$41.49 €45.18
menu closed
menu open
weather +24 Київ
languages

У польсько-українських відносинах немає кризи – заступник глави МЗС Польщі

У польсько-українських відносинах немає кризи – заступник глави МЗС Польщі Ціхоцький заявив, що у відносинах між Україною та Польщею немає кризи
Фото: Bartosz Cichocki / Twitter

Польща є лідером проукраїнських ініціатив та послідовно підтримує Київ, запевнив міністр закордонних справ Польщі Бартош Ціхоцький.

Заступник міністра закордонних справ Польщі Бартош Ціхоцький заявив у інтерв'ю виданню wPolityce.pl, що в польсько-українських відносинах немає кризи.

Заступник міністра звернув увагу на співробітництво держав у оборонній сфері та позиції Варшави щодо анексії РФ Криму і російської агресії на Донбасі. Ціхоцький підкреслив, що Польща "є лідером проукраїнських ініціатив та послідовно підтримує Київ".

За словами заступника глави МЗС Польщі, Польща спростила українцям доступ до свого ринку, що дає змогу їм легально працювати і заробляти гроші.

Ціхоцький додав, що навіть в "історії" є міцне співробітництво, наприклад у питанні збереження пам'ятників та кладовищ.

У жовтні 2016 року польський Сейм і Верховна Рада України ухвалили спільну Декларацію пам'яті та солідарності, яка мала покласти край історичним суперечкам. Незважаючи на це, історичне питання залишається джерелом напруженості між країнами.

Улітку 2017 року українська сторона відмовила польській у пошуку й ексгумації похованих на території України поляків.

2 листопада 2017 року тодішній міністр закордонних справ Польщі та член партії "Право і справедливість" Вітольд Ващиковський заявив, що Польща має намір запустити процедуру, яка не дозволить в'їхати до країни українцям, котрі демонструють антипольські погляди. У МЗС України на це відповіли, що в країні немає антипольських настроїв.

17 листопада 2017 року в Кракові відбулося засідання консультаційного комітету президентів України та Польщі. За підсумками переговорів сторони погодилися зняти мораторій на пошуково-ексгумаційні роботи в Україні та відновити їх. В адміністрації польського президента Анджея Дуди заявили, що вітають скасування мораторію на проведення ексгумації поляків в Україні.

13 грудня 2017 року президент Польщі Анджей Дуда і президент України Петро Порошенко зустрілися в Харкові. Лідери дійшли висновку, що історичні питання не повинні впливати на стратегічне партнерство України та Польщі, заявив Порошенко. Він анонсував засідання польсько-української комісії з історичних питань на рівні віце-прем'єр-міністрів країн.

Дуда після зустрічі заявляв, що президенти домовилися "не робити кроків у межах чергових увічнень, які не ґрунтуються на науково перевірених доказах". Він також говорив, що увічнювати потрібно "конкретних людей, які загинули".

26 січня 2018 року польський Сейм проголосував за поправки до закону про Інститут національної пам'яті. У ніч на 1 лютого документ схвалив польський Сенат. 6 лютого президент Польщі Анджей Дуда підписав ініціативу і передав її в Конституційний суд, щоб той перевірив, чи вона не обмежує свободи слова і переконань.

Закон установлює кримінальну відповідальність за заперечення участі українських націоналістів і членів українських організацій, які співпрацювали з німецьким Третім рейхом, у злочинах проти поляків у 1925–1950 роках.

Документ засудили Україна, США, Ізраїль і Франція. Верховна Рада ухвалила постанову, у якій ідеться про те, що українські депутати "з розчаруванням і глибоким занепокоєнням" сприйняли законопроект.

12 лютого 2018 року Глинський заявляв, що очікує непростих переговорів із Розенком у зв'язку з ухваленими поправками до польського закону про Інститут нацпам'яті, але зазначив, що залишається оптимістом, оскільки офіційна реакція української сторони була стриманою.

Розенко заявляв, що вирушив на переговори, аби "зняти напругу в українсько-польських відносинах". Після зустрічі він зазначив, що "діалог і співпрацю буде продовжено".

У канцелярії польського президента заявили, що "глибоко розчаровані" результатами переговорів української та польської делегацій.