Клуб читачів
ГОРДОН
 
Публікації ЕКСКЛЮЗИВ "ГОРДОНА"

Шустер: Електоральне ядро Порошенка в 10 областях, які пережили воєнний стан, скоротилося на третину

Аналітична група фонду журналіста і телеведучого Савіка Шустера Open Mind Foundation провела опитування в 10 областях України, де наприкінці минулого року було введено воєнний стан. Соціологи з'ясовували емоційний стан людей у цих регіонах у день початку воєнного стану і через два тижні після його завершення. Результати дослідження продемонстрували, що найбільше рішення президента України Петра Порошенка підтримували люди віком 30–44 років. Проте понад 80% громадян, у яких запровадження воєнного стану викликало емоції приниження та злості, вважають, що глава держави пішов на цей крок виключно заради своєї передвиборчої кампанії. Видання "ГОРДОН" ексклюзивно публікує матеріал Шустера про результати проведеного дослідження.

Цей матеріал можна прочитати і російською мовою
Шустер: Зазвичай соціологи запитують людей про те, що вони думають, ми хочемо дізнатися, що вони відчувають
Шустер: Зазвичай соціологи запитують людей про те, що вони думають, ми хочемо дізнатися, що вони відчувають
Фото з особистого архіву Савіка Шустера
Савік ШУСТЕР
Журналіст та телеведучий

Наш фонд вивчає емоції окремої людини, колективні та масові емоції, механізм їх виникнення та впливу на дійсність. Ми вважаємо, що емоційний стан людей із більшою точністю, ніж результати традиційних передвиборчих опитувань, відображає зміни їхніх електоральних уподобань. Зазвичай соціологи запитують людей про те, що вони думають, ми хочемо дізнатися, що вони відчувають. Це допомагає глибше зрозуміти причини і можливі наслідки рішень і вчинків великих груп людей, наприклад виборців.

Уранці 28 листопада ми запитали мешканців 10 областей, у яких цього дня було введено воєнний стан: "Яку емоцію у вас викликає це рішення керівництва країни?" (Дослівно запитання звучало так: "Як ви знаєте, з дев'ятої ранку 28 листопада 2018 року у вашій області вводять воєнний стан. Яку емоцію у вас викликає це рішення керівництва країни?"). Учасники опитування мали вибрати одну з чотирьох емоцій, найближчу до їхнього стану: надію, страх, приниження і злість. Ми взяли ці почуття за основу для оцінки емоційного стану людей, які потрапили в умови воєнного стану.

10 січня, через два тижні після скасування воєнного стану, ми провели друге опитування, щоб дізнатися, як тепер люди ставляться до рішення керівництва країни ввести його. Запитання звучало так: "26 грудня 2018 року о 14.00 у вашій області було скасовано воєнний стан. Яку емоцію зараз у вас викликає рішення керівництва країни про введення воєнного стану місяць тому, 28 листопада?"


Сравнение общих результатов двух опросов
Порівняння загальних результатів двох опитувань


Ми також вирішили з'ясувати причини появи однієї із чотирьох емоцій у респондентів, тому ставили уточнювальні запитання: чому вони відчувають ту чи іншу емоцію.

Оскільки воєнний стан ініціював президент країни Петро Порошенко, ризикнемо припустити, що результати опитування ілюструють емоційне ставлення респондентів до президента, який підписав указ про введення воєнного стану на території їх проживання. Розуміння причини виникнення страху, надії, злості або приниження дало змогу дати детальнішу картину емоційного стану мешканців 10 областей України. Загалом було опитано 950 осіб за допустимої похибки 4,62% і рівня достовірності 95%. Опитування проводили на територіях, які наразі під юрисдикцією України.


Общие результаты опроса 10 января
Загальні результати опитування 10 січня


Страх


Динамика страха
Динаміка емоції страху


28 листопада рішення керівництва країни про початок воєнного стану викликало страх у кожного четвертого жителя (25,6%) 10 областей України. Настрій багатьох опитаних точно передає висловлювання однієї з респонденток (мешканка Запоріжжя, 70 років): "Дуже боюся введення воєнного стану. Не знаю, куди бігти. Адже в Запоріжжі дуже багато людей із Донецька, Луганська. Якщо ще і в Запоріжжі буде воєнний стан, отже, може початися війна, куди ж нам із сім'ями? Ми ж не захищені, нам і бігти нікуди".

