0 Київ
Не зміг знайти зручної білизни, тому вирішив створити її сам
Олександр Матяш у бізнесі не новачок. Він керував службою з розвитку проєктів у компанії "Фокстрот", був власником фірми з виробництва автозапчастин для тролейбусів та автобусів. Однак після 2014 року на перший план вийшов захист батьківщини. У 2015–2016 роках у складі добровольчих формувань чоловік воював у Луганській і Донецькій областях. А під час ротації разом із товаришем заснував бренд чоловічого одягу Regata Club.
Як каже Матяш, він звик самотужки розвʼязувати проблеми. А позаяк брак зручної білизни став для нього і його побратимів у 2015 році проблемою, то і з цієї ситуації він вирішив шукати вихід власними силами: розробив модель зручних чоловічих трусів і разом із товаришем започаткував виробництво. Нині ж під цією торговою маркою виробляють не лише чоловічу білизну, але й толстовки, худі, світшоти, штани, спортивні костюми.
"Маю таку особливість: якщо зʼявляється проблема, одразу шукаю спосіб її розвʼязати. Так було і з Regata Club. Коли під час служби не зміг знайти нормальних трусів, які б не заважали та ніде не натирали, вирішив зробити їх сам", – так відповідає Матяш на запитання про те, як з’явилася ідея шити чоловічу білизну.
Він нагадав, що цінність продукту – це його доречність і актуальність в той момент, коли він потрібен.
"От тоді були потрібні трухани. Ми почали шити трухани. Пізніше хотів купити собі хорошу футболку. І, коли не зміг такої знайти на ринку, вирішив шити футболки. Тож питання не в тому, шити чи не шити білизну, а в тому, щоб розв’язати проблему", – пояснив військовий.
Більшу частину зароблених коштів віддавали на потреби військових
Тетяна Тімошенко раніше очолювала й розвивала мережу приватних медичних клінік, а з 2014 року активно займалася волонтерською діяльністю, допомагала у військовому шпиталі.
З Матяшем вона познайомилася під час нагородження військових і волонтерів – обоє отримували відзнаки.
Якось чоловік показав їй свій бізнес.
"Це була невеличка кімнатка, можливо, три на чотири метри, зі стелажами. На стелажах трохи білизни, трохи шкарпеток, футболок. Тоді зʼявилося бажання допомогти цю справу розвинути. Тим більше що досвід у мене був. І це стало для мене викликом", – згадує вона. Відтоді жінка допомагала Олександрові налагоджувати виробництво, згодом стала керівною партнеркою, займалася стратегічними питаннями.
Через повномасштабне вторгнення Росії в Україну справу на певний час довелося зупинити. Уже в перші години після нападу Матяш, який у складі добровольчих формувань брав участь у війні у 2015–2016 роках, повернувся до війська. Клопоти, повʼязані з роботою Regata Club, взяла на себе Тетяна та її подруга Ольга.
"У перші тижні після початку повномасштабного вторгнення люди думали не про те, щоб купити білизну, а як виїхати в безпечні місця. Ми не виготовляли нового товару, але в нас були залишки. Із часом почали зʼявлятися замовлення, їх було дуже-дуже мало – кілька замовлень на тиждень. Як правило, замовляли із західних регіонів – Львів, Тернопіль, Хмельницький. Відправлення тоді робила з Козина моя подруга і наша колега, яка займається складом", – розповідає Тімошенко.
Багато речей зі складу – білизну, штани, толстовки – Матяш забрав для свого підрозділу, щось надсилали військовим з інших частин. Запаси швидко закінчувалися.
Потроху відновлювати виробництво і повертатися до роботи Regata Club почала у травні – червні 2022 року. Однак було дуже важко, бо більшу частину зароблених коштів віддавали на потреби підрозділу Олександра, розповідає подружжя.
Отримали грант від Українського ветеранського фонду і масштабували виробництво
Тімошенко почала шукати спосіб повноцінно запустити бізнес. Вона моніторила грантові програми для ветеранів – шукала інформацію в соцмережах, на різних сайтах для ветеранів. І, коли дізналася про конкурс "Варто: Золоті руки" від Українського ветеранського фонду, запропонувала Олександрові спробувати сили. До того ж подати заявку саме на цю програму порадили друзі.
Проєкт Тетяни й Олександра переміг у конкурсі, на розвиток власної справи вони отримали понад 2,5 млн грн. За ці гроші закупили тканини, швейне обладнання.
"Уже придбали вишивальну машину, програмне забезпечення, щоб розробляти дизайн вишивки. Зараз виготовляємо спеціальний стіл, щоб встановити машину. Плануємо створити додаткове робоче місце і розпочати працювати. Зокрема, хочемо спробувати вишивати патчі (шеврони) для військових, вони мають великий попит. Купили також ґудзикову машину, яку зараз активно використовуємо", – розповідає Тімошенко про те, як витратили отримані кошти.
Тепер подружжя планує присвятити 2024 рік розвитку виробництва, а своїм друзям-ветеранам радить брати участь у конкурсах від фонду.
"Я не про рибу, я про вудку". Бізнес як реабілітація для людей, які пережили травматичний досвід
На думку Матяша, бізнес – найкраща реабілітація для людей, які пережили травматичний досвід. Тому що бізнес забирає значну частину часу, людина постійно зайнята, спілкується, відчуває себе потрібною.
