ГОРДОН
 
 
Публікації ЕКСКЛЮЗИВ "ГОРДОНА"

Найважливіший день в історії, спроба зачистити ЗМІ або чистий піар. Закон Зеленського про олігархів набув чинності

Цей матеріал можна прочитати і російською мовою
Зеленський підписав закон про олігархів 5 листопада
Зеленський підписав закон про олігархів 5 листопада
Фото: president.gov.ua

5 листопада президент України Володимир Зеленський підписав так званий закон про олігархів, ухвалений Верховною Радою з його ініціативи. Документ має бути введено в дію у травні наступного року, тоді ж буде визначено перших українських олігархів. "ГОРДОН" розповідає про суть закону та про те, чому його критикують.

Хто потрапляє до реєстру олігархів?

15 квітня 2021 року на засіданні РНБО Зеленський анонсував розроблення "фундаментального законопроєкту про статус олігарха". За його словами, законодавча ініціатива спрямована, зокрема, на те, щоб олігархи не могли впливати "на вибір країни, економіку, закони, Верховну Раду".

Проєкт закону "Про запобігання загрозам національній безпеці, пов'язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів)" Зеленський вніс на розгляд Верховної Ради 2 червня. За два дні у відеозверненні він заявив, що винесе законопроект на референдум, якщо хтось спробує "розгойдати, переконати, переламати або домовитися з депутатами українського парламенту щодо цього закону".

Але референдуму не знадобилося: у першому читанні Рада ухвалила документ 1 липня, у другому – 23 вересня. 4 листопада закон підписав новий спікер парламенту Руслан Стефанчук (його попередник Дмитро Разумков втратив посаду, зокрема, через цей закон), 5 листопада документ підписав президент. Закон набув чинності наступного дня після офіційного опублікування (це відбулося 6 листопада), проте його введуть у дію за пів року – 7 травня 2022 року.

Після цього Рада національної безпеки і оборони України дістане право заносити до реєстру олігархів тих, хто відповідає щонайменше трьом із чотирьох ознак:

  • бере участь у політичному житті;
  • суттєво впливає на засоби масової інформації;
  • є бенефіціаром або володіє компанією-монополістом;
  • підтверджена вартість активів становить понад 1 млн прожиткових мінімумів (майже 2,4 млрд грн, або $83 млн).

Секретар РНБО Олексій Данілов говорив, що цим ознакам відповідає 13 осіб. Однак він відмовився назвати їхні імена. Глава Мін'юсту Денис Малюська називав принаймні двох потенційних олігархів – це бізнесмен Ігор Коломойський та п'ятий президент, нардеп від "Європейської солідарності" Петро Порошенко. На експрезидента натякав і Володимир Зеленський.

За словами Малюськи, протягом наступних пів року бізнесмени та політики, які відповідають критеріям, мають "або отримати офіційний статус олігарха та потрапити під обмеження, встановлені новим законом, або ж позбутися ознак, які визначають їх як олігархів, наприклад, перестати впливати на політику, позбутися монопольного становища або продати медіа покупцеві з бездоганною діловою репутацією" (зокрема, Порошенко повідомив про продаж "Прямого" та "5 каналу" колишнім та нинішнім журналістам).

Найближчими місяцями Національна рада з питань телебачення та радіомовлення має розробити порядок перевірки репутації потенційних покупців ЗМІ олігархів. Перші "номінаційні" засідання РНБО щодо визначення олігархів Малюська анонсував на 20-ті числа травня 2022 року.



Бізнесмени та політики, які потрапили до реєстру олігархів, втратять права брати участь у "великій приватизації", фінансувати політичні партії, політичну агітацію або мітинги. Крім того, чиновники мають повідомляти про контакти з олігархами, а самі бізнесмени – подавати декларацію до Національного агентства з питань запобігання корупції.

За 10 років, у травні 2032 року, закон утратить чинність.

