сніжного. Колодяжного, за інформацією Ляшка, евакуювали спочатку до Харкова, а звідти – до Києва.
Не приходячи до тями, він помер 11 липня. Його товаришу по службі ампутували ногу.
"Найкращий військовий розвідник"
Колодяжному (позивний Кол) було 47 років. Він народився в Жовтих Водах Дніпропетровської області. В інтерв'ю "Цензор.НЕТ", яке вийшло в січні 2019-го, розвідник розповідав, що після строкової служби в армії був торговим представником у Дніпрі. На війну пішов добровольцем у липні 2014 року. Воював у складі 74-го окремого розвідувального батальйону (командир роти Олександр Старина говорив, що Колодяжний був "совістю підрозділу").
Брав участь в операціях у Мар'їнці, Широкиному й Авдіївській промзоні. Двічі був у донецькому аеропорту і встановив над одним із терміналів український прапор.
У 2018 році Колодяжному вручили медаль "Народного героя України". На церемонії товариш Колодяжного Володимир Регеша розповідав, що "саме він був тим першим бійцем, який розвідував і закріплювався на промці [в Авдіївській промзоні]". Колодяжний також отримав орден "За мужність" III ступеня.
Головний редактор "Цензор.НЕТ" Юрій Бутусов назвав загиблого одним із найкращих військових розвідників Збройних сил України. "Тричі (!) дістав серйозні поранення й однаково повертався у стрій", – писав журналіст 11 липня, у день смерті Колодяжного.
У Дніпропетровській області у нього залишилися мати і 23-річний син.
Колодяжний на церемонії вручення нагороди "Народний герой України", квітень 2018 року. Фото: censor.net