Найбільше наприкінці листопада рішення президента злякало жінок (38%) і людей віком 30–44 роки (33,5%). На початку січня страх зменшився, але не зник повністю: 17,9% усіх респондентів сказали, що бояться досі, причому більшість із них (85%) зізналася: їх лякає те, що введення воєнного стану нічого не змінило і загроза вторгнення Росії залишається. Здавалося б, незначна частка з тих, хто і далі живе у страху (лише 7%), сказали, що їх лякають злочинність і корупція, які значно зросли за цей місяць. Але в умовах воєнного стану, коли злочинність і особливо корупцію має бути зведено до нуля, це дуже високий показник.

Соцопитування 10 січня 2019 року показало, що жінки і покоління віком 30–44 роки почали відчувати страх значно рідше – тільки 23,5% жінок сприймали листопадове рішення президента зі страхом. Люди віком 3044 роки почали відчувати страх щодо рішення керівництва країни удвічі рідше – 16,6% замість 33,5%. Це єдина вікова група, чий страх перейшов майже порівну надію (вона підвищилася на 7,4%) і приниження (зросло на 6%). Можна припустити, що частина цього покоління відчула незламність країни, а майже така сама частина вирішила, що введення воєнного стану – це частина передвиборчої кампанії президента.

Надія. Електоральне ядро Порошенка?


Динамика надежды
Динаміка емоції надії


За результатами нашого опитування 28 листопада 2018 року, рішення президента запровадити воєнний стан у 10 областях викликало надію у 33,1% їхніх жителів, старших за 18 років. Із певною часткою ймовірності можна сказати, що наприкінці листопада вони могли проголосувати за чинного президента України Петра Порошенка, який виступив з ініціативою ввести воєнний стан. Надію на нього наприкінці листопада відчувало 40,2% чоловіків, 39,5% молодих людей віком 18–29 років і 42,4% жителів віком від 60 років і старші. Цих респондентів можна назвати електоральним ядром Петра Порошенка.

Але вже 10 січня, через два тижні після скасування воєнного стану, електоральне ядро президента значно зменшилося. Тепер його листопадове рішення викликало надію тільки у 21,5% респондентів. Тобто 11,6% мешканців 10 областей розчарувалися у рішенні президента. Найбільше розчарувалися представники старшого покоління (60+) – із 42,2% до 18,4% і молодь 18–29 років – тих, хто відчуває надію, серед них стало удвічі менше – із 39,5% до 18,7%.

Однак на початку січня рішення президента і далі підтримував кожен четвертий чоловік (23,5%) і кожна п'ята жінка (19,8%), що живуть у 10 "областях воєнного стану". Понад половину з них (51,2%) має надію, бо українці змогли об'єднатися заради захисту своєї країни. Ще 34,6%, які обрали надію, вважають, що влада показала Росії, що Україна непохитна. Але лише 6,5% електорального ядра президента сказали, що в країні суттєво знизилася злочинність і корупція. Хоча це мало помітити набагато більше людей.

Результати нашого дослідження показують, що найбільше Петра Порошенка підтримують люди віком 30–44 роки: 10 січня майже кожен третій (27,1%) із них відповів, що рішення ввести воєнний стан і далі викликає в нього надію – це суттєво вище, ніж в інших вікових групах.

Приниження. Можливе антиелекторальне ядро президента


Динамика унижения
Динаміка емоції приниження


Приниження від введення воєнного стану зросло на 6,5%. Якщо 28 листопада це рішення керівництва країни принижувало 10,9% мешканців 10 областей, то на початку січня вже 17,4% вважали його принизливим для себе. На 8,1% збільшився показник приниження серед чоловіків. За словами багатьох респондентів, у них складалося враження штучно створеної ситуації.

Житель Запоріжжя, 30 років: "Незрозуміло, для чого було введено воєнний стан. У місті нічого не змінилося. Ні патрулів, ні збільшення кількості військових. Незрозуміло, через що його скасували. Моряків не звільнили, Донецька, Луганська не звільнили. Багато, як кажуть, залишається "за кадром".

