"Світова економіка потребує економічного дива. Україна – те місце, де трапляються дива". Промова президента Зеленського в Давосі 

Вибачте, а чи не летить цей світ у прірву?

– (Починає англійською). Мені дуже приємно вперше тут бути. Я президент України, тому перейду на українську. Шановний пане голово, шановні присутні. Мені надзвичайно приємно бути на ювілейному, 50-му, засіданні Всесвітнього економічного форуму. Користуючись цією нагодою, хочу відзначити проєкти форуму щодо України, а саме: сценарій майбутнього України, женевську ініціативу щодо України, нове економічне бачення України. Я дякую за це та розраховую на подальшу плідну співпрацю.

Теми, які піднімаються в Давосі, завжди влучно ілюструють стан сучасного світу та виклики, які постають перед людством. І цьогорічний форум об'єднав лідерів для обговорення надзвичайно важливої теми – згуртованого та сталого світу. Ви знаєте, на мою думку, Україні точно є що сказати з цього приводу.

Яка найбільша загроза згуртованого і сталого світу сьогодні? Питання безпеки. Безпеки – як окремої людини, так і цілих країн та народів. Сучасний світ змінюється з реактивною швидкістю, яка перемістила нас у нову епоху. Епоху new normality (англ., нова нормальність. – "ГОРДОН"). Те, що вчора здавалося фантастикою, сьогодні стало дійсно реальністю.

Та, на жаль, далеко не все в цій епосі є позитивним. Торговельні війни, перерозподіл територій, стрімке зростання військових бюджетів, сепаратистські рухи, вихід країн із попередніх міжнародних угод. Це теж, на жаль, new normality. І це підриває віру людства і наводить на думки: вибачте, а чи не летить цей світ у прірву?

Ми ризикуємо, що наступні покоління – страждаючи від кліматичних змін, перманентних конфліктів, страждаючи від бідності та обмеженого доступу до їжі – дорікатимуть кожному світовому лідерові за те, що ті мали дійсний шанс домовитися, але так ним і не скористалися.

Світ не може бути згуртованим тільки у Facebook, коли репостять виступи Грети Тунберг, фото пожеж в Австралії чи збитого українського Boeing в Ірані

Найстрашніше – що катаклізми стали для планети буденними, а потрясіння стали для людства вже іноді просто звичкою. Як ніхто інший я точно знаю, про що зараз вам кажу. Шостий рік у моїй країні йде війна. Шостий рік, як Росія анексувала в нас частину території, незважаючи на тисячі сторінок міжнародного права та сотні організацій, покликаних захищати це право. Ось така у нас із вами new normality.

Так, світ згуртувався навколо вирішування цих питань, але чи достатньо цього українцям – загиблим і тим, хто втратив домівки? Чи достатньо їм всесвітньої "стурбованості та занепокоєння"? Цього замало. І це є правда. Це лише один із прикладів, який свідчить, що нинішня архітектура світу, на жаль, вразлива, а існуючі [міжнародні] інституції не завжди працюють так ефективно, як цього вимагає саме сьогодення.

Світ потребує переосмислення та оновлення правил, особливо правил міжнародної безпеки. Світ не може бути згуртованим тільки у Facebook, коли репостять виступи Грети Тунберг, фото жахливих пожеж в Австралії чи, на жаль, збитого українського Boeing в Ірані. Чи означає це, що всі зробили висновки? Ні. Бо для більшості через тиждень це вже втрачає актуальність, а в [новинну] стрічку вже стукає новий гучний інформаційний привід.

Я не випадково і недаремно на економічному форумі приділяю так багато уваги питанню безпеки. Адже це надважливо для розбудови української економіки. У той же час наша філософія – перетворити свої проблеми на власну силу. Виклики, які постали перед нами, перед українцями, мобілізують нас і змушують рухатися швидше. Надихають робити неймовірне і неможливе. Ми програмуємо себе на позитивне мислення. Ми програмуємо себе на амбітні задачі.

Якою, на вашу думку, є задача для країни, що втратила частину своєї території та є далеко не найбагатшою на старому континенті? Стати лідером. Так, стати лідером Східної та Центральної Європи. Це амбітні плани. Вважаєте, що це неможливо? Багато світових єдинорогів починало з божевільних ідей, із кількома працівниками та офісами у власному гаражі. So, nothing is impossible (англ., що ж, немає нічого неможливого. – "ГОРДОН").

Світова економіка, що перебуває на межі кризи, потребує економічного дива. Україна – саме те місце, де трапляються дива

За ці роки наша країна зробила декілька кроків назад. Але ми не відступили. Ми брали відстань для розбігу і рішучого економічного стрибка. Нова українська влада будує рівні правила гри для всіх, очищує судову систему, діджиталізує процеси, втілює життєво важливі реформи та ухвалює життєво важливі закони.

У нас є все, щоб стати успішною країною: сприятливі кліматичні умови, дуже вигідне географічне розташування, невичерпний аграрний та індустріальний потенціали, а також наш найцінніший ресурс – неймовірно креативні й дуже талановиті люди, що входять у топ-50 за рейтингом Human Capital Index. У нас – поки що! – немає тільки двох речей. Немає іншого варіанта, аніж бути успішними. І немає достатнього інвестування. Ми пропонуємо всім стати акціонерами успіху нової України.

Сьогодні прагматичному і закам'янілому світу гостро не вистачає дива. А світова економіка, що перебуває на межі нової глобальної кризи, потребує економічного дива. Україна – це саме те місце, де трапляються дива. І моя мета – щоб у книжках поруч із кейсами Японії, Південної Кореї і Сінгапуру з'явилася Україна. Тож долучайтеся!

Україна повинна стати інвестиційною Меккою Східної та Центральної Європи. Головним драйвером для економічного розвитку є можливість отримувати прибуток. І ми – одна з небагатьох країн, що зараз дозволяє заробляти такий високий дохід на інвестований капітал. Сьогодні ми недоінвестовані і недолюблені. Та всупереч глобальній тенденції Україна пришвидшує зміну клімату.

Я навмисно допустив таке скандальне твердження, щоб сфокусувати вашу увагу і щоб це почули всі. Звичайно ж, я кажу виключно про позитивні зміни в бізнес-кліматі. Україна стає стабільним та передбачуваним ринком зі значними можливостями для розширення бізнесу. Для нас це питання власного виживання. А для вас – стабільність у регіоні, а отже, і в Європі в цілому.

Що означає не інвестувати в Україну сьогодні? Це стати Джорджем Беллом, який у 1999 році відмовився купити Google за мільйон доларів. Тож don't miss out Ukraine. Thank you very much (англ., не пропустіть Україну. Дуже дякую. – "ГОРДОН").