+1 Київ
Жак Ширак, президент Франції у 1995–2007 роках
Фото: ЕРА
Ніколя Саркозі не перший експрезидент Франції, якому ухвалили обвинувальний вирок. У повоєнній історії республіки першим із колишніх президентів, кого обвинуватили за кримінальною статтею, став Жак Ширак.
У листопаді 2007 року, за майже пів року після звільнення з посади президента, Ширака обвинуватили в незаконній розтраті державних коштів і зловживанні службовим становищем. Обвинувачення стосувалися того періоду, коли він був мером Парижа. Згідно з матеріалами слідства, у 1990–1995 роках політик створив 28 фіктивних робочих місць у мерії, а гроші, виділені на оплату "співробітників", спрямував на рахунки очолюваної ним партії. Афера коштувала бюджету французької столиці €1,4 млн.
Політику загрожувало до 10 років в'язниці і €150 тис. штрафу. Беручи до уваги давність злочину і погане самопочуття обвинуваченого, прокурори самі просили суд не призначати суворого покарання. У грудні 2011 року паризький суд визнав Ширака, якому на той момент виповнилося 79 років, винуватим у розтраті суспільних коштів і зловживанні довірою. Експрезидента засудили до двох років умовно.
Роберт Кочарян, президент Вірменії в 1998–2008 роках
Фото: ЕРА
Другому президенту Вірменії Роберту Кочаряну загрожує до 15 років позбавлення волі в межах кримінальної справи про розгін акцій протесту 1 березня 2008 року. Тоді тисячі людей вийшли на вулиці Єревана, протестуючи проти фальсифікацій на президентських виборах, переможцем яких оголосили Сержа Саргсяна, який став невдовзі третім главою держави.
Для придушення протестів чинний на той момент президент Кочарян ввів у Єреван армійські підрозділи. Слідство вважає, що це призвело до загибелі 10 осіб (вісьмох учасників протесту і двох силовиків). Колишнього главу Вірменії обвинуватили в насильницькому поваленні конституційного ладу. Кочарян наполягає, що не підписував наказу про введення військ, і вважає своє кримінальне переслідування політично мотивованим.
У межах цієї справи Кочаряну як запобіжний захід уже тричі обирали арешт. Востаннє він потрапляв за ґрати на початку літа 2019 року. За рік його звільнили під заставу в розмірі понад $4 млн. Остаточного вироку поки що не ухвалено.
У межах іншого кримінального провадження Кочаряну інкримінують отримання хабаря в особливо великому розмірі. Експрезидент стверджує, що це обвинувачення слідство йому висунуло "про всяк випадок".
Сильвіо Берлусконі, прем'єр-міністр Італії в 1994–1995, 2001–2005, 2005–2006, 2008–2011 роках
Фото: ЕРА
84-річний мільярдер, підприємець і чинний депутат Європарламенту Сильвіо Берлусконі із середини 1990-х до кінця 2000-х чотири рази був прем'єр-міністром Італії.
Упродовж майже 30 років у політиці його багато разів обвинувачували в найрізноманітніших злочинах – від тиску на свідків і сексуальних контактів із неповнолітньою до зв'язків із мафією, хабарництва, відмивання грошей. В італійській "Вікіпедії" опублікували статтю із судовими розглядами стосовно Берлусконі, на кінець 2016 року їх було понад 60.
Стосовно експрем'єра обвинувальний вирок ухвалили лише раз – восени 2012 року, коли Берлусконі визнали винуватим в ухилянні від сплати податків у розмірі €62 млн і засудили до чотирьох років позбавлення волі. Згодом покарання змінили на один рік домашнього арешту.
2015 року Берлусконі заборонили на три роки в'їзд в Україну через те, що він разом із президентом РФ Володимиром Путіним незаконно відвідав анексований Росією Крим.
Мухаммед Мурсі, президент Єгипту у 2012–2013 роках
Фото: الرئيس محمد مرسي - الصفحة الرسمية / Facebook
67-річний колишній президент Єгипту Мухаммед Мурсі помер улітку 2019 року в розпал повторного судового розгляду справи про шпигунство на користь Катару. За даними видання Al Shorouq, під час засідання суду Мурсі виголосив промову, після якої оголосили перерву. У цей момент колишній глава держави знепритомнів і помер. Одна з основних версій смерті – серцевий напад.
