0 Київ
Не допустивши кровопролиття в Криму в лютому–березні 2014 року, українська влада запобігла військовому повномасштабному вторгненню Росії, заявив посол Литви в Україні у 2010–2014 роках, колишній міністр закордонних справ Литви Пятрас Вайтекунас в інтерв'ю "Цензор.НЕТ", опублікованому 22 лютого.
"Чого Україні вдалося уникнути, але чим ви не пишаєтеся, і на що ви не звертаєте уваги – так це те, що в Криму не пролилася кров. Вам здається, що ви зробили занадто мало. Ваша армія була дуже слабкою. Вона залишалася слабкою навіть через довгий час після початку мобілізації. По-перше, ви зберегли людські життя. Думаю, що президент Путін схилявся до кривавого сценарію в Криму – кров дала б змогу приховати причини початку війни. Це було б схоже, як у Південній Осетії у 2008 році. Криваві провокації розділили б кримчан і зробили б неможливим повернення Криму мирним шляхом. Це дало би Путіну підстави до вторгнення на материкову Україну з боку Криму, до якого все в російських військових було готове, зокрема рішення російського парламенту і звернення Януковича", – підкреслив Вайтекунас.
На думку посла, якби "вбивства в Криму спровокувала Україна", почалася б повномасштабна війна, "атака з боку Півночі та Криму, і втратили б не тільки Крим".
"Росія відразу б відсікла вас від портів у південних областях, і Путін узяв би Україну під контроль без особливих зусиль. Найімовірніше, до Києва повернули б маріонетку Януковича, який підписав би з Росією будь-які договори й угоди. Цей сценарій Україні вдалося зірвати. Цьому багато в чому сприяли спокій і впевненість, проявлені Турчиновим як виконувачем обов'язків президента України в найекстремальніших ситуаціях", – зазначив Пятрас Вайтекунас.
У лютому–березні 2014-го Пятраса делегували у Крим як представника Ради послів країн Євросоюзу для спостереження за ситуацією.
"Я – свідок того, як РФ захопила Крим. Я бачив, що так званий референдум 16 березня проходив під дулом автоматів. Бачив, як півострів займала регулярна російська армія без розпізнавальних знаків. Бачив, як російська армія ізолювала українські військові бази. Як навколо цих баз створювався "прошарок" із цивільних осіб для спеціальних цілей. Бачив, як поруч із кримськими прапорами піднімали російські прапори. Такого не було на Донбасі, і це свідчило про різні наміри щодо Криму і Донбасу. Усе це я і передавав у Литву і Європу", – розповів екс-посол.
За словами Вайтекунаса, коли о четвертій ранку 27 лютого 2014 року відбувалося захоплення Верховної Ради Криму, в української влади було п'ять–шість годин часу, щоб відреагувати до того, як "почали збирати проросійськи налаштованих громадян на масовий мітинг". Але в України не було необхідного досвіду та "людських, технічних і матеріальних ресурсів". Силові дії після дев’ятої ранку спричинили б "великі втрати мирного населення".
Росія анексувала Крим після незаконного референдуму 16 березня 2014 року. Україна та більшість країн світу не визнають приєднання півострова до РФ. Наразі між материковою Україною і Кримом діє контрольно-пропускний режим, а Київ де-факто не контролює півострова.
