Грач про життя у Криму: Усі ходять і плюються – низькі зарплати, високі ціни. Усі невдоволено бурчать собі під ніс, але Путін добрий G

Від моменту окупації і незаконної анексії Криму Росією минуло вже чотири роки. В інтерв'ю виданню "ГОРДОН" колишній голова Верховної Ради Криму, а нині голова кримського відділення комуністичної партії "Коммунисты России" і голова Громадського руху захисту конституційних прав громадян Леонід Грач розповів, що жителі півострова протягом цього часу стали біднішими і втратили можливість відстоювати свої права, але, як і раніше, не звинувачують у своїх бідах керівництво РФ.

Влада рве і метає, щоб придушити кримських татар. Це помилка. Не треба забувати, що ІД повз Криму не пройде

– Уже чотири роки у Криму господарює Росія. Розкажіть, як зараз живуть люди на півострові, про що думають, чого бажають?

– Як і люди в Україні чи Росії – у бідності. Нещодавно "Рада міністрів" Криму затвердила прожитковий мінімум 9104 рублі. З нашою дорожнечею за ці гроші будь-який міністр може сходити один раз у магазин. Ми всі страждаємо від того, що такі відносини склалися між Україною і Росією, Києвом і Сімферополем.

Відбулася руйнація усіх зв'язків, зокрема ринкових. Нам сьогодні з України не можна кілограм сала привезти, тому що російські митники не пропускають. Ми ледве-ледве приходимо до тями після відтоку туристів. Приїжджих кіт наплакав. У курортний сезон з України вже не їдуть на відпочинок, а тільки приїжджають провідати родичів, які тут живуть. Вони можуть сходити на море, але це не ті люди, які були раніше. "Дикунів" немає, тому громадське харчування і готельний бізнес не розвиваються. У 2017 році приїхало менше росіян, ніж у 2014-му. Тому що сюди важко добиратися, величезні ціни, а якість сервісу низька.

І так буде доти, доки зберігається це загальне ембарго, а Росія під санкціями. Коли вони завершаться – ніхто не розуміє, тому що напруженість в українсько-російських відносинах постійно зростає. Насамперед це стосується Донбасу. Тому ні про яке покращення життя не йдеться взагалі.

І два важливі фактори буде збережено: у Криму ще досить високе антиукраїнське напруження і дуже непрості процеси в кримськотатарському середовищі. Вони не такі прості, як комусь здається.

– Ми знаємо про постійні переслідування кримських татар, облави, арешти, сфабриковані справи. А що місцеві жителі стосовно цього думають, є співчуття, підтримка?

– Я багато спілкуюся з людьми, зокрема кримськими татарами. Буквально кілька днів тому, коли я вранці повертався з прогулянки зі своїми собаками, мої сусіди – кримські татари – запросили мене на каву з коньячком. Ми говорили, обмінювалися думками. Я знаю, що вони поважають мою позицію інтернаціоналіста. Я ніколи не стану на шлях ворожнечі між націями, народами і конфесіями. Вони знають, що я співчуваю їм і визнаю їхнє право жити на рідній землі у Криму. Ще і тому я маю підстави про це говорити. Кримськотатарське середовище дуже мобільне. Протягом багатьох десятиліть у них виробився інстинкт самозбереження через корпоративні національні відносини. Вони за одним покликом можуть зібратися і вийти. Це треба розуміти. І з обережністю до цього ставитися. А такого розуміння немає.

Сьогодні влада рве і метає. Намагається придушити їх. Це помилка. Не треба забувати, що "Ісламська держава" повз Крим не пройде і це тут ще відгукнеться. Треба розуміти турецький фактор. Туреччина сьогодні відкрито стоїть за кримських татар, за їхні права. Ця підтримка додає їм сил. Нам усім треба бути суперобережними і суперуважними, тому що це вже великі міжнародні процеси. Ніхто не знає, куди вони можуть вивернути, якщо у Криму і надалі буде нездорова ситуація. А сьогодні назвати ситуацію здоровою я не можу.

