Думки про важливе. Другий лист Кравчука українцям G

Я стою на плечах своїх попередників і від них черпаю сили. Із Батьківщиною попередньо не домовляються, їй служать. Перед Батьківщиною не хизуються. Наше життя формується на досвіді пращурів. Їхня сила, енергія живлять нас. Ми дивимось не лише своїми, а й їхніми очима, думаємо їхнім розумом, звертаємось до них по поради.

Посійте моральний вчинок – і пожнете добрий результат. Творці нового життя мають бути відповідальними. Найскладніше питання життя – як жити серед людей. Гідне лише те життя, яке прожите заради України. Нас можуть поставити на коліна, але не зможуть примусити плазувати. Найстрашніше – змиритися з рабством, призвичаїтись жити рабом.

Єдиний аргумент проти холодного вітру – теплий одяг. Єдиний аргумент проти сили – сила, проти агресії – відсіч. Домовленості ефективні, коли спираються на силу. Якщо ви не вірите в майбутнє – у вас його не буде.

"Сьогодні" коштує багатьох "завтра". Роби сьогодні те, що можеш зробити, не відкладаючи на завтра. Діяльність людини є взаємодією розуму, душі й тіла. При розриві союзу цих складових взаємодія припиняється, припиняється творення і настає руйнація. Для будівництва нового будинку не можна брати матеріалів з-під фундаменту уже збудованого. Можна зачинити двері свого будинку для недругів, але не можна закрити рота своїм опонентам.

Керувати країною – це означає однаково бачити й чути тих, хто близько, і тих, хто далеко. Родичів не можна залучати до управління державою, бо вони принципи родинного життя перенесуть на суспільні відносини. Вони діятимуть по-сімейному.

Кравчук: Якщо лідер мириться з ненавистю народу, то він неминуче втратить владу. Фото: Ростислав Гордон / Gordonua.com

Важко жити щодня в законі, але небезпечне й постійно тривожне беззаконне життя, яке забирає всю енергію людини. Війна – зло для тих, хто воює, і нерідко засіб заробити гроші й досягти кар’єри для тих, хто керує війною. Суддя, якого самого слід судити, – найгірший приклад для злочинця.

Кількість (число) корупціонерів, злодіїв і вбивць зростає пропорційно до зростання законів і указів, яких не виконують. Складно жити у країні, де долю народу вершать друзі та бізнесові партнери «вождів». У такому разі справедливість підмінюють доцільністю. Не можна одночасно виконувати функції власника активів і повноваження президента держави, бо тут уже закладено конфлікт інтересів, особливо у країні, де ще дуже сильні старі уявлення про лідера, де мільйони людей живуть бідно і не забувають статуту КПРС.

Той, хто, використовуючи владу, порушує принципи і справедливість, сіє зло. Він приречений, бо влада завжди колись закінчується. Людина завжди така, як ті, кому вона слугує. Той, хто слугує дияволу, – сам диявол. Людина нерідко почергово виконує функції янгола і диявола.

Якщо лідер мириться з ненавистю народу, то він неминуче втратить владу. Із народом потрібно завжди шукати спільну позицію, порозуміння. Прохач завжди нещасний, принижений, він завжди якийсь неповноцінний. Доросла і сильна людина не повинна випрошувати. Благородні люди не чекають, доки їх будуть просити, а дають до того, коли їх попросять нещасні. Але, той, хто просить і бере, більше втрачає, аніж одержує, бо сам ґвалтує свою гордість. Людина, як і влада, звикає жити у кредит, перетворюючись на прохача.

Правосуддя не має нічого спільного з жорстокістю, яка завжди була і є рисою обмежених розумом, слабких волею людей. Відповідальність за щасливе життя сім′ї визначається не статевою приналежністю. Хто духовніший, хто розумніший, той і відповідальніший.

Лише ті не хочуть слухати порад, хто вважає себе розумнішим за інших, або кому розуму не вистачає, щоб зрозуміти важливість порад для ухвалення рішень. Жарт перетворюється на знущання, коли його темою є інтим. Моральні настанови завжди негативно впливають на людину, особливо молоду. Потрібні роздуми і коректні поради.

