-1 Київ
Раніше я просто розумів, що маю відповідальність, тому що я в міністерстві, а потім, коли настало повномасштабне вторгнення, масштаб цієї відповідальності зріс у тисячі разів
– Що нового ви зараз готуєте для українців?
– Головне, що із 3 квітня відбулося революційне оновлення в застосунку – це "Дія.Підпис-EU". Це електронний підпис, який відповідає вимогам Європейського союзу. Завдяки ньому українці зможуть підписувати європейські контракти й документи. Зараз триває бета-тест послуги. Це все той самий електронний підпис, який можна активувати за одну хвилину в "Дії". Але тепер він відповідає технічним вимогам Євросоюзу. Це дійсно потужний крок на шляху до цифрового безвізу. Адже за допомогою "Дія.Підпис-EU" українські підприємці, наприклад, зможуть підписувати договори про співпрацю з європейськими партнерами онлайн.
Також на днях у "Дії" стане доступним витяг про несудимість. Але про це деталі згодом.
Працюємо над розмитненням автомобілів і перереєстрацією авто. Трішки під іншим кутом. Закон, який не набрав голосів, опрацьовуємо з народними депутатами, щоб знайти форму, яка буде зручна і зрозуміла для всіх, і щоб усі її підтримували. Працюємо над водійськими послугами: скасуванням належного користувача (наразі вже в бета-тестуванні) й заміною посвідчення водія. А також документами про освіту. Це з того, що знаходиться якраз на столі, скажімо так. Чекаємо з боку маркетів App Store, Play Market погодження версії, яка буде включати в тому числі й нові водійські послуги. От уже найближчим часом. А потім, звісно, інші проєкти. Не все будемо анонсувати, але протягом весни буде багато всього цікавого.
– Заінтригували… Минулий рік був справді дуже важким для всіх. Що змінилося 24 лютого 2022 року для вас особисто і як для працівника Мінцифри?
– Давайте спочатку про працівника, а потім особисте. Певні висновки для себе я зробив із точки зору роботи. Нам пощастило, що в нас 8 лютого, перед масштабним вторгненням, був Diia Summit, на якому ми презентували результати піврічної роботи. Після того в нас зазвичай починається налагодження, коли ми контролюємо, як працюють сервіси. Не можу сказати, що після повномасштабного вторгнення РФ щось глобальне довелося зупиняти. Звісно, робота мала продовжуватися, але довелося переключатися.
Ми запустили послуги, які точно не були для нас очікуваними. Їх можна поділити на кілька категорій. Перше – послуги, які нас змусила запустити війна, – це той же "єДокумент", повідомлення про пошкоджене, зруйноване майно, військові облігації, донати на армію тощо. Друге – це проєкти у сферах, на які ми ніколи не дивилися, – радіо й телебачення в "Дії", оскільки це не державні послуги. Але нам треба було вирішувати задачу комунікації з людьми, давати їм доступ до новин, тому що росіяни запускали фейки. Потім у моєму розумінні воно все з'єдналося в одну картину: коли згадуємо слова "держава у смартфоні", якраз телебачення й радіо в час війни лягає в цю концепцію.
Ми перемістилися в різні місця й почали працювати вже 25 лютого. Відбулася велика перевірка команди. Оскільки ми на державній службі, то треба було відставити паніку. Коли як не в момент, коли стається повномасштабне вторгнення у твою країну, ти маєш якраз піклуватися про свою державу, про співгромадян, допомагати державі вирішувати питання людей, вирішувати державні задачі. Людям треба було їхати з територій, де відбувалися бойові дії, потрібні були документи – і на початку березня 2022 року в застосунку "Дія" з'явився "єДокумент". Державі треба було купувати обладнання для ЗСУ – з'явилися донати й облігації. Тобто саме в цей час проходять велику перевірку органи влади. Наша команда дуже добре себе показала – усі залишилися й активно працювали.
