+1 Київ
Я керуюся в житті правилом: не знаєш, що казати, кажи правду. Мені своє робити
– У соцмережах і ЗМІ жваво обговорювали медіаатаку на вас. Чи могли б ви прояснити, як ви це сприйняли, які ваші дії викликали таку активність?
– Напади почалися з метою дискредитації. При чому з тих самих ресурсів, які вже включалися в інформаційні кампанії проти мене раніше, коли ми виводили всі торги по тиловому забезпеченню на Prozorro. Ця хвиля, напевно, була пов'язана з інформацією про моє можливе призначення в Міноборони. Очевидно, що є персони, які бояться, що їхні налагоджені схеми з моїм приходом будуть поламані. Інформацію про можливість такого призначення в публічну площину винесла не я, як пам'ятаєте. Цей вкид був початком атаки через анонімні Telegram-канали.
– Це вас особисто чіпляє, переживаєте із цього приводу?
– Так, це дуже неприємно. Однак я керуюся в житті правилом: не знаєш, що казати, кажи правду. Мені своє робити. Мої дії абсолютно логічні й направлені на те, щоб корупційні схеми були зламані, а обороноздатність держави зміцніла. Моя мета – прозорі закупівлі, щоб наші військові були забезпечені не просто всім необхідним, а всім необхідним найліпшої якості.
– Як вважаєте, чому цю медіакампанію росіяни взяли під своє крило, навіть кремлівський пропагандист Володимир Соловйов висловився?
– Рупор росіянської пропаганди журиться: яке горе, що в українське Міністерство оборони призначать Ярову. Це ж бонус. Якщо через мою діяльність ворог так нервує, що аж підключають головного пропагандиста Кремля, то це означає, що я максимально ефективна. Це найкраща реклама.
– А хто вас підтримав?
– Багато військових, волонтерів, громадянське суспільство. Була просто величезна кількість дописів на мою підтримку. І це те, що дійсно надає сил іти вперед, рухатися далі.
Одна з найнеобхідніших реформ – диджиталізація. Наприклад, щодо неякісного харчування паперові акти йдуть до Міноборони "голубиною поштою" по два-три місяці. Це ненормально
– Кабмін затвердив нового заступника з питань закупівель, це Дмитро Кліменков. Напередодні цього була інформація, що вас можуть призначити на цю посаду. У суспільстві цю ідею активно підтримували, однак ви самі не коментували. Чи хотіли б ви обійняти таку посаду в принципі й що б ви могли зробити на цій посаді?
– Не коментувала, тому що кадрові рішення – це компетенція прем'єр-міністра і міністра оборони. Ця посада дуже складна й потребує великої відповідальності. Її недарма називають посада-камікадзе. Попередник на цій посаді зараз перебуває в СІЗО. Це дуже складний сегмент роботи, згодитися на цю посаду – це, безперечно, самопожертва. Погодитися на виконання цього функціоналу – це віддати себе повністю вибудовуванню нормальної роботи тилового забезпечення Міноборони.
Чи хотіла б я її зайняти? Як людина, яка прагне бачити своїх дітей і спокійно спати ночами, – ні, не хотіла б. Однак чи усвідомлюю я, що могла б це зробити? Так, могла б. Усі етапи закупівель, починаючи з технічних умов, прийомки тилу до обґрунтування на Кабміні потреб тилу та одержання фінансування, – це складний, величезний процес. Я свідома того, що добре його знаю і маю достатньо компетенцій і досвіду, щоб зробити цей процес ефективним. Працювати на знос – це те, що я роблю з 2014 року.
– Яке ваше бачення ситуації в Міноборони загалом, що зараз критично потрібне міністерству, щоб бути ефективним?