Усе починається зі слова, брехливе слово народжує нікчемні справи. Головне, чим вирізняється благородна людина, – це широта (глибина) її знань і твердість духу. Духовна людина – найближче до честі та благородства. Для держави, суспільства, усього народу настають найтяжчі часи, коли корупціонери грабують корупніонерів. Це вже дно управління.

Коли воля, героїзм наповнюють усі пори тіла людини, проти неї ніхто не вистоїть. Дух і воля вершать подвиги, перетворюють бідність на заможність. Дух, що тіло рве до бою.

Ознак дурості завжди більше, ніж мудрості. Однією з основних є безпідставна, безпричинна сварка чоловіка й жінки, яка руйнує щирі стосунки і зводить нанівець виховання дітей. Публічна стриманість – головна ознака моральності. Насолода в коханні не повинна поєднуватись зі стриманістю коханців. Стриманість приховує справжнє кохання, пристрасть, зводить нанівець свято любові. З‘єднання природних половинок народжує нове життя.

Служити батькам – знак любові дітей. Служити керівнику – знак відданості, яка, як правило, переростає в холуйство, прислужництво. Жадібність не має дна. Це яма, до якої користолюбець падає безкінечно. Бути чи не бути людиною з великої літери – залежить лише від самої людини. Посилатися на причини аморальних вчинків – знак слабкості, відсутності волі. У справжньої людини дух і розум керують тілом заради творення нового кращого життя.

Ніколи не будь зверхнім у розмові з людьми, не читай їм моральних прописних істин. Кожна людина має право на свою думку. Твоя думка не є керівною, а ти не є безгрішним. Чи можна робить добро негідникам? Ні, бо негідники і добрі люди – це протилежні полюси суспільства, які не можуть і не повинні жити спільно.

Ми часто шукаємо причини відсутності сильного духу зовні, а вони в самих нас, у невмінні жити вірою і силою духу, у слабкості волі, поганому вихованні. Коли людина без руху стоїть там, де її поставили, це означає, що в неї немає захоплення, справжньої мети. Вона весь час чогось прагне, але ніколи не досягає результатів. Вона весь час у дорозі, на марші, де думати та творити неможливо.

Кравчук: Якщо метою влади є сама влада, народ тривалий час її не буде терпіти. Фото: Ростислав Гордон / Gordonua.com

Користолюбців не можна допускати до влади, до управління людьми, бо вони їх використають у своїх інтересах. Для перемоги над ворогом потрібно спочатку перемогти самого себе. Зло завжди потрібно викорінювати, бо воно без покарання подвоїться. Стримане слово служить тобі. А те, що зірвалося з вуст, може стати твоїм ворогом. Від усього є засіб порятунку. Його не існує лише від дурості.

Правда завжди вища за закон. Але суспільство не може жити і розвиватись як цивілізована спільнота, не взявши на озброєння закон. Люди зазвичай ухиляються від необхідності жити за законом, і це є джерелом народження диктаторського правління. Диктатору завжди мало влади і повноважень. А насправді йому не вистачає розуму. Громадська думка нерідко формується традиціями, і вона засуджує покірних і підтримує нахабних. Щоб бути впевненим, що твоє рішення вірне, вислухай якомога більше різних думок.

Війна – найстрашніше випробування для людей, тому в питаннях війни та миру слід бути дуже обережними в обіцянках, не допустити ейфорії. Війну розпочати легше, ніж її закінчити.

Президент не повинен бути для всіх добрим, але він не може бути легковажним обіцяльником, він не повинен бути безвідповідальним і за слово, і за діло. Якщо над владою кепкують і знущаються, коли її дії стають темою публічного гумору, – вона близька до загибелі. Закони схожі на риболовні неводи, куди ніколи не потрапляють акули.

