+2 Київ
Попередник
Володимир Гройсман замінив на посаді прем'єр-міністра Арсенія Яценюка у квітні 2016 року. Попередник двічі очолював уряд. Він став прем'єром відразу після Революції гідності, 27 лютого 2014 року. Цей Кабмін склав повноваження, згідно із законом, перед новообраною Верховною Радою восени 2014-го. Яценюк очолив і наступний Кабінет Міністрів, але у 2016-му пішов у відставку на тлі падіння рейтингу й невдоволення депутатів роботою Кабміну.
Володимир Гройсман був віцепрем'єром у першому Кабміні Яценюка, потім був спікером Верховної Ради. Його кандидатуру на посаду глави уряду депутати підтримали 14 квітня 2016 року. Того самого дня Гройсман подав у Раду список міністрів.
Гройсман пробув прем'єром довше за всіх своїх попередників, якщо враховувати безперервний строк перебування на посаді. Як і Яценюк, він теж подавав у відставку. Це сталося відразу після президентських виборів, на яких переміг Володимир Зеленський. Але парламент не підтримав такого рішення і Гройсман залишився на посаді до 29 серпня.
Гройсман залишився на посаді до моменту складання повноважень перед новою Верховною Радою. Фото: Volodymyr Groysman / Facebook
Досягнення
"Уряд не вирішує наших проблем – уряд і є наші проблеми", – процитував президент Зеленський в інавгураційній промові президента США Рональда Рейгана. "Міністри лише розводять руками та кажуть, що нічого не можуть зробити. Це неправда – ви можете взяти аркуш, узяти ручку і звільнити свої місця для тих, хто буде думати про наступні покоління, а не про наступні вибори", – сказав він.
Незважаючи на критику, за підсумками першого року роботи уряду Гройсмана економіка зросла на 2,3%. За словами голови Нацбанку Якова Смолія, Україна завершила 2018 рік із найвищим за сім років зростанням ВВП і найменшою інфляцією. Інфляцію минулого року вдалося утримати на рівні 9,8% – уперше із 2014-го. Уряд справно виплачує зовнішні борги: у 2016 році борг становив майже 80% ВВП країни, але вже до початку цього року скоротився до 59%.
Крім того, у 2018-му Україна піднялася в рейтингу Світового банку Doing Business із 76-го на 71-ше місце.
Критика
Як сказав "Українській правді" експерт групи "Реформа публічної адміністрації" Сергій Сорока, саме на уряді лежить відповідальність за виконання Україною Угоди про асоціацію з ЄС. За словами експерта, наприкінці минулого року прогрес був на рівні 52%, а виконання цих умов, поставлених Україні Європейським союзом, розраховано до 2024 року. "Але з такими темпами виконувати їх доведеться не п'ять, а 10 років. А до повного виконання угоди в ЄС навіть не хочуть говорити про перспективи вступу України в Євросоюз", – зазначив він.
Україна поліпшила свою позицію в рейтингу якості державних інституцій, піднявшись на 110-те місце зі 130-го, яке посідала у 2016 році. Але в індексі світової конкурентоспроможності країн із 2016 року опустилася із 79-го на 83-тє місце зі 140 держав. Цей рейтинг, за словами Сороки, – один із найоб'єктивніших показників для інвесторів і світового бізнесу, він засвідчує розвиток країни і ризики інвестування.
Критикував Гройсмана і колишній член його команди, ексміністр фінансів Олександр Данилюк. Його відправили у відставку після конфлікту із прем'єр-міністром. За словами Данилюка, прем'єру "подобалося розподіляти фінансові ресурси", так він нібито хотів домогтися незалежності від президента Порошенка. "Він із задоволенням присмоктується до потоків. Навіщо? Він хоче бути незалежним від президента. А для цього необхідно володіти своїм фінансовим ресурсом", – сказав ексміністр в інтерв'ю проєкту KRYM агентства LIGA.net.
Персоналії
Члени команди Гройсмана Уляна Супрун і Лілія Гриневич ініціювали дві наймасштабніші реформи останніх років – медицини й освіти.