Грач: Путін оточений ореолом у суспільній свідомості. Ця свідомість, правда, якась кастрована. Вона відокремлює царя-батюшку від його оточення. Фото: ЕРА

– Ви представляєте Громадський рух захисту конституційних прав громадян. І як оцінюєте ситуацію з правами?

– Неподобство! Конституційні права грубо зневажають. Ні прокуратура, ні суди не реагують на грубі порушення прав під час звільнення людей, подавання і розгляду скарг. Скільки ми боролися за "Кримспоживспілку" – Аксьонов ("голова" окупаційної адміністрації Криму Сергій Аксьонов. – "ГОРДОН") її розгромив, розібрав на частини ринки. І нічого добитися не можемо ні в судах, ні в прокуратурі. Є ще приклад "Кримавтотрансу", де у людей відібрали паї, розгромили майно і розпродали.

Політичних свобод у нас немає. Усе затиснуто до неможливості. Ми не можемо навіть провести пікет. Більше ніж по одному не збиратися. А якщо не так став чи не той плакат тримаєш, тебе відразу в міліцію заберуть. В українські часи ми страйкували, мітинги і демонстрації проводили, відстоювали свої інтереси, а зараз цього немає. Тільки коли партії "Единая Россия" і самому Аксьонову знадобиться, вони вишикують по стійці смирно і виведуть на центральну площу, де всім іншим мітингувати заборонено.

– Після окупації багато людей виїхало з Криму, і, кажуть, півострів тепер заселяють росіяни...

– Мені це все нагадує 1987 рік, коли я був секретарем кримського обкому. Тоді зняли заборону на повернення кримських татар у Крим. І вони масово поїхали на півострів, Крим тоді був неготовим їх приймати, не було інфраструктури. Те саме повторилося у 2014 році, коли з Криму люди поїхали в Україну. Вона через соціально-економічні проблеми не змогла їх безболісно прийняти. Але з України також багато людей поїхало до Криму, хоча набагато менше, ніж у зворотний бік. І це теж стало проблемою. Тут є біженці з Донецької та Луганської областей, які ходять по кабінетах і досі не можуть одержати посвідку на проживання або набути російського громадянства. А без цього вони не можуть працевлаштуватися. І цей прошарок не може бути задоволений своїм життям.

І з'явився новий серйозний прошарок суспільства – ті, хто приїхав із центральної частини Росії та Сибіру. Хлинули не тільки любителі Криму, люди, яким через здоров'я рекомендовано жити в Криму, але і, будьмо чесними, любителі легкої наживи. А це призвело до переділу власності. За цими процесами стоять певні сили, що викликає абсолютне роздратування у кримчан.

Людям неприємно спостерігати, як усе, що створювали раніше, тепер руйнують, як перерозподіляють ресурси, як руйнують здравниці на Південному березі, як ділять цю дорогу землю в Євпаторії, Саках, Судаку. До того ж зруйновані, перепродані здравниці позбуваються працівників. Для тих, хто жив у Криму, це було основним місцем роботи. Їх виганяють, а на їхні місця завозять персонал із Росії. А буває, здравницю взагалі знищують, щоб землю під нею розпродати. Ідеться про десятки санаторіїв і пансіонатів і сотні гектарів земель. Уся ця палітра проблем не дає нам можливості говорити про гарне життя. Як пишуть замовні соціологи з Москви, 90% кримчан уважають своє життя прекрасним і ним задоволені. Це брехня!

– Замість обіцяного процвітання люди одержали переділ власності, утрату роботи, падіння рівня життя. Кримчани не почуваються обдуреними?

– Є такі настрої. Але прямо скажу, вони не проти Путіна, а проти "аксьоновщини". Путін зробив величезну помилку, призначивши Аксьонова прем'єр-міністром. Він де можна грабує. Ситуація некерована. Є ще такий самий, як Аксьонов, Володимир Константинов – "голова держради" Криму. Усім каже: "Я тільки один рубль зарплати отримую, решту віддаю у дитячу лікарню". Постривай, друже, як же ти без зарплати живеш, якщо ти хабарів не береш? Так він уже пів-Криму захопив.