Банік: Ми працювали перші кілька місяців узагалі без вихідних, бо на війні не буває вихідних. Фото надала пресслужба Міністерства цифрової трансформації України
Що стосується особистого. Тоді я дійсно відчув величезну відповідальність. Раніше я просто розумів, що маю відповідальність, тому що я в міністерстві, у мене важливий продукт, яким користуються мільйони людей, – це дуже велика відповідальність. А потім, коли настало повномасштабне вторгнення, масштаб цієї відповідальності зріс у тисячі разів. Тому що в людей на кону їхнє життя, узагалі все. І в тебе немає взагалі часу зволікати. На певний час, можна сказати, команда і я особисто повністю забули про себе. Ми працювали перші кілька місяців узагалі без вихідних, бо на війні не буває вихідних. Наш робочий графік виглядав так: ми працювали десь із дев'ятої-десятої ранку й до третьої-четвертої ночі. І так кожен день, звісно, на адреналіні.
З точки зору якоїсь психологічної, можливо, це навіть трохи допомогло, тому що не було часу займатися панікою, а не думати, як таке сталося. До речі, така риса є й у моїй команді: спочатку ми вирішуємо проблему, а потім розбираємося з тим, як це сталося. І, відповідно, в цьому випадку було так само. Якось так пройшов початок цієї війни.
– Ви залишилися в Києві?
– Десь півтора місяця був поза межами Києва, але в березні я приїздив до Києва. Ні я, ні моя родина за кордон не евакуювалися. Лише час від часу їздив у відрядження за кордон, але то вже зовсім інша історія. Ми повернулися до Києва, як тільки отримали зелене світло на це. Дуже хотіли додому вже, не лякали ні блокпости, ні небезпека. Немає нічого кращого, ніж дім. Зазвичай ті, хто за кордоном, панікують більше, ніж ми.
Ми дійшли і драматичних висновків, що на окупованих територіях, де активно йде війна, не може існувати офлайн-офісів, не може бути ЦНАП
– Коли всі поїхали й побачили, як працюють сервіси у смартфоні, ставлення до "Дії" змінилося?
– Змінилося. Іноді, коли я пригадую це все, я взагалі не уявляю, як би все було без "Дії" в нашій країні. Починаючи від документів, блокпостів і закінчуючи доступом до новин чи "єВорог".
Що стосується ставлення українців… На початок повномасштабного вторгнення в нас було приблизно 14,5 млн користувачів, зараз – 18,9 млн. От тобто навіть за такий час у нас майже 5,5 млн користувачів додалося. Раніше, можна сказати, для людей "Дія" була опцією, яка додавала зручності з тими ж документами, але для добровільного використання. Зараз застосунок продовжує бути непримусовим сервісом, необов'язковим для використання, але "Дія" дійсно стала настільним застосунком для людини.
Друге – те, що ми запустили, а потім додали ще розваги в телебачення й радіо, стало додатковим мотиватором. Ми додали розваги, щоб люди якось могли, чесно кажучи, убивати час в укритті, дивитися новини або дітям дати телефон подивитися якийсь розважальний або дитячий канал. І коли ми транслювали фінал "Євробачення" через "Дію", то 1 млн людей подивився його.
Плюс зникли питання від людей: "Та або інша послуга буде доступна в "Дії"?", а з'явилися питання: "Коли той чи інший сервіс або та чи інша послуга буде в "Дії"? Змінилася парадигма в людей – вони тепер чекають усе тільки в застосунку.
Ми дійшли і драматичних висновків, що на окупованих територіях, де активно йде війна, не може існувати офлайн-офісів, не може бути ЦНАП і так далі. Я сам бачив ЦНАП, у який прилетіла ракета, де я був ще восени 2021 року. Тобто "Дія" стала єдиним способом доставки сервісів і послуг для людей на тих територіях.
Плюс ми встановили контакти з людьми, які за кордоном і, відповідно, таким чином підтвердили потрібність такого рішення. Зважаючи на те, що, не дивлячись на будь-які атаки і спроби росіян, "Дія" ні разу не впала, не була зламана, ми підтвердили надійність цього продукту.
– Але ж як бути, коли немає світла?
– Усе, по-перше, на генераторах, а по-друге, у нас усе, що потрібно, знаходиться і в закордонних дата-центрах. Це також дозволяє мати резерви для швидкого запуску. Це окрема тема для розмови, але для розуміння скажу. До 17 лютого 2022 року згідно з українським законодавством усі державні системи мали фізично зберігатися в дата-центрах України. У цьому є певні пояснення, зрозуміло, але що ми бачимо? Ракета реально прилетіла в дата-центр. У Грузії таке саме було, коли Росія вторглася, – було знищено державний дата-центр. На щастя, 17 лютого було змінено законодавство, і, відповідно, бекапи й інше важливе обладнання поїхали за кордон. Багато речей було зроблено правильно, й виявилося, що це добре для нас. Це дозволило "Дії" працювати, працювати без якихось там ексцесів.