Народна влада та, яку побудовано на союзі сили і справедливості. Той, хто не здатний успішно вести важкі переговори, не вміє маневрувати за допомогою компромісів, не буде успішним. Якщо метою влади є сама влада, народ тривалий час її не буде терпіти. Лідера поважають за чесність і справедливість. Історія оцінює його діяльність, а не він сам себе. Той лідер, який допускає до себе поганих, скомпрометованих людей, – сам недалекий.

Ставлення людини до своєї держави – це показник відповідальності перед сучасним і майбутнім свого народу, своєї нації. Сенс життя людини – залишити слід добрих справ після себе. Матеріальне і духовне – це дві половинки одного цілого – життя людини. Розум здатний окреслити баланс між цими половинками, якщо емоції не візьмуть верх, якщо потреби не переростуть у захоплення. Часто перед емоціями, захопленнями, інстинктами, жадібністю, духовними переконаннями розум безсилий, потрібні цілеспрямовані зовнішні впливи.

Свободу не можна вмістити у Прокрустове ложе кодексів. Закони, кодекси мають охороняти свободу, розвивати її. Свобода обмежується для тих, хто не хоче жити за Божими заповітами, посягає на свободу ближніх, порушує моральні норми.

Щоб жила свобода, нею потрібно горіти, а нормативні акти для вільної людини повинні писати холодні серця і досвідчений розум. Свобода вибору скрізь і в усьому – це знак демократії. Там, де вибір людини обмежується владою, там зароджується диктатура. Свобода як усвідомлена необхідність у стосунках між людьми, владою та індивідуумом, чоловіком і жінкою, відкриває простір для розкриття талантів кожного, використання об‘єднаних сил для будівництва нового життя.

Син, який присягається в любові матері, не знає, що таке любов, бо вважає, що його публічне освідчення в любові підносить його в очах людей, морально вивищує. Не можна заробляти вагу любов‘ю до матері, як і до Батьківщини, бо цьому немає альтернативи. Історично держава потрапляла у скрутне становище, знесилювалась, ставала легкою здобиччю ворога, коли її так звана еліта захоплювалася збагаченням, будівництвом маєтків, господарським обростанням.

Гляньте на нинішню управлінську команду, на склад народних депутатів, на їхні декларації, і порівняйте все це зі старцюванням мільйонів людей, – і ви зрозумієте загрози для України. Президент не може підняти голос, бо сам у такому ж становищі. Ворог України завжди був не лише зовні, а перш за все в собі, і саме це заважало боротися, будувати нове життя. Минають століття, а картина не змінюється, змінюються лише її кольори і прізвища "героїв".

Дією людини керують закладені в ній розуміння суті та порядку речей, знання і культура. Не чекайте від невігласа благородних учинків або успіхів в управлінні. Якщо в політику потрапляють випадкові люди, вони завжди виправдовуються за свої помилки і їм не вистачає часу й уміння для позитивних дій. Не можна успішно управляти країною, якщо половину тижня займаєшся управлінням державою, а половину – власним бізнесом.

До Вітчизни потрібно ставитись так, як до сім′ї. Її неприпустимо зневажати, торгувати її цінностями. Батьківщину люблять або не люблять. Третього бути не може. Вміле, розумне користування владою забезпечує її розширення та зміцнює авторитет. Довіра і підтримка людей вища за будь-яку силову охорону влади від політичної кризи. Неавторитетна влада завжди завершується або зрадою прихильників, або протестами народу, які нерідко переростають у революції.

Вищим законом завжди є воля народу, його прагнення до добра. Тому в Конституції слід бачити не лише букву, а й дух. Буква Конституції – це суспільний договір із владою, а Дух – це право народу на достойне життя, це вибір народу між Добром і Злом на користь Добра. На жаль, іще не настав час, щоб люди без закону і силових механізмів його здійснення добровільно діяли справедливо. А тому державна машина має працювати бездоганно під проводом професіоналів і патріотів, демократів за покликанням. Громадська думка часто карає не винуватців зла, а тих, хто повстав проти зла. Влада, над якою починають глумитись, іронізувати, неминуче йде до загибелі.