Житель Одеси, 66 років: "Введення воєнного стану здивувало мене: чому не показали людям, де бомбосховища, чому не створили мобільних госпіталів, чому не було проведено уроків із цивільної оборони? Це якась клоунада".

10 січня рішення президента про воєнний стан почало принижувати удвічі більше представників вікової категорії 30–44 роки (із 7,4% до 13,4%), а також 60 років і старші (з 10,3% до 20,2%). Можливо, це ті люди, які на початку воєнного стану з надією сприймали дії президента. 10 січня 83,5% респондентів, які відчувають приниження, сказали, що відчувають цю емоцію, тому що впевнені: ситуація з воєнним станом – це лише передвиборчий трюк президента.

Ще 10% тих, хто обрав приниження, вважають, що введення ВС тільки в 10 областях розділило українців на людей другого сорту – тих, хто потрапив під режим воєнного стану, і першого – всіх інших. Найбільше приниженими від цього поділу виявилися літні люди 60 років і старші (20,6%) та жителі сільської місцевості (28,4%).

Серед респондентів, які вибрали приниження, 23,2% віком 18–29 років причиною назвали підвищення рівня злочинності та корупції під час воєнного стану.

Злість

Ось як відгукнулася про ту ситуацію одна з респонденток. Мешканка Одеської області, 53 роки: "А що це взагалі було? Непорозуміння якесь. Це постріл після війни. Чому, коли відбирали Крим і вмирали на Донбасі люди, президент не запроваджував воєнного стану?!"

Три чверті жінок, які відчувають злість (75,4%), сказали, що введення воєнного стану виявилося передвиборчим трюком президента, а 16,3% відчували злість тому, що рівень злочинності та корупції за цей час підвищився.

Наприкінці листопада значна кількість чоловіків, кожен третій (27%), уже відчував злість, а через місяць їх стало ще на 2% більше (29%). 86,7% чоловіків, які відчували злість, упевнені, що воєнний стан було введено в інтересах президента Порошенка.


Динамика злости
Динаміка емоції злості


Але найбільше президента звинувачують у передвиборчій маніпуляції "злі" молоді люди 18–29 років: 93,5% із них вважають, що всі події, пов'язані з інцидентом у Керченській протоці, – лише передвиборча гра президента. Приблизно по 16% тих, хто відчуває злість на керівництво країни, представників поколінь 30–44 і 45–59 років зауважили суттєве зростання злочинності та корупції у своїй області.

Результати нашого дослідження показують, що 46,7% жителів областей, у яких було введено воєнний стан, відчувають приниження і злість щодо керівництва країни. 82,1% респондентів, які вибрали ці емоції, впевнені, що все було влаштовано заради того, щоб підняти передвиборчі рейтинги президента Петра Порошенка. До цієї групи входить 53% усіх мешканців 10 областей віком 45–59 років та 48% представників старшого покоління (60 років і старші).

Під час другого опитування приблизно удвічі збільшилася кількість респондентів, що вибрали графу "відмовляюся відповідати" – у середньому із 6,6% до 13,9%. Значна частина тих, хто обрав цю графу, зазначили, що "взагалі не помітили воєнного стану і не відчули жодних емоцій під час його дії". Оскільки опитувальник не передбачав такого варіанта, інтерв'юери внесли відповіді цих людей у графу "відмовляюся відповідати".

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

КОМЕНТАРІ:

 
Шановні читачі! На нашому сайті заборонені нецензурна лексика, образи, розпалювання міжнаціональної та релігійної ворожнечі і заклики до насильства. Коментарі, що порушують ці правила, ми будемо видаляти, а їх авторам закривати доступ до обговорення. Редакція не вступає у листування з коментаторами щодо блокування, без серйозних причин доступ до коментування модератори не закривають.
 
Залишилось символів: 1000
МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ
25 сiчня, 2019 19.42
26 грудня, 2018 14.14 |оновлено
 

Натисніть «Подобається», щоб читати
Gordonua.com в Facebook

Я вже читаю Gordonua в Facebook


 
 
Більше матеріалів
 

Публікації

 
усі публікації