Уперше справу про шпигунство розглядали 2016 року, тоді Мурсі засудили до довічного ув'язнення, але згодом касаційний суд скасував вирок і призначив новий розгляд. Проти екслідера порушили ще кілька кримінальних справ, зокрема:
– за обвинуваченням у підбурюванні до вбивства демонстрантів біля президентського палацу "Аль-Іттіхадія" 2012 року. У цій справі Мурсі ухвалили вирок у вигляді 20 років тримання під вартою;
– за обвинуваченням в організації втечі із в'язниці лідерів забороненої у країні ісламістської організації "Брати-мусульмани" під час революції 2011 року. У межах цієї справи експрезидента засудили до смертної кари, але згодом під тиском міжнародної спільноти суд замінив смертну кару довічним тюремним ув'язненням.
Мурсі усунули від влади військові 3 липня 2013 року на хвилі масових протестів і заарештували наступного дня. Він був першим демократично обраним президентом Єгипту після 30-річного авторитарного режиму Хосні Мубарака.
Пак Кин Хе, президент Південної Кореї у 2013–2017 роках
Фото: ЕРА
Наприкінці березня 2017 року за підозрою в масштабній корупції заарештували колишню президентку Південної Кореї Пак Кин Хе, яка за кілька місяців до цього зазнала процедури імпічменту від парламенту, що усунув її від влади.
За рік, у квітні 2018-го, суд визнав ексглаву республіки винуватою у вимаганні, розголошенні держтаємниці і зловживанні владою. 69-річну жінку засудили до 24 років в'язниці. Окрім того, їй призначили штраф у сумі $17,5 млн. Згідно з матеріалами справи, близька подруга експрезидентки Чхве Сун Сил у змові з нею вимагала гроші у великих корпорацій, зокрема Samsung, Hyundai Motor, Lotte тощо.
Улітку того самого року Пак Кин Хе до вже наявного строку ув'язнення додали ще вісім років в'язниці за корупцію. 2020 року апеляційний суд зменшив покарання для експрезидентки до 20 років. У підсумку, ураховуючи час, який Пак Кин Хе вже провела під арештом, вона вийде із в'язниці 2039-го.
Отто Перес Моліна, президент Гватемали у 2012–2015 роках
Фото: ЕРА
70-річний військовий і політик Отто Перес Моліна очолював Гватемалу майже протягом чотирьох років, поки 2015 року Генеральна прокуратура не обвинуватила його у злочинній змові, контрабанді та хабарництві. Згідно з офіційними обвинуваченнями, глава держави наживався на корупційних схемах на митниці. Тільки протягом року разом зі своїм найближчим оточенням, втягнутим у злочинну діяльність, він отримав на руки приблизно $3,7 млн.
1 вересня 2015 року Конгрес Гватемали позбавив Переса Моліну судового імунітету, 2 вересня суд видав запит на арешт президента, 3 вересня парламент схвалив його добровільну відставку, 4 вересня колишнього главу держави взяли під варту. За два роки суд почав розглядати його справу по суті.
Перес Моліна, як і раніше, перебуває під вартою і чекає на закінчення судового процесу.
Віктор Янукович, президент України у 2010–2014 роках
Фото: ЕРА
21 листопада 2013 року в Києві почалися протести, яким дали назву Євромайдан, а згодом – Революція гідності. Люди виходили на вулиці з вимогою до влади не відмовлятися від європейської перспективи України. Масові протести тривали по всій країні до кінця лютого 2014 року. Мітингувальникам протистояли правоохоронні органи і найняті владою озброєні бандити (тітушки). Після масового розстрілу активістів 18–20 лютого 2014 року тодішній президент України Віктор Янукович утік із країни й оселився в Росії. Усього за час Євромайдану загинуло понад 100 осіб, сотні дістали поранення.
24 січня 2019 року Януковича Оболонський райсуд Києва заочно визнав винуватим у державній зраді й пособництві у веденні агресивної війни і засудив до 13 років позбавлення волі. У жовтні 2020 року Київський апеляційний суд залишив це рішення чинним. У січні 2021 року стало відомо, що захист подав касацію.