"Я вважаю, що створювати умови для розвитку бізнесу людьми, які брали участь у бойових діях, необхідно і надважливо. Я за те, щоб країна надавала більше можливостей людям, які поклали своє здоров'я і час на те, щоб ця країна була вільною. Однак я проти преференцій, вони розслабляють. Я не про рибу, я про вудку", – наголошує ветеран.
Як приклад Матяш наводить досвід США. Розповідає, що там людина з бойовим досвідом має працювати над тим, щоб реалізувати ті переваги, які дає їй держава.
Тож позиція військового така, що українських військових потрібно вчити займатися бізнесом.
"У бізнесі все, що ти зробив, є твоєю особистою відповідальністю. І нам спочатку треба навчити ветеранів бути відповідальними", – підсумовує Матяш.
Увага до деталей, тестування на побратимах та клієнти по всьому світу
Сьогодні під торговою маркою Regata Club виготовляють широкий асортимент товарів для чоловіків. Це труси, футболки – однотонні й з принтами, толстовки, худі, світшоти на різні сезони – з начосом і з двонитки, штани, спортивні костюми.
Затверджує моделі одягу, які запускають у виробництво, особисто Матяш. Зручність кожної моделі перевіряє на собі та своїх друзях і побратимах. Власник бренда досить прискіпливий до деталей. Якщо є якісь недоліки, модель допрацьовують.
"Коли ми розробляли модель штанів, Олександр зробив більше ніж 20 технологічних правок. Вказував, де яка кишеня і якого розміру має бути. Так само він підходив і до толстовки: для нього важливо, який має бути капюшон, які шнурівки, фурнітура. Бо наш одяг має бути зручним", – наголошує Тімошенко.
Так само було і з білизною. Труси тестували всім підрозділом Олександра. Після того до моделі зробили приблизно півтора десятка правок. Зараз білизну від Regata Club носить багато військових. І відгукуються про неї якнайкраще.
За потреби військових долучають і до виготовлення товарів для бренда. Наприклад, раніше під маркою Regata Club виробляли шкіряні ремені, металеві компоненти й подарункові деревʼяні коробки до яких замовляли у ветеранів. Ці ремені є як в українських високопосадовців, зокрема колишнього міністра оборони України Степана Полторака, так і в деяких іноземних дипломатів та міністрів.
"Маємо покупців у Німеччині, Польщі, Чехії. Замовляли наші товари з Ізраїлю, зі США та інших країн. Ми дуже дбаємо про якість обслуговування, незалежно від того, звідки замовляють. Намагаємося, щоб люди були задоволені. Багато наших клієнтів воювали і воюють, тому ми зробили знижки для учасників бойових дій", – розповідає Тімошенко.
До того ж передають білизну військовим безплатно. Перед Новим роком, коли Матяш мав коротку відпустку, відвозили одяг у військовий шпиталь.
"Заходжу до командира роти ДШВ у яму, а він показує мою сторінку і запитує: "Твої труси?"
Попри участь у бойових діях, Матяш знаходить час для власної справи. Хоча, як зазначає військовий, Regata Club для нього – це більше історія про цінності, а не про бізнес.
"Я зрозумів, що інші люди ніколи не будуть думати так, як думаю я. А оскільки мій бізнес – це моя візія, моє бачення, продовження моїх цінностей, тому я намагаюся це контролювати, пояснювати людям, які зі мною працюють, що треба зробити, щоб все відповідало цій візії", – говорить засновник бренда.
Військовий має доступ до всіх акаунтів Regata Club, особисто веде соцмережі й відповідає на запитання клієнтів. А тому продавати труси йому доводилося навіть з-під Бахмута.
Як розповідає Матяш, кілька років тому він поставив собі завдання – щодня має написати допис. Тож тепер, хай де перебуває, дотримується ритуалу: прокинувся, зробив собі каву, вийшов покурити, а тоді сідає й пише пост. Украй рідко, раз чи двічі на рік, може цей ритуал пропустити.
"Кожен клієнт, кожна людина, яка читає мою сторінку, користується моїм продуктом, може напряму до мене написати. І я 100 % відповім. І це дуже важливо. Ніхто не може написати, наприклад, Ілону Маску, якщо в нього проблема з Tesla. А мені – без проблем", – жартує військовий.
Для багатьох ветеран став упізнаваним завдяки своєму бізнесу. Особливо багато покупців серед військових.
"У мене була історія на початку грудня позаминулого року в Кліщіївці, це околиці Бахмута. Там я познайомився з командиром роти однієї з бригад ДШВ. Заходжу до нього в яму, а він глянув на мене, а тоді бере телефон і починає щось шукати. Потім показує мені мою сторінку і запитує: "Твої труси?" Із того часу ми й товаришуємо", – з усмішкою ділиться спогадами Матяш.
Таких розповідей у військового чимало. У одному зі своїх дописів у соцмережах засновник Regatta Club чи то жартома, чи то серйозно повідомив підписникам, що колись напише книжку "Як шилися труси" з купою смішних історій. Нині ж каже, що поки це лише мрія. Та, можливо, колись її таки вдасться втілити.