Уляна Супрун – виконувачка обов'язків міністра охорони здоров'я.
Народилася в Детройті, США. Приїхала в Україну разом із чоловіком, канадським українцем, журналістом Марком Супруном під час Революції гідності й була активною її учасницею.
У 2015 році президент Петро Порошенко дав подружжю українське громадянство. А за кілька місяців Супрун стала позаштатною консультанткою комітету Ради з охорони здоров'я. Уже в липні 2016 року – першою заступницею міністра профільного відомства, а з 1 серпня почала виконувати обов'язки міністра охорони здоров'я.
У 2017 році Верховна Рада підтримала масштабну медичну реформу. В інтерв'ю засновнику видання "ГОРДОН" Дмитрові Гордону радник президента Зеленського з питань охорони здоров'я, депутат Верховної Ради IX скликання від "Слуги народу" Михайло Радуцький сказав, що саме Супрун домоглася ухвалення закону.
30 березня 2018 року в межах реформи створили Національну службу здоров'я України, яка реалізує основний принцип реформи – "гроші йдуть за пацієнтом", і оплачує реально надані медичні послуги. Цей механізм оплати має поступово замінити радянську модель ліжкомісць, а зарплати медиків, які ефективно працюють", зросли в три рази, повідомляють на сайті відомства.
Хоча Уляну Супрун часто критикували і навіть забороняли через суд виконувати обов'язки міністра, за кілька років вона стала одним із найцитованіших і найвпізнаваніших членів уряду Гройсмана. А коли в команді президента Зеленського заговорили про зміни у відомстві й нового міністра, у мережі запустили флешмоб #УлянувМіністри з вимогою призначити Супрун міністром охорони здоров'я.
Лілія Гриневич – міністерка освіти
Серед іншого, розробляла систему зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО). Входила в парламентський комітет із питань науки й освіти. У 2016 році стала членом команди Гройсмана й очолила МОН.
Під час її керівництва в межах реформи освіти запустили 12-річну школу, змінили підхід до навчання в молодших класах, додавши більше ігрових елементів, виділяли кошти на модернізацію шкіл. А також МОН спільно з Мінсоцполітики, Міністерством культури й Мінмолоді розробили національну програму "антибулінгу" – протидії цькування учнів. У грудні минулого року Верховна Рада ухвалила закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо протидії булінгу".
Арсен Аваков – міністр внутрішніх справ
Очолював МВС і в уряді попередника Гройсмана Арсенія Яценюка. У квітні 2016 року його перепризначили на посаду. Авакова критикували за публічне використання російської мови, адже як чиновник він мав говорити державною – українською.
Син міністра Олександр був фігурантом так званої справи рюкзаків Авакова.
У жовтні 2017 року НАБУ затримало Олександра Авакова, а також колишнього заступника міністра внутрішніх справ Сергія Чеботаря та представника фірми, яка виграла тендер на постачання тактичних рюкзаків для Нацгвардії, Володимира Литвина. Їм інкримінували розтрату на суму 14 млн грн. Проте наступного року у справі залишився один фігурант – Литвин. Його засудили до п'яти років позбавлення волі з випробувальним строком два роки й зобов'язали відшкодувати збитки – майже 5 млн грн.
Павло Клімкін – міністр закордонних справ України
Команді Гройсмана він також "дістався у спадок" від Кабміну Яценюка. Його було призначено на посаду глави МЗС у червні 2014 року, був міністром закордонних справ у двох урядах.
У червні 2017 року Україна здобула безвіз із Євросоюзом. Крім того, стала країною – аспірантом НАТО. Як сказали в Альянсі, участь не гарантує членства, але є головним механізмом підготовки. Без цього кроку неможливе подальше зближення з НАТО.
Водночас залишалася напруга у відносинах із Польщею та Угорщиною. Наприклад, Будапешт блокував засідання комісії Україна – НАТО на найвищому рівні через претензії до українського закону "Про освіту".
Після обрання президентом Зеленський кілька разів просив депутатів відправити Клімкіна у відставку і призначити главою відомства Вадима Пристайка. Проте Рада залишила Клімкіна на посаді міністра.
