Киянка Хорошунова в щоденнику 1943 року: Цього року Бабин Яр замість дня робітниці G

8 березня 2017, 10:00

Этот материал также можно прочитать на русском

Киянка Хорошунова в щоденнику 1943 року: Цього року Бабин Яр замість дня робітниці

Хорошунова: Я достеменно божеволію. Інші, напевно, плакали би, кричали. А я мовчу, бо сліз немає
Фото окупованого Києва з архіву штабу Альфреда Розенберга / reibert.info

"ГОРДОН" продовжує серію публікацій зі щоденника Ірини Хорошунової – художниці-оформлювачки, корінної киянки, яка пережила окупацію української столиці в роки Другої світової війни. Цей документ – унікальне історичне свідчення, не спогади, а опис подій у реальному часі. Редакція публікує щоденник у ті дати, коли його писала Хорошунова, якій на момент початку війни було 28 років. Сьогодні ми представляємо запис від 8 березня 1943 року.

8 березня 1943 р., понеділок

Сьогодні день робітниці. Так дивно, що я згадала і згадую цей день робітниці. Торік ми його разом згадували. А цьогоріч замість дня робітниці – Бабин Яр.

Я достеменно божеволію. Інші, напевно, плакали би, кричали. А я мовчу, бо сліз немає, і навколо люди. Ні, не тому зовсім. Ніяких людей немає. Усе мені просто мариться. Є пісок Бабиного Яру, яким їх засипали.

Одні дивляться на мене очима побитих собак. Це ті, кому шкода. А інші, власне кажучи, усе навколо, зайняті своїми справами. Вони нічого не знають.

Попередній запис у щоденнику від 7 березня.

Про особу авторки мемуарів про окупацію Києва – Ірини Хорошунової – і те, як склалося її життя після війни, а також про долю самого щоденника читайте у розслідуваннях видання "ГОРДОН". Повний текст мемуарів публікується у спецпроекті "Щоденник киянки".

Редакція дякує Інституту юдаїки за надані матеріали.

За ідею редакція дякує історикові та журналісту, співробітникові Українського інституту національної пам'яті Олександрові Зінченку.

Київ Друга світова війна Ірина Хорошунова

Бульвар