– Насамперед ми вивели торги по тиловому забезпеченню на Prozorro й побачили, що на торги виходять ті самі постачальники, які з Міноборони працюють десятиріччями. Ніхто інший не виходить. Що це означає? Що та система, яку було впроваджено по харчуванню у 2015–2017 роках, не є досконалою. Її потрібно доопрацьовувати. Тому що є каталог, який треба переглядати. Коли ми вивели, наприклад, воду окремо з каталогу і проторгували її окремо, то побачили просто феноменальні результати: із ціни по 9 грн за літр, за яку Міністерство оборони купувало її у травні, ми спустилися до ціни у 3,6 грн на Prozorro. Тобто можна вивести із цього каталогу крупи, консерви, згущене молоко, печиво – усе те, що не потребує зберігання в якихось особливих умовах, і проторговувати окремо. Але треба змінити систему. Поки діє каталог із 409 одиниць, нові постачальники на торги просто не вийдуть. А виходити мають не посередники, а саме виробники.
Друга проблематика, яку я бачу, – це відсутність нормальної комунікації та взаємодії між Міноборони й Кабміном. Це очевидно, виходячи з тих проблем, які оборонне відомство має з висновками Державної аудиторської служби України, питанням по закупівлях пального із ПДВ тощо. Має бути чітка, зрозуміла й ефективна взаємодія між Міноборони та Кабміном. І це величезний пласт роботи, яку потрібно зробити.
Чітко працювати із центром по технічних умовах, із тилом – по заявках, щоб вони були актуальні й коректні і під них було фінансування.
І ще одна проблема, яка потребує нагального вирішення, – це технічні умови. З якогось періоду в них почали з'являтися торгові знаки певних компаній. Це – корупційний складник. Дивіться, за використання чужого торгового знака передбачені шалені штрафи – до 100% від суми контракту. Тобто якщо в технічних умовах міститься торговий знак, жоден виробник просто не прийде на торги. Виходить, що технічні умови прописані під конкретних людей. Так не має бути. І я чітко заявила, що так не буде.
Прийомка. Те, що особисто мені дуже болить. Ми проторгували зимову форму вчасно, з українськими виробниками, через Prozorro. Однак поки не відновлено наказ №375 прийомка відбувається не по технічних умовах, а за робочим взірцем. І тоді люди жаліються на те, що форма поганої якості. У технічних умовах же не тільки прописується, як форма має виглядати, якого вона має бути кольору. Там чітко прописуються вимоги до тканини: якою має бути її щільність, як вона має відштовхувати воду, як вона має реагувати на вогонь. Крім того, передбачена рандомна перевірка в лабораторії. Якщо хоч одна одиниця не відповідає за якістю технічним умовам, повертається вся партія. Робочий взірець усього цього не передбачає. Це принципове питання, за яке я не один місяць б’юся. І, власне, уже вдалося пройти Державну регуляторну службу. Тепер документи має підписати міністр оборони та Міністерство юстиції.
Ну і, звісно, одна з найнеобхідніших реформ – диджиталізація. Наприклад, щодо неякісного харчування паперові акти йдуть до Міноборони "голубиною поштою" по два-три місяці. Це ненормально.
Дебіторська заборгованість – також величезна проблема. З нею потрібно працювати. Можливо, посилювати відповідальність постачальників за несвоєчасну і неякісну поставку. Потрібно переглядати договори.
– З Білого дому надіслали Києву й партнерам у координаційній платформі донорів лист із переліком реформ. Серед них є і пункти щодо Міністерства оборони. Що думаєте, чи ми спроможні все це виконати, як швидко. Чи потрібно нам це саме так робити?
– Цей перелік абсолютно збігається з моїм баченням: відсутність корупції, громадський контроль, прозорість закупівель. Ми не просто спроможні це виконати, ми зобов'язані це зробити. Це червоні лінії від наших партнерів, які прямим текстом говорять, що це умова подальшої матеріально-технічної та фінансової підтримки.
– Як ви зараз бачите свої найближчі завдання?
– Продовжую працювати в колегіальному органі з тилового забезпечення Міноборони. Намагатимуся вийти в конструктивну комунікацію з новим міністром і його заступниками й максимально допомагати. Ми всі зараз в одному окопі. Ми маємо боронити державу. Я не ворог міністру оборони. Я ворог корупції.
