+28 Київ
Що саме заборонила Верховна Рада?
Верховна Рада 20 серпня ухвалила урядовий законопроєкт №8371 "Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності релігійних організацій". Його перша версія, котру внесли на розгляд парламенту ще в січні 2023 року, пропонувала заборонити "діяльність релігійних організацій, які афілійовані із центрами впливу релігійної організації, керівний центр якої знаходиться за межами України в державі, яка здійснює збройну агресію проти України".
За півтора року суперечок і обговорень, зазначає "BBC News Україна", у двосторінковий документ внесли безліч поправок – і він розрісся до 23 сторінок і тепер охоплює широкий спектр питань: від майна до переходу релігійних громад з однієї церкви в іншу.
Фінальний текст документа, який президент України Володимир Зеленський назвав "законом щодо духовної незалежності", на сайті парламенту поки не опублікували, тож до кінця не зрозуміло, що саме він забороняє. "BBC News Україна", ознайомившись із документом, уточнює, що закон прямо забороняє діяльність РПЦ в Україні, тоді як Української православної церкви Московського патріархату в законопроєкті безпосередньо не згадано (хоча депутати визнають, що йдеться саме про неї). Нардепка від "Слуги народу", одна з головних лобісток законопроєкту Євгенія Кравчук писала, що закон забороняє "Російську православну церкву як частину режиму держави-агресора", а також зв'язок із РПЦ українських релігійних організацій.
Як і коли може бути заборонено УПЦ МП?
Згідно із затвердженим парламентом проєктом, процедура заборони має відбуватися так: Державна служба з питань етнополітики та свободи слова визначить, які структури в Україні підпорядковуються або пов'язані із церквою, центр управління якої розташований у Росії; після цього держслужба наказує організаціям позбутися залежності, а якщо вони відмовляються, звертається в суд із клопотанням про заборону їхньої діяльності.
Питанням про заборону діяльності УПЦ МП, найімовірніше, займуться нескоро. Народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк зазначив, що документ має набути чинності за місяць із дня його опублікування (перед цим його має підписати президент), до того ж УПЦ МП нададуть дев'ять місяців на те, щоб розірвати зв'язки з РПЦ.
Сама УПЦ МП стверджує, що розірвала зв'язки з Москвою давно. У травні 2022 року, за три місяці після початку повномасштабного вторгнення, синод УПЦ "розглянув питання церковного життя, що виникли внаслідок військової агресії РФ проти України", і вніс зміни до статуту церкви, які, на думку синоду, "свідчать про повну самостійність і незалежність УПЦ". Тоді ж УПЦ МП засудила війну "як порушення божої заповіді "не вбивай" (із тексту до кінця не зрозуміло, засуджує УПЦ МП конкретно російську агресію чи війну як таку) і "виразила незгоду" з керівником РПЦ Кирилом, котрий підтримав напад на Україну.
У грудні того самого року Держслужба з питань етнополітики та свободи слова провела експертизу оновленого статуту УПЦ МП і дійшла висновку, що ці зміни насправді нічого не змінюють, а формулювання у статуті про самостійність УПЦ МП практично дослівно повторюють фрази зі статуту РПЦ, де УПЦ досі вказано як її структурний підрозділ.
"Статус УПЦ як структурного підрозділу РПЦ, що користується певними правами самостійності, але не утворює автокефальну церкву, залишається незмінним. Жодних документів чи дій, які б свідчили про трансформацію УПЦ в самостійну відносно РПЦ релігійну організацію, членами експертної групи не виявлено", – ідеться у висновках експертів ДЕСС.
Незрозуміло, чи має держслужба проводити нову експертизу зв'язків УПЦ з РПЦ після ухвалення закону, але, зважаючи на заяви представників УПЦ МП, церква більше нічого змінювати не збирається. Голова інформаційно-просвітницького відділу УПЦ Московського патріархату митрополит Климент заявив у коментарі hromadske, що УПЦ МП не має адміністративних зв'язків із закордонними центрами, а якщо її хтось буде в цьому звинувачувати, це буде "виключно маніпулятивно".
Релігієзнавець Андрій Смирнов у коментарі "BBC News Україна" висловив думку, що розгляд заборони УПЦ МП в судах може розтягнутися на роки. Окрім того, УПЦ МП не є єдиною юридичною особою, а складається з окремих єпархій та парафій (загалом приблизно 9 тис. юридичних осіб), і навіть у разі позитивного рішення щонайменше частина парафій зможе продовжити роботу.
"Їм нічого не загрожує навіть після припинення реєстрації юридичної особи судом. Громади можуть діяти й без реєстрації, а храми оформити на фізичних осіб. Віряни УПЦ і далі зможуть збиратися й молитися в них", – наголосив він.