Кравчук: Силу використовують звірі або агресивні народи. Фото: Ростислав Гордон / Gordonua.com

Закони діють, як павутиння: у ньому застрягають дрібні комахи і легко прориваються шершні. Найсильніший союз – сили і справедливості, а не союз різних політичних сил, у яких різні цілі. Там, де ЗМІ мають повну свободу, ніхто більше її не має. Вам завжди можуть заткнути рота під оплески натовпу. Ніколи не треба боятись переговорів. Треба боятися відсутності ясної та зрозумілої позиції на переговорах. Якщо мета влади – сама влада, то таку владу слід якомога швидше усунути.

Ніколи не розмірковуй із народом. Інформуй його про зроблене і говори, що будеш робити і як будеш робити завтра. Народ ніколи не сприймає демагогії або захоплення неіснуючими перемогами. В основі мистецтва управління людьми лежать правда, чесність і справедливість. Про керівника формується думка на основі дій тих людей, яких він до себе наближає (складом оточення).

Часто чуємо: "Я готовий вмерти за свою Батьківщину". Важливіше для Батьківщини, щоб ти прожив своє життя заради неї, хоча готовність умерти є найвищим доказом патріотизму. Не можна клясти Батьківщину, бо це твоя велика родина, це твої батьки. Не йдіть у політику, коли ваш розум не готовий зупинити прагнення до особистого збагачення, коли ваша шкіра тонша, ніж у буйвола.

Коли доля вас піднімає на таку висоту, про яку ви й не мріяли і не готові до неї, то, як правило, виявляється, що ви не можете на ній тривалий час утриматись. Коли в діях влади справедливість дрібніє, у народі наростає ненависть до можновладців. Усі революції зароджувались на цьому ґрунті. Закони мають бути зрозумілими людям, а не тим, хто їх пише й ухвалює. Є два способи боротьби: закон і сила. Силу використовують звірі або агресивні народи.

Мудрість без справедливості нічого не варта. Ми завжди повинні підтримувати ту владу, яку вважаємо справедливою. Закон має бути справедливим і таким сприйматись більшістю. Там, де доцільність бере верх над законом, там влада розвалюється зсередини. Політик має передбачити, що відбудеться, а потім пояснити, чому цього не відбулося, якщо так сталося.

Головною ознакою політичної мудрості є здатність не обіцяти нездійсненного і відмовитись від недосяжного. Політик має сам себе захищати від спокуси самовихваляння. Правда найчастіше стає жертвою протистояння народу і влади. Справжня політична мудрість – це вміння передбачити результати задуманого і заздалегідь відмовиться від недосяжного. Не можна одночасно керувати власним родинним багатством і країною. Той, хто багатіє через погіршення життя народу, той руйнує фундамент держави і власну політичну кар‘єру.

Не можна закрити рота народові, якщо він думає про лідера погано. Про людей потрібно говорити з повагою або мовчати. Важко боротися з чужими недоліками, які лідер має сам. Мужність керівника є пустою, якщо вона не базується на свідомості обов’язку та відповідальності. Для справжнього інтелігента миттєвість законного життя значить більше, ніж роки беззаконня. Справедливість – основа спокою країни.

Народ під проводом справжньої інтелігенції повинен (і це його обов‘язок) створити такий духовно-моральний простір, де не можуть жити і творити негідники, де успішно проростають нові культурні цінності, де господарюють істина, правда, розум, честь та совість. Українці мають розпочати формування політичної зони довіри, взаємного порозуміння, знайти ліки від вірусу невіри у свої сили, антипатріотизму.

Що є основними вадами для керівника: хворобливість, захоплення розкішшю, закоханість у малу батьківщину, хамство, боягузтво, небажання вчитись. Найціннішим скарбом для українця є рідна мова, яку у нього ніхто не зможе відібрати. Мову ні з чим не можна порівняти, бо вона – основа ідентичності народу. Солов’ятка стають солов‘ями і ніколи не зможуть стати горобцями. Це не природно.

Читайте також перший лист Кравчука українцям.