Єдиний момент, із яким могли стикнутися люди: уранці 24 лютого державні реєстри були відключені. Ті, хто не був авторизований у застосунку, хто вперше встановив "Дію", не могли отримати документи. Тому що не було куди сходити по документи в реєстр. Саме тому ми швидко запустили "єДокумент" на основі авторизаційний даних. Якщо ти через банк авторизуєшся, банк дає твоє прізвище, ім'я, по батькові, серію й номер паспорта або, якщо по біометрії чи через NFC, то ми беремо ці дані з біометричного паспорта.
– А вам було важко працювати під час цих відключень?
– Удома було, звісно, відключення, як у всіх, але ж ми здебільшого в офісі працювали, де генератори. Якщо ми говоримо про Кабінет Міністрів, це ж критична інфраструктура, там не було відключень світла.
Банік: Після вторгнення багато людей перетинало кордон за допомогою "Дії", і це реально спрацювало. Фото надала пресслужба Міністерства цифрової трансформації України
– Давайте перерахуємо, за рік із початку повномасштабного вторгнення, скільки продуктів було запущено, що це за сервіси?
– Сумарно ми запустили 52 послуги на порталі й у застосунку "Дія" – це і дрібні якісь функції, і такі важливі, що ми не планували, – це "єДокумент", радіо, телебачення, "єВорог", військові облігації, донати на армію тощо.
– Так багато нових послуг запущено, мабуть ваша команда зросла за цей час?
– Приблизно та сама команда, як і була. На "Дії" працює кілька десятків людей. Тобто на боці міністерства кілька десятків людей, сама команда розробки – це теж кілька десятків людей, є деякі залучені експерти, які допомагають. Але насправді команда невелика. Повертаючись до початку нашої розмови, це про відповідальність, – ти просто працюєш свій час, тому що ти розумієш: дуже маленький у тебе ліміт часу, щоб довести результат. Такі правила гри.
– Скажіть, будь-ласка, які послуги були найбільш популярними минулого року?
– Перше – це військові облігації. На зараз уже понад 540 млн грн ми зібрали. У чому взагалі цікава ця історія: військові облігації – це цінні папери для держави, але до того, як ми їх запустили, перед нами запустили теж деякі банки. Пересічна людина не мала тоді жодного уявлення, що таке військові облігації. Просто ми чули це словосполучення, можливо, колись там у минулому, і в нас була задача дати цей продукт масовому користувачу, щоб він розібрався й замотивувався його придбати. Тому що великий бізнес купує цінні папери й це працює у промислових масштабах. І ось на понад 540 млн грн ми продали облігацій лише через "Дію". У чому особливість? Ми зробили цей продукт дійсно зрозумілим. І побачили наступну динаміку: великі обстріли завжди збільшували кількість донатів і кількість проданих облігацій. Тобто коли росіяни нас намагалися демотивувати й залякати, відбувалося все навпаки. У нас за графіками видно: у жовтні, листопаді – стрибок продажів у перші кілька днів після обстрілів.
І друге по облігаціях. Спочатку люди робили ставку більше на короткострокові облігації, і це очевидно – вони хотіли зрозуміти, розібратися із цим. А потім ми побачили динаміку, що більшість людей, які отримали виплати по короткострокових облігаціях, відразу реінвестували в купівлю нових облігацій уже на довший термін.
Хоч на юридичному рівні "Дія" ще не визнана за кордоном, різні країни вже знайшли різні опції її застосування і, відповідно, люди реально користуються "Дією" за кордоном
– У нас виявилося дуже багато переселенців як усередині країни, так і поза межами країни. Чим "Дія" допомогла цим людям?