У травні 2020-го Печерський райсуд Києва заочно заарештував Януковича ще в одному кримінальному провадженні – у справі про розгін Майдану 18–20 лютого 2014 року. В Офісі генпрокурора повідомляли, що рішення суду про заочне взяття Януковича під варту дає право стороні обвинувачення розпочати процедуру екстрадиції. Однак 16 листопада Київський апеляційний суд скасував заочний арешт президента-утікача.
У Януковича залишається ще один заочний арешт, вирок, який набув чинності, і рішення суду про його затримання для обрання запобіжного заходу. В Офісі генпрокурора запевняють, що, якщо він повернеться в Україну, його заарештують.
Альберто Фухіморі, президент Перу в 1990–2000 роках
Фото: ЕРА
Перуанського диктатора японського походження Альберто Фухіморі навесні 2009 року засудили до 25 років позбавлення волі. Його визнали причетним до вбивств 15 осіб 1991-го, а також до викрадення і вбивства дев'ятьох студентів і викладача університету в Лімі 1992-го. Серед статей обвинувачення також були корупція і розтрата державних коштів.
Наприкінці 2017 року тодішній президент Перу Педро Пабло Кучинський помилував 79-річного Фухіморі у зв'язку зі станом його здоров'я. Це спричинило масові протести, у підсумку майже рік по тому Верховний суд Перу анулював рішення про помилування, а самого Фухіморі повернули до в'язниці.
Хосні Мубарак, президент Єгипту в 1981–2011 роках
Фото: ЕРА
У лютому 2020 року в Єгипті помер Хосні Мубарак, який очолював державу протягом майже 30 років. Йому був 91 рік. Останні роки життя його обвинувачували у причетності до розправ над демонстрантами під час революції 2011 року (тоді загинуло 239 осіб, 1588 поранили), під час якої Мубараку довелося піти у відставку.
Сторона обвинувачення вимагала для підсудного смертної кари. Улітку 2012 року експрезидента засудили до довічного ув'язнення, але за пів року касаційний суд анулював це рішення. Справу повторно розглядали аж до березня 2017 року, коли касаційний суд остаточно виправдав Мубарака.
2015-го Мубарака засудили до трьох років в'язниці і штрафу приблизно $3 млн за привласнення приблизно $18 млн у ще одній справі. У травні 2015 року він вийшов на свободу, оскільки до строку зарахували час, проведений ним у в'язниці від моменту арешту.
Павло Лазаренко, прем'єр-міністр України в 1996–1997 роках
Фото: ЕРА
П'ятий прем'єр-міністр незалежної України Павло Лазаренко очолював Кабінет Міністрів трохи більше ніж рік – із 1996-го до 1997-го. Після конфлікту із президентом Леонідом Кучмою він пішов в опозицію, а з початком кримінального розслідування за підозрою в корупції, шахрайстві та розтраті коштів утік за кордон. 1999 року його затримали у Нью-Йорку під час спроби перетнути кордон за підробленим паспортом.
У США Лазаренка обвинувачували у відмиванні грошей, отриманих у незаконний спосіб і переказаних на закордонні рахунки у другій половині 1990-х. Загальну суму збитків від його дій оцінювали у $200 млн, але американському суду вдалося довести лише окремі епізоди.
У серпні 2006 року експрем'єр-міністра засудили до дев'яти років тюремного ув'язнення і штрафу в розмірі $10 млн. Згодом строк скоротили. 1 листопада 2012 року колишній прем'єр-міністр вийшов із в'язниці. Зараз 68-річний експосадовець із сім'єю живе у США.
Окремо від справи щодо відмивання грошей слухали процес за позовом уряду США проти Лазаренка про конфіскацію його заморожених активів. У листопаді 2014 року суд у Вашингтоні ухвалив рішення, згідно з яким $110 млн на офшорних рахунках Лазаренка поділили між банком на Антигуа і скарбницею США. Україна домагається повернення у країну заарештованих у США грошей Лазаренка.
2004 року міжнародна антикорупційна організації Transparency International занесла Лазаренка до десятка найкорумпованіших світових лідерів.