Цікава історія падіння моральності сталася. Я пам'ятаю, 20–22 лютого 2014 року з екранів кримського телебачення не злазили Аксьонов, Константинов, Михайло Бахарєв (тоді редактор "Крымской правды"). Вони рвали на собі тільняшку і виступали, що треба жити з Україною. Але недовго це тривало. Константинов тоді був спікером, а Аксьонов – усього лише хлопчиком на побігеньках у донецьких. Його привів до влади Василь Джарти – найближче і найдеструктивніше оточення Віктора Януковича.

Пам'ятаю, як 26 лютого до мене додому приїхали Олег Белавенцев (потім він став представником президента РФ у Криму), колишній заступник командувача Чорноморського флоту Юрій Халіуллін і колишній тимчасовий заступник командувача військово-морських сил Олександр Федотенков. Телефоном вони зв'язали мене із Шойгу. Той сказав: "Леоніде Івановичу, ми просимо вас дати згоду, щоб завтра на сесії Верховної Ради Криму призначити вас прем'єр-міністром. Могильов (екс-голова Ради міністрів АР Крим Анатолій Могильов.  – "ГОРДОН") уже втік". Я відповів, що готовий Криму служити і навести тут порядок, але є одна проблема з Константиновим. У Верховній Раді зібралися самі злодії, представники бандформувань, і вони прекрасно розуміють, що не зможуть працювати при мені. Він відповів: "Вирішимо це все". Але так і не вирішили...

Грач: Підтримку на виборах забезпечено, адже Путін будує міст. І тільки тому він добрий. Фото: most.life

Тепер кримчани ходять і плюються – низькі зарплати, високі ціни. Усі невдоволено бурчать собі під ніс, але Путін усе одно добрий. У нашій слов'янській свідомості цар завжди добрий. Путін оточений ореолом у суспільній свідомості. Ця свідомість, правда, якась кастрована. Вона відокремлює царя-батюшку від його оточення, яке тут на місці краде, а хто ж їх поставив – не питає.

Підтримку на виборах забезпечено, адже Путін будує міст. І тільки тому він добрий. А те, що немає порядку, – це неважливо. Я кілька разів бував на будівництві. Роботи йдуть семимильними кроками. Я абсолютно впевнений, що Путін цього року мостом проїде від Кубані до Керчі. Він не втратить такої можливості.

– Багато військових експертів стверджує, що Росія нарощує військові сили у Криму. Вам це посилення помітне?

– Як колишній член військової ради Чорноморського флоту в 1990-ті роки, а потім голова Верховної Ради Криму я трохи володію ситуацією і дещо знаю. До цього всю військову міць було практично повністю придушено, усі останні роки Чорноморський флот на ладан дихав. Якби Юрій Лужков (мер Москви з 1992-го до 2010 року.  – "ГОРДОН") і Мінтімер Шаймієв (президент Татарстану з 1991-го до 2010 року.  – "ГОРДОН") не допомагали йому їжею, паливом, ремонтними роботами, то ЧФ РФ уже став би розвалюхою.

Зараз він до зубів озброєний, відроджені військові аеродроми, з'явилися нові ракетні установки, йде військова підготовка, стрільби тощо. Не порівняти навіть із тим озброєнням, яке в радянський час було в Криму. Ми ще ось чому так сміливо ходимо у Криму і не дуже думаємо про наслідки? Тому що у нас дуже гарна броня. Турчинов заявляє, що в Україні випробували нову ракету. Усе це фігня порівняно з арсеналом, який сьогодні є у Криму. Це розповідаю вам для того, щоб, коли ви будете писати інтерв'ю, весь час пам'ятали, наскільки я озброєний. Але не небезпечний (сміється. – "ГОРДОН").

– Уже й атомні боєголовки завезли?

– Зараз головне – це ракетоносій. У нас уже стоять комплекси С-400. Головку завезти можна протягом кількох годин. Зі східного боку акваторія Чорного моря вся російська. Жодних проблем із доставкою не виникне, ніхто не завадить.

Нам треба закінчити це братовбивче знищення, хай яким воно є – інформаційним чи фізичним. Досить знищувати один одного і передавати наступним поколінням неприязнь. Заради майбутнього треба зупинитися. Нехай це буде крайній рубіж. Не можна так далі. Це негарно, аморально і злочинно.