– Переселенці, які в Україні, виїхали й почали ставати на облік в інших регіонах. Офлайн-центри соціального захисту просто фізично не могли обробити таку кількість заяв від людей на отримання статусу переселенця й допомоги. Не одразу, але ми запустили цей сервіс, він потім став автоматичним. Це реально допомогло людям отримувати статус переселенця, змінити адресу ВПО (внутрішньо переміщеної особи) чи скасувати її при поверненні додому. Більше того, якщо люди, які з якихось причин не могли скористатися послугами ВПО, то ми ще знаходили способи, як вирішити ці кейси.
Заяви про пошкодження майна – теж для них важлива опція. Важливішою складовою в послузі інформування про зруйноване майно є не сам факт, що ти проінформував, а те, що потім, коли на цій території після деокупації йтиме процес відновлення або будівництво нових будинків, державі буде дуже важливо тримати контакт із власником. Уявімо, переїхала людина до Івано-Франківська, її будинок у Краматорську зруйновано, як їй взаємодіяти з місцевою владою? У цьому випадку якраз у нас є можливість контактувати із цими людьми.
Що стосується біженців, які поїхали за кордон, то ключовий момент із ними – це, мабуть, електронні документи. Дійсно багато людей перетинало кордон за допомогою "Дії" й це реально спрацювало. Ми інструкції давали, й наші закордонні колеги були знайомі з фактом існування "Дії". По-друге, люди за кордоном завдяки "Дії" могли отримати доступ до різних опцій. Наприклад, у деяких країнах вони подаються на соцвиплати й так далі, використовуючи електронні документи в застосунку, тому що це єдині документи, які в них є на руках.
– До речі, у Польщі, наприклад, ви пішли ще далі – там реєстрація відбувалася за допомогою "Дії".
– У Польщі взагалі запустили послугу видачі дозволу на проживання, яка може взаємодіяти з "Дією". У Канаді, наприклад, ти взагалі можеш випустити собі канадське водійське посвідчення просто показавши водійське посвідчення в "Дії", у двох провінціях (Манітоба й Саскачеван) вони довіряють документам із "Дії", щоб видати канадські документи.
Хоч на юридичному рівні "Дія" ще не визнана за кордоном, тому що іншим державам необхідно впровадити в себе подібний сервіс, різні країни вже знайшли різні опції її застосування й відповідно люди реально користуються "Дією" за кордоном. Узагалі всі країни Євросоюзу, також Молдова. Єдині питання є по Угорщині… Знаєте, я був у відрядженні в Женеві, була одна із зустрічей, і під час сесії питання-відповідей один чоловік сказав: "Я хочу вибачитися за свою країну, я з Угорщини, і я вважаю, це нікуди не годиться, те, що відбувається. Вибачте. Я дуже підтримую Україну". Тобто людина почала з вибачень.
– Розкажіть, будь ласка, про досвід спільної роботи з Естонією.
– Надзвичайно важливий крок дійсно, який стався під час війни, і точно хотілося б, що такі речі сталися в мирний час. Тому що це історична подія. Естонія, будучи протягом багатьох років №1 із цифровізації у світі, вирішила, що вона також потребує мобільного застосунку. Вони вивчили міжнародний досвід і вирішили, що найкращий досвід є в Україні. По суті, зараз там займаються тим, що розгортають "Дію" під іншою назвою й уже для естонських громадян. Це перший наш досвід експорту "Дії" за кордон. Перший, але далеко не останній. Ми готові ділитися досвідом з іншими країнами.
– А може, ще якісь країни цікавляться? Можете назвати?
– Перемовини тривають, 10–15 країн цікавляться. Поки називати завчасно. Є довгостроковий діалог, вивчення технічних деталей. Бо можна захотіти, але система в державі, наприклад, може не дати змоги запустити такий продукт. Наприклад, в Естонії є власна державна система ідентифікації громадян, і завдяки архітектурі "Дії" це дає змогу їхню окрему систему під'єднати.
Банік: Чим більше країн ми бачимо вживу чи досліджуємо їхній досвід, тим більше я розумію, що Україна найкраща в купі сфер. Фото надала пресслужба Міністерства цифрової трансформації України
– У Європі є такі країни, які називають "стара Європа", – розвинені, спокійні, консервативні, нікуди не поспішають, їх усе влаштовує, а є країни, що не так давно приєдналися, наприклад, Румунія. Вони хочуть скоріше всіх наздогнати й вони більш прогресивні, там навіть якісніший інтернет, хоча й дешевший. І ось які країни цікавляться "Дією"?