Хто підтримує та критикує закон?

Закон насамперед підтримують представники команди Зеленського. Наприклад, секретар РНБО назвав день ухвалення документа у другому читанні "найважливішим днем у новітній історії України".

"Експерти і вчені пізніше, мабуть, напишуть про нього як про точку біфуркації, а для нас він став точкою вибору між майбутнім і минулим. Це питання становлення нашої країни як держави і нашого майбутнього. Або лишатиметься ситуація, коли десяток осіб концентрують у своїх руках 90% національного багатства, або ми спробуємо побудувати державу рівних можливостей і рівного доступу", – сказав Данілов.

Зеленський зі свого боку заявив, що без ухвалення закону перемогти бідність в Україні неможливо.

Серед головних претензій до закону з боку опозиції та експертної спільноти – загрози для свободи слова, невідповідність Конституції, а також той факт, що визначатиме олігархів Рада нацбезпеки і оборони, підконтрольна главі держави. Опозиція також вважає, що Зеленський за допомогою закону намагається зачистити медійний ландшафт, щоб забезпечити своє переобрання у 2024 році та позбутися можливих конкурентів, зазначає "Немецкая волна".

Старший науковий співробітник Atlantic Council Андерс Аслунд також вважає, що основна мета закону – відібрати в олігархів ЗМІ. "Що може олігарх робити? Він тільки зможе продати свої ЗМІ, якщо він хоче не бути олігархом. І хто може купувати? Інший бізнесмен не може купувати, тому що тоді він за визначенням стане олігархом. Це означає, що тільки керівна партія або держава може купувати ці ЗМІ”, – переконаний він.


Зеленський вважає, що без закону про олігархів подолати бідність в Україні не вдасться. Фото: president.gov.ua 

Зеленський вважає, що без закону про олігархів подолати бідність в Україні не вдасться. Фото: president.gov.ua 


Засновник видання "ГОРДОН" Дмитро Гордон в ефірі телеканала “Україна 24” висловив думку, що закон загрожує всім засобам масової інформації, які публікують критичні матеріали про владу. "Якщо у країні не буде свободи слова, вони робитимуть, що хочуть, і ніхто нічого не розповість – у всіх будуть роти кляпом закриті", – заявив він.

Телеведучий Савік Шустер вважає, що закон про олігархів – "це чистий піар": "Вони програють усі суди міжнародні. Це вже зрозуміло сьогодні. Це не приводить до жодного результату. Це якийсь список із 13 людей. Що це взагалі таке? Давайте їх розстріляємо тоді. До чого тут Рада національної безпеки і оборони?"

У спільній заяві за підсумками саміту Україна – ЄС, який відбувся в Києві у жовтні, Брюссель висловив підтримку "зусиллям України з обмеження можливостей для вчинення корупційних дій та її відданість боротьбі з впливом приватних інтересів ("деолігархізація"), у тому числі шляхом юридично обґрунтованого прийняття та впровадження відповідного законодавства".

Інший європейський інститут – Венеціанська комісія – має надати висновки про закон у середині грудня.

Нардеп від "Європейської солідарності" Олексій Гончаренко стверджував, що керівник відділу конституційної юстиції секретаріату Венеціанської комісії Шнутц Рудолф Дурр під час візиту до Києва "наполегливо рекомендував" владі утриматися від голосування за законопроєкт у другому читанні, доки комісія не надасть висновку. За його словами, голосування за документ у ЄС вважатимуть "вкрай негативним сигналом західним партнерам".

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

КОМЕНТАРІ:

 
Заборонені нецензурна лексика, образи, розпалювання міжнаціональної та релігійної ворожнечі і заклики до насильства.
 
Залишилось символів: 1000
МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ
 

Натисніть «Подобається», щоб читати
Gordonua.com в Facebook

Я вже читаю Gordonua в Facebook

 
 
 

 
 
Більше матеріалів
 

Публікації

 
усі публікації