Ткаченко: Просити вибачення не збираюся за те, чого я не мав на увазі й ніколи в житті не говорив G

Це все умовні конструкції з придуманого перекрученого світу. І тому втручатися у придуманий не мною світ мені не хотілося б

– Телеведуча Кароліна Ашіон описала у Facebook ситуацію, коли ви звернули увагу на колір її шкіри, що можна розцінювати як вияв расизму. У відповідь ви написали їй у коментарі, що є ситуації, до яких потрібно повертатися, "щоб зняти непорозуміння". Спробуйте прояснити.

– На Leopolis Jazz Fest у Львові ми виходили з дружиною з концерту. У таких місцях відбувається багато всього, хтось підходить, щось запитує. Було галасливо. Підійшла Кароліна і почала говорити про ситуацію, яка була для неї важливою кілька років тому. Чесно кажучи, я був трохи заскочений – застали зненацька через шум і підхід до питання. У принципі, у житті на жодній роботі у мене не було питань ні щодо гендеру, ні національних спільнот, ні меншин, ні інших таких питань. Я оцінюю людей виключно за професійними якостями і компетенцією. Я був приголомшений таким підходом до питання щодо ситуації, якої не могло бути з огляду на те, як я ставлюся до всіх таких делікатних історій.

– Кароліна пише, що ви їй просто сказали: "Ви у дзеркало себе бачили?" Була така ситуація?

– Наша розмова була точно не в тому контексті, у якому подає Кароліна. Такі висловлювання не з мого лексикону. Я приголомшений, як узагалі щодо мене може виникати така постановка питання.

– Ви можете чітко відповісти: був такий епізод чи ні?

– У такому контексті, як його видає Кароліна, точно немає.

– А в якому було?

 – Хочу пояснити, як під час кастингів проходив добір ведучих. Спочатку вибирали колеги, які проводили свої тури й пропонували кілька кандидатур. І тільки на фінальному етапі долучалися керівники, щоб вибрати ту чи іншу людину. Це залежало виключно від набору компетенцій кандидата.

Я точно пам'ятаю, що я не вибирав Кароліну. У тому кастингу я її взагалі не бачив. Тому я трохи очманів від її запитання. Очевидно, я не міг вибирати з того, чого не бачив. І тоді чому мені потрібно було щось пояснювати?

– Тобто, пояснюючи свою позицію Кароліні, ви використовували слова, які не допомогли прояснити ситуацію, зате поставили її в уразливе становище, образили її. Не хочете перепросити?

– Просити вибачення не збираюся за те, чого я не мав на увазі й ніколи в житті не говорив.

– Наведу цитату з поста Кароліни, де вона наводить вашу відповідь на її слова: "Вас улаштує відповідь, що я б зараз такого не сказав?" Цитата правильна?

– Можливо. Це все умовні конструкції, і робити із цього якісь висновки трохи дивно. Використовувати момент того, що когось оцінюють за гендером, кольором шкіри і ще чимось, звісно, можна. І це такий собі хайп. Але також можна звернути увагу, що зараз Кароліна працює на каналах, які належать [п'ятому президенту Петрові] Порошенку і де завжди своєрідно трактують мою позицію, упереджено. Це все умовні конструкції з придуманого перекрученого світу. І тому втручатися у придуманий не мною світ мені не хотілося б.

– Тобто ви вважаєте це інформаційною атакою?

– З огляду на те, що я бачу після цієї історії, хто бере в ній участь... Але я не хочу це розвивати. Я завжди був за рівність у всіх компаніях, де я працював. Це може підтвердити безліч людей.

– Багато людей почало говорити про необхідність вашої відставки. І є інформація, що в парламенті будуть збирати підписи...

– Насправді на маніпуляції та фейки можна реагувати тільки з огляду на те, що насправді відбувалося. Хтось щось сказав, подумав, придумав або перекрутив. Серйозно на це реагувати непросто. Я розумію вразливість цього моменту, тому я бачу потребу відповідати. Але в нашій розмові Кароліна жодного разу не згадала кольору шкіри, хоча я її прямо про це запитував. А в пості, який потім мені надіслали, саме про це йдеться.

– Можете уточнити цей момент: ви запитували Ашіон про колір шкіри?

– Так.

– Як це сталося і коли?

– Ми виходили з концерту. Раптом мене зустріла людина, з якою я працював багато років тому, і почала ставити запитання. Я перепитав: "Що ви маєте на увазі? Ви що, серйозно думаєте, що я говорив про колір шкіри?" Вона мені чітко на це не відповіла.

– Тобто вона не сказала вам прямо: "Так, ви мене образили через колір моєї шкіри"?

– Так.

– Але ви ж уже зрозуміли, про що йдеться, могли б і попросити вибачення...

– Це було моє припущення про її бачення ситуації з огляду на претензію в діалозі. На що Кароліна мені не відповіла. Нагадаю, Кароліна уже працювала в холдингу й ми були колегами. У її неотриманні посади на іншому каналі того самого холдингу, замість роботи на "2+2", однозначно не було ні дискредитації, ні расизму. Однак я вдячний, що вона порушила це питання. Нехай публічно, але ми знімаємо всі непорозуміння ситуації.

– Звинувачення в расизмі дискредитує і б'є по іміджу і Мінкульту, і влади загалом. Чи не здається вам, що відставка була б найкращим виходом із ситуації, що склалася для вас?

– Я взагалі не розглядаю таке питання. Я вже багато чув про себе різних вигадок. Однією більше, однією менше.

На цю ситуацію також можна подивитися з погляду будь-якого чиновника або керівника, щоб зрозуміти, як його слова можуть відгукуватися. Зокрема і так, як це сталося зараз.

– Вам як міністру культури не здається, що в Україні є проблема з виявами нетерпимості?

 – Із погляду толерантності наша країна одна зі зразкових у Європі. Подивіться на релігійну картину у країні та кількість національностей. Тоді ви зрозумієте, що такого розмаїття, як в Україні, чим можна дійсно пишатися і що є силою України, таке мало де є у Європі. Говорячи про нетерпимість, я б радше сказав, що використання деяких чутливих моментів, щоб розпалювати цю нетерпимість, є небезпечним моментом.

– Релігійність не є запорукою рівноправності. Ви ж не можете не чути і не бачити, як у нас ставляться до сексуальних меншин, до національних меншин (нещодавно один мер дозволив собі неприпустимі висловлювання на адресу ромів) і повсюдний сексизм – у рекламі, у промовах депутатів і чиновників.

– Так, ці проблеми є. Але потрібно дивитися й на інший бік медалі, про який варто говорити, а не тільки про деякі вияви нетерпимості, які іноді трапляються у країні. Переважними і домінантними у країні є такі риси, як толерантність і терпимість. Звісно, є і такі факти, як ви згадали, – ситуація з ромами. З огляду на те, що мій прадід був ромом, мені це було неприємно. Але саме для цього й існують медіа, щоб давати коректні відповіді на такі запитання.