Володимир Омелян — міністр інфраструктури
Сам Омелян вважає своїми досягненнями, зокрема, початок роботи Дорожнього фонду та ремонт 3800 км доріг. Пасажиропотік аеропортів, за словами міністра, уперше в історії перевалив за 20 млн пасажирів, а частка бюджетних авіаперевізників у міжнародному сполученні сягнула 30%.
"Квитки по €5 в Європу – реальність", – написав Омелян у Facebook.
Також своїм успіхом Омелян вважає ремонт Бескидського тунелю й запуск у Києві Kyiv Boryspil Express – швидкісного "рейкового автобуса", яким можна дістатися до міжнародного аеропорту "Бориспіль" за 35 хвилин.
Наприкінці липня 2018 року Омелян говорив, що швидкісний тунельний транспорт Hyperloop може з'явитися в Україні у 2023 році. Ідея міністра стала приводом для критики й численних мемів.
Юрій Стець – глава Міністерства інформаційної політики (МІП)
Міністерство створили у грудні 2014 року. Тоді стурбованість у зв'язку з ризиками запровадження в Україні цензури та тиском міністерства на свободу слова висловлювали ОБСЄ, "Репортери без кордонів" та Human Rights Watch. Із подання журналістів відомство називали "Міністерством правди" або "Мінстець".
Глава відомства двічі подавав у відставку, проте Рада не підтримала її.
У команді президента Зеленського Міністерство інформаційної політики планують ліквідувати.
"МІП ми плануємо перезавантажити в нуль", – сказав на зустрічі, присвяченій деолігархізації ЗМІ, радник президента, нардеп від партії "Слуга народу" Микита Потураєв.
А інший представник "Слуги народу" Олександр Ткаченко припустив об'єднання Міністерства культури, Міністерства інформаційної політики й Мінспорту в одне відомство.
Андрій Рева – міністр соціальної політики
Уродженець Харківської області, випускник Ленінградського вищого військово-політичного училища, із кінця 80-х років жив і працював у Вінниці. Коли Гройсман був міським головою Вінниці, Рева обіймав посаду його заступника.
У листопаді 2016 року міністр організував фуршет до Дня працівника соціальної сфери в одному з найдорожчих готелів Києва – Hilton. Як повідомляли ЗМІ, таке свято в цьому готелі могло обійтися від $50 тис. до 100 тис.
Водночас міністр соцполітики Рева запам'ятався заявою, що українці занадто багато їдять, тому 50% доходу витрачають на продукти.
Із жовтня 2017 року в Україні набула чинності пенсійна реформа. За даними Міністерства соціальної політики, пенсії перерахували для 10,2 млн осіб з огляду на індивідуальні показники їхнього заробітку і страхового стажу. Середній розмір доплат становив 560 грн.
Із 2019 року в Україні мали запровадити другий рівень пенсійної системи – накопичувальний. Норма передбачає, що українці будуть відраховувати на державний рахунок гроші, з яких потім отримають додаток до пенсії. У березні 2018-го Рева заявляв, що Кабмін підтримає впровадження накопичувального рівня, але необхідно ухвалити відповідний закон.
Депутати законопроєкту так і не ухвалили.
"Старі коні" в новому уряді
Кандидатура прем'єр-міністра – зазвичай підсумок компромісу парламентської більшості. Але партія "Слуга народу", імовірно, створить у Раді так звану монокоаліцію без участі інших політсил. Згідно із законом, президент подає кандидатуру прем'єра на голосування в Раду. Прем'єр-міністр, зі свого боку, пропонує список кандидатів на посади глав міністерств. "Слуга народу", імовірно, зможе дати голоси за майбутніх міністрів.
У команду нового прем'єра можуть потрапити й міністри Кабміну Гройсмана. Наприклад, нинішній міністр внутрішніх справ Арсен Аваков має шанси стати віцепрем'єром. А посаду міністра фінансів у новому уряді може зберегти за собою Оксана Маркарова.
