+10 Київ
Де і коли Агєєв потрапив у полон?
24 червня 2017 року в районі села Жолобка (Луганська область), коли 93-тя окрема механізована бригада Збройних сил України ліквідувала диверсійну групу ворога. Крім Віктора Агєєва, у її складі був ще один російський кадровий військовий – Олександр Щерба. Його було вбито, а чотирьох супротивників, зокрема Агєєва, взято в полон.
Наступного дня про знищення диверсантів заявив прес-центр штабу АТО. Незабаром 93-тя бригада повідомила, що виявила в них зброю нового зразка, яку має на озброєнні російська армія.
26 червня журналістка ICTV Юлія Кирієнко опублікувала у Facebook фото паспорта та військового квитка Агєєва. Вона зазначила, що росіянин "приїхав заробляти на вбивстві наших хлопців на сході".
"Віктору для цього виділили кулемет. Віктор не дуже вмів із нього стріляти. І коли довелося – розгубився. Що й зіграло на руку нашим хлопцям. Тепер Віктор у нас. І не тільки він", – повідомила Кирієнко.
Пізніше про затримання Агєєва повідомила "Русская служба BBC". Пославшись на джерела в Міноборони України та командуванні 93-ї бригади, вона підкреслила, що Агєєв – російський контрактник. Після цього розтиражували новину й інші російські ЗМІ.
Військовий квиток Агєєва. Фото: Юлія Кирієнко / Facebook
Як проходив цей бій?
Одну з версій подій розповів на своїй сторінці у Facebook головний редактор "Цензор.НЕТ" Юрій Бутусов. Пославшись на комбата 93-ї бригади, він написав, що російську диверсійну групу знищили ножами: "капітанові Щербаку і його напарникові перерізали горло, бійця 22-ї бригади спеціального призначення ЗС РФ Віктора Агєєва взяли в полон".
Аналогічну версію подій можна знайти на форумі терористів. Однак прес-служба 93-ї бригади цю інформацію спростувала, повідомивши, що противника знищили "в близькому вогневому бою, але не ножами, сокирами чи списами".
Журналіст "ТСН" Андрій Цаплієнко виклав у Facebook іншу версію. За його словами, спочатку українські військові взяли в полон чотирьох диверсантів, після чого до них підійшли ще двоє – 18-річний Олександр Суконін із міста Ровеньки і командир Олександр Щерба.
Посилаючись на командування українського підрозділу, Цаплієнко стверджує, що Щерба намагався розфокусувати увагу противника. Він нібито крикнув: "Ви що, оху...ли нас у полон брати? Я ж вам горілки приніс", після чого відкрив вогонь, прикрившись Суконіним. Обидва бойовики дістали поранення, але "вели бій доти, доки не були знищені". Журналіст підкреслює, що ціллю української розвідки був саме Щерба, а не Агєєв.
Цаплієнко називає російського диверсанта Щербою, Бутусов – Щербаком, а в однієї з проросійських груп "ВКонтакте" він зазначений як Щербаков. Його справжнє прізвище – Щерба. Це підтверджують фото документів загиблого, які опублікував у Facebook волонтер міжнародного розвідувального співтовариства InformNapalm Михайло Кузнєцов.
Олександр Щерба, знищений командир диверсійної групи. Фото: Necro Mancer / Twitter
Що відомо про інших затриманих і яка їхня доля?
Першим імена інших бойовиків, узятих у полон, назвав блогер Necro Mancer у Twitter. Це Богдан Венгер з Алчевська (додано в базу "Миротворця" у вересні 2015 року), Данило Гладков і Андрій Стоянов із Сєвєродонецька (останнього внесено в базу "Миротворця" в грудні 2014 року).
29 червня українські військові передали всіх полонених співробітникам Служби безпеки України. Проти них відкрито кримінальне провадження за ст. 258-3 Кримінального кодексу України (створення терористичної групи чи терористичної організації). Ця стаття передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до 15 років.
Один із бойовиків, узятих у полон разом з Агєєвим. Фото: Богдан Венгер / "ВКонтакте"
Що відомо про Агєєва?
Агєєв народився в Казахстані 13 вересня 1995 року, пізніше він разом із сім'єю переїхав в Алтайський край (Росія). У 2015–2016 роках він проходив строкову службу в полку зв'язку у Новочеркаську Ростовської області. Потім, за словами родичів та колишніх товаришів по службі, залишився служити в армії за контрактом, який підписав у березні 2017 року.
Мати Агєєва твердить, що після підписання контракту він відбував службу в Батайську (Ростовська область). За даними "Русской службы BBC", там розташована 22-га окрема гвардійська бригада спеціального призначення Головного розвідувального управління РФ.
4 травня 2017 року Агєєву надали звання єфрейтора, про що він повідомив своїй матері. Після 30 травня він перестав виходити з нею на зв'язок.
Паспорт Агєєва. Фото: Юлія Кирієнко / Facebook
Як відреагувала Росія і терористи?
У Москві інформацію про потрапляння в полон російського військовослужбовця заперечують. Міноборони РФ заявило, що Агєєв "ніколи не проходив військової служби за контрактом", і в травні 2016 року після проходження строкової служби звільнився в запас. Більше російські відомства і вище керівництво не робили жодних офіційних заяв щодо теми Агєєва.
Терористи "ЛНР" 25 червня категорично спростовували захоплення своїх диверсантів і стверджували, що "українські спецслужби видають курсантів Харківського інституту МВС за військовослужбовців народних республік, які потрапили в полон".
Це слова "офіційного представника народної міліції "ЛНР" Андрія Марочка. Однак через два дні він заявив, що українська ДРГ 24 червня дійсно напала на групу "військовослужбовців народної міліції", які нібито "доправляли продовольство ополченцям на лінії зіткнення".
Він також повідомив, що внаслідок нападу двоє бойовиків "були по-звірячому вбиті", і перед смертю "зазнали жорстоких тортур": на тілі кожного з них виявили понад десять ножових ран. Тоді ж Марочко визнав, що четверо "військовослужбовців народної міліції" потрапили в полон.
За словами Марочка, терористи домовилися з українською стороною про обмін полоненими і не планували оприлюднювати цього процесу, але в останній момент Київ відмовився від обміну.
Представник "ЛНР" на мінських переговорах Владислав Дейнего заявив, що захоплені в полон – це "контрактники ЛНР і зовсім ніякі не росіяни". "Вони місцеві, наші хлопці", – сказав він "Интерфаксу".
"Офіційний представник народної міліції "ЛНР" Андрій Марочко влітку 2014 року. Фото: Андрей Марочко / "ВКонтакте"
Бойовики "ЛНР" також звернулися до міжнародних організацій із проханням допомогти у звільненні полонених, яких українські силовики нібито змушують "обмовити себе" і назватися російськими військовими.
У 2015 році, коли в Україні тривав суд у справі затриманих російських військовослужбовців Олександра Александрова та Євгена Єрофєєва, їхні адвокати теж стверджували, що вони "служили за контрактом народної міліції "ЛНР" і не були російськими військовослужбовцями.
Їх засудили до 14 років в'язниці, але 25 травня 2016 року вони вийшли на свободу і вирушили до Москви. У той день їх помилував президент України Петро Порошенко, а президент РФ Володимир Путін помилував Надію Савченко.