– Насправді і ті, і ті. Звісно, зі старою Європою складніше. У чому особливість: вони певні проблеми вирішили за рахунок тих чи інших цифрових рішень (не в сенсі мобільних застосунків чи веб-порталів, це ж вершина айсберга, а є державні системи, які обслуговують) і вони певні досягнення зробили 20–30 років тому, і їх далі все влаштовує. У нас насправді ситуація була набагато печальнішою в 1990-х, після розпаду СРСР. На початку 2000-х набагато гірша була ситуація, і це стимулювало нас напрацьовувати нові рішення. Наприклад, коли прийшов час робити державні реєстри чи державні системи, очевидно, Україна не орієнтувалася у 2014 році на рішення 1990-х. Ми орієнтувалися на більш сучасні рішення. І, відповідно, це дало нам змогу йти вперед. Так, як і "Дія" з'явилася. Тому що ми вирішували більш складні питання пізніше. А Європа вирішила їх наприкінці 1980-х – на початку 1990-х.
– Україна досягла доволі високого рівня у плані цифровізації. й українці, які поїхали за кордон, відкривали там власну справу, влаштовувалися на роботу, це побачили на власні очі. А ви самі якось відчули це, є гордість?
– У цілому, звісно, так, але вона не затьмарює. Я розумію відповідальність. Ясна річ, я чітко бачу, куди ми рухаємося, які речі ми зробили, які проблеми ми вирішили. Чим більше країн ми бачимо вживу чи досліджуємо їхній досвід, тим більше я розумію, що Україна найкраща в купі сфер. Я не можу сказати в якому взагалі напрямку, в якій сфері Україна поступається. Дороги? Але це питання часу, і "Велике будівництво" цим займалося до вторгнення. Усе інше.. Тобто будь-який сервіс, починаючи від "Дії" й закінчуючи сервісом ресторану, банківського переказу чи можливістю оплатити карткою в метро... У мене в Парижі була така ситуація: я прийшов купити квиток метро, не зміг, пішов на наступну й на наступну станцію, врешті викликав таксі – варіантів не було, потрібна фізична карта, а в мене ж Apple pay.
Коли є прості інструменти, є цивільні люди, на яких армія не розраховує під час війни, а виявляється, що вони можуть щось зробити
– Коли почалося вторгнення, ви надали підприємцям можливість закрити ФОП, або припинити, або отримати якусь фінансову допомогу. Сервіси для підприємців: чи були вони справді такими важливими, чи багато ними користувалися?
– Відкриття, внесення змін і закриття ФОП на порталі "Дія" і сплату податків запустили набагато раніше. І ці послуги потім ще стали автоматичними. Мін'юст порахував, що запуск цих послуг автоматичними зекономив 73 людино-роки. Це при розрахунку, що оброблення заяви ФОП займає 10 хвилин.
Власне, в чому особливість: відкривається в нас ФОП завжди більше, ніж закривається. Протягом березня минулого року цифри були плюс-мінус рівними. 11,5 тис. відкриттів на 11,4 тис. закриттів. Але в цілому для розуміння за минулий рік 277,4 тис. людей відкрили ФОП і 138 тис. закрили. Тобто дельта в нас – 140 тис. Це дуже класно. І я взагалі пишаюся нашими людьми, які відкривали ФОП під час війни. Це говорить про кілька речей: перше – люди продовжують займатися бізнесом, друге – люди вірять у країну, третє – навіть у такий важкий час люди готові платити податки.
Давайте згадаємо. Будемо відвертими – ми ж звичайні люди. Давайте відкотимося на п’ять чи 10 років тому – на ФОП були ті, хто був зобов'язаний. Чи корпоратив, чи клієнт, який хоче працювати тільки офіційно. І всі інші намагалися якось оптимізувати податки. А зараз у нас є реально культура: відкрити ФОП і платити хоч якісь податки. Це те, чим я пишаюся.
З точки зору додаткових сервісів, дійсно, під час повномасштабного вторгнення в нас у рамках програми "єПідтримка" в застосунку "Дія" були виплати із середини березня по 6,5 тис. грн ФОП і найманим працівникам із населених пунктів, де ведуться активні бойові дії. Такі самі, як у "єПідтримці" по "ковідній" тисячі, людям не треба було заповнювати нічого. Ми лише перевіряли, чи людина подавала декларацію. Чому це важливо? Тому що є певний відсоток ФОП, які завмерли, умовно кажучи, не закрили власну справу, але їхній бізнес тимчасово не працює. Подана декларація свідчить про те, що людина дійсно працює. Тобто подані декларації, сплачені податки, сплачені ЄСВ і людина могла отримати 6,5 тис. грн. Це все важливо для людей на окупованих територіях або там, де йде активно війна. Як на мене, це класний приклад, коли уряд піклувався про людей, які фактично втратили джерела існування.
– Зараз люди продовжують відкривати ФОП?
– Продовжують. Кількість відкриттів спочатку зрівнялася із закриттями, а потім графік пішов угору.
Банік: сучасна війна зовсім інша й у ній насправді кожна людина може щось зробити. Фото надала пресслужба Міністерства цифрової трансформації України
– Ви, можливо, відчули деякі періоди, коли "Дією" користувалися менше або більше? Коли саме це відбувалося?
– Менше користувалися раніше, коли було менше користувачів. Єдине можна сказати, що вдень час, проведений у "Дії", був більшим, коли ми запустили радіо й телебачення. Люди більшу частину часу проводили в укриттях і їм потрібен був доступ до новин. Потім повітряних тривог стало з часом менше, люди стали вже вдома перебувати під час тривог. Але загалом якихось стрибків чи падінь немає. Коли ми запускаємо якийсь новий сервіс, то кількість у перші дні зростає, бо всі хочуть ознайомитися із продуктом або проголосувати в опитуванні.
– До речі, опитування пішли?
– Як бачимо, так. Ми їх презентували 8 лютого 2022 року. Як на мене, це супер історія, тому що в усьому світі немає рішення, у якому органи влади можуть просто щось запитати в людей. Тому що є вибори, референдуми й соціальногічні дослідження. У людини є що завгодно: запити, звернення, петиції й так далі. А в держави немає способу. І ми створили, ці опитування особливо прості й доступні для людей.
Насправді це класно. Останні опитування – це зміна назви Південно-Західної й Південної залізниць, які отримали свої назви за географічною прив’язкою до Російської імперії. Це опитування пропонувала "Укрзалізниця", щоб позбутися радянських символів і російських написів – в одному проголосувало понад 1,1 млн людей, у другому – понад 800 тис. людей, та про 8 березня за ініціативи парламентарів – загалом понад 2 млн 100 тис. людей узяли участь в опитуванні.
Як на мене, це свідчить про те, що чим далі, тим люди більше вірить у цей інструмент. Вони розуміють, що їхня думка вплине на щось. Не існує жодного способу офлайн отримати таку кількість відповідей прямо від людей.
– Розкажіть ще про "єВорог". Чи багато корисної інформації отримали сили оборони України завдяки застосунку?
– Це така спільна ідея. У чому особливість. Коли відбулося вторгнення, українці на територіях, які швидко окупувалися, усілякими способами намагалися сповістити про ворога – і на півдні, і на Київщині, на півночі, і навіть Чернігівщина… Усі намагалися зняти й кудись відправити. І з'явився перший чат-бот, не наш, Stop Russian War від Служби безпеки України. Ми паралельно тоді вже почали роботу над "єВорогом". Тут усе дуже просто: чат-бот може вирішувати дуже багато різноманітних завдань.
Чим відрізняється "єВорог": ми додали цей чат на перший екран застосунку "Дія". Чому? Тому що ти бачиш військову техніку, тобі не треба згадувати, як знайти в Telegram чат-бот, як він пишеться. Людина відкриває "Дію" і з першого екрана туди переходить. Друге – ми додали верифікацію особи через "Дію". Тобто перед тим, як надсилати щось, тобі треба підтвердити особу – це дає можливість отримувати більш чисті заяви. І далі є перша лінія менеджерів, які переглядають інформацію, щоб не було дублікатів, щоб були актуальні дані. І потім це все йде до Збройних сил України, і вони досі активно користуються цією всією інформацією. Іноді ми можемо отримувати запити на той чи інший вид техніки. Нещодавно ми закликали шукати засоби радіоелектронної боротьби, ЗСУ надали приклади, як виглядає ця техніка, і це реально дає ефект. Тобто туди можна повідомити про ворожу силу, про колаборантів, про вибухонебезпечні предмети. Уже близько 500 тис. повідомлень ми отримали.
Європейці, коли ми з ними про це спілкуємося, дали цьому визначення "цивільна розвідка". Коли є прості інструменти, є цивільні люди, на яких армія не розраховує під час війни, а виявляється, що вони можуть у такому масштабі давати такі результати. Це означає, що сучасна війна зовсім інша й у ній насправді кожна людина може щось зробити.
Маленький крок для "Дії" — великий крок для людства — це те, що у водійському посвідченні ти вже можеш відмовитися від існування пластикового посвідчення
– Могли б ви більше розказати про нові послуги, які з'являться найближчим часом?
– Як буде виглядати розмитнення? Є наші класичні вимоги, за якими ми рухаємося – щоб було зручно, щоб людина заповнювала поменше полів руками, щоб прибирати роль чиновника із цього процесу. У розмитненні буде так само. Ми працюємо над тим, щоб за VIN-кодом можна було визначити деталі автомобіля, технічні характеристики. Щоб будь-яка людина, не будучи спеціалістом у тому, як імпортувати автомобіль, навіть ви і я, могли поїхати, придбати автомобіль в Європі й через "Дію" за 10 хвилин за декілька кроків подати цю заяву.
Далі за формулою буде вираховуватися, скільки буде коштувати розмитнення такого автомобіля, можна буде це оплатити за допомогою Apple Pay, грубо кажучи, не виходячи з "Дії". І коли ти будеш перетинати кордон, буде підтвердження, що машина дійсно в'їхала, що це саме вона, і тоді вже остаточно ця сума буде списуватися з рахунку, й усе. Далі можна їхати реєструвати автомобіль і отримувати номери, техпаспорт тощо. Ясно, ці речі мають на увазі більшу прозорість на митниці, маємо прибрати людський фактор на формування ціни й будь-які маніпуляції.
Ось знаєте, чому в нас такі популярні биті машини зі США? Тому що поточна формула, яка є, вона зав'язана на вартості автомобіля зокрема. І вартість автомобіля впливає на розмитнення. Відповідно, битий автомобіль зі США завжди коштує недорого, іноді навіть у кілька разів менше, ніж цілий автомобіль. Тому ми зараз робимо все, щоб позбутися цих можливостей маніпуляції й корупційної складової.
Що стосується заміни водійського посвідчення, це спрощення. Якщо в тебе є ID-картка посвідчення, то, якщо ти його втратив, пошкодив, можеш його перевипустити, не відвідуючи МВС. Я став бета-тестувальником, у мене в новому водійському посвідченні використовується фотографія з ID-картки. Усе дуже просто. І маленький крок для "Дії" – великий крок для людства – це те, що у водійському посвідченні ти вже можеш відмовитися від існування пластикового посвідчення. У тебе є крок, на якому тебе запитують: чи треба вам пластик, чи достатньо лише електронного посвідчення в "Дії". І все, протягом доби до тебе підтягується нове водійське посвідчення, більше нікуди не треба їхати, нікуди не треба йти. Якщо ти все ж таки хочеш отримати пластик, просто обирай, у якому сервісному центрі тобі його зручно забрати.
– Це електронне водійське посвідчення буде ліквідним в інших країнах?
– Звісно, ми не можемо рекомендувати мати лише цифрове посвідчення і їхати за кордон. Але мій власний досвід свідчить про наступне: протягом війни багато українців переїхало й реально користується цифровим документом, у мене за кордоном ні разу не запитували водійське посвідчення (тільки паспорт і закордонний паспорт), єдине питання – це оренда автомобілів, там зазвичай вимагається фізичне посвідчення, але це також питання часу. Коли Європа стандартизує електронні водійські, ясна річ, ми будемо також входити в ці стандарти.
Ще одна послуга – скасування належного користувача, тобто шеринг автомобіля, коли ти можеш поділитися техпаспортом. Ми зараз готуємося до того, щоб була можливість скасувати дозвіл чи призначити іншу людину. Найближчим часом це буде.
