ГОРДОН
 
 
Публікації ЕКСКЛЮЗИВ "ГОРДОНА"

Віктор Гандзюк: Як батько я сподівався до останнього. Як лікар уже тижні за два до кінця розумів: Катя не випишеться

Цей матеріал можна прочитати і російською мовою
Віктор Гандзюк: Який висновок за рік після нападу на Катю? Розслідування саботується, справа зливається
Віктор Гандзюк: Який висновок за рік після нападу на Катю? Розслідування саботується, справа зливається
Фото: hromadske.ua
Наталя ДВАЛІ
редакторка, журналістка

В інтерв'ю "ГОРДОН" батько вбитої активістки Катерини Гандзюк розповів, чому тричі відмовився зустрічатися з генпрокурором Юрієм Луценком, що зараз, за рік після нападу на доньку, сказав би експрезиденту Петру Порошенку, як правоохоронна і судова системи України "саботують і зливають справу", чому вважає те, що трапилося, "не просто вбивством, а показовою стратою", а також про те, що стане найкращою пам'яттю про його дочку.

Понад рік тому, уранці 31 липня 2018 року, у Херсоні біля під'їзду багатоквартирного житлового будинку облили літром сірчаної кислоти відому громадську активістку, радницю мера міста Катерину Гандзюк. 33-річну молоду жінку в тяжкому стані з хімічними опіками майже 40% тіла госпіталізували спочатку в місцеву лікарню, а потім перевезли до Києва. За три місяці, після 14 хірургічних операцій та незліченної кількості медичних препаратів, які хоч трохи притлумлювали постійний біль, організм не витримав. 4 листопада 2018-го Катерина Гандзюк померла.

Величезний суспільний резонанс навколо вбивства Катерини зупинив серію системних нападів на активістів по всій Україні. Від початку 2017 року правозахисники зафіксували понад 55 таких злочинів. Але саме справа Гандзюк наочно продемонструвала щільну корупційну спайку регіональних політико-кримінальних угруповань із правоохоронними органами та центральною владою в Києві.

В інтерв'ю виданню "ГОРДОН" батько Катерини херсонський хірург Віктор Гандзюк, який до останньої хвилини перебував поруч із дочкою, розповів, як крок за кроком слідство виводить із-під удару замовників убивства, що сказав би зараз в обличчя експрезиденту Порошенку, чому категорично відмовився зустрічатися з генпрокурором Луценком і чому абсолютно переконаний: Катерину не просто вбили, а показово стратили.

Катя лежала в реанімації майже нерухомо, коли її вбивць випускали під домашній арешт. Вона плакала: "Я теж хочу під домашній арешт"

– Вікторе Михайловичу, на якій стадії зараз слідство щодо вбивць вашої доньки?

– Поки що не маємо нічого. Четверо виконавців та їхній координатор визнали провину, уклали угоду зі слідством, дістали від трьох до шести з половиною років ув'язнення. Провину визнали без будь-якого розкаяння. Ще на етапі досудового слідства їх один за одним випускали під домашній арешт. Катя тоді лежала в реанімації майже нерухомо, їй це було дуже неприємно, вона плакала і казала: "Я теж хочу під домашній арешт".

– Якщо вже є вироки щодо п'ятьох злочинців, то чому ви сказали, що "не маємо нічого"?

– Бо посередник, організатор і замовники вбивства досі на волі. Є посередник, Ігор Павловський, його випустили під домашній арешт, бо він начебто "тяжко хворий" для перебування у СІЗО. Нещодавно його бачили на футболі, "хвороба" не завадила йому прийти на матч, а Генпрокуратура "забула" подати клопотання про продовження йому терміну запобіжного заходу. Наразі вже відомо, що прокуратура викинула нас, потерпілих, зі справи Павловського, уклала з ним угоду і передала до суду на затвердження.

Є організатор, Олексій Левін, професійний кілер. Його попередили про ймовірний арешт, він утік з України, тільки під тиском громадськості його оголосили спочатку в державний, а потім у міжнародний розшук. За нашою інформацією, попередив Левіна про ймовірний арешт керівник Нацполіції Херсонської області Артур Мєріков.


vykonavtsi_01
Згідно з вироком суду, виконавці вбивства: 1 – Сергій Торбін (прізвисько Опер), колишній міліціонер, координатор нападу, дістав шість із половиною років ув'язнення. 2 – Микита Грабчук, безпосередньо облив Катерину Гандзюк сірчаною кислотою, оголошено вирок шість років за ґратами. 3 – Віктор Горбунов, купував кислоту, вирок три роки. 4 – Володимир Васянович, вистежував жертву, дістав чотири роки. 5 – В'ячеслав Вишневський, вистежував Катерину, проведе чотири роки за ґратами. Фото: Ivan Antypenko / Facebook


Є троє замовників – Мангер, Рищук, Гордєєв. Мангер на момент убивства Каті був членом партії "Батьківщина", а Рищук і Гордєєв – Блоку Петра Порошенка. Мангеру навіть оголосили підозру в "завданні тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть", він кілька годин посидів у СІЗО, поки за нього не внесли заставу. Наразі слідство щодо Мангера зупинено, його поновили на посаді голови Херсонської обласної ради, він керує, звільняє і приймає людей на роботу, відкриває авіарейси і медичні конференції, піариться щосили.

– А Рищук і Гордєєв?

– Їм навіть підозри не оголошено. Звільнені ніби за власним бажанням, ведуть активну "громадську" діяльність. Гордєєв у складі делегації благодатний вогонь зустрічав. Це святотатство: людину підозрюють у вбивстві, а вона вогонь зустрічає, дитячі футбольні фестивалі відкриває…

Рищук узагалі балотувався на цих парламентських виборах у народні депутати, дитячі будинки та будинки для людей похилого віку відвідував, хотів показати, який він великий благодійник. У Верховну Раду на цих виборах він не потрапив.


manger-ryschuk-gordeev
Владислав Мангер, голова Херсонської обласної ради, уже після смерті Катерини Гандзюк "Батьківщина" виключила його з лав партії. Євген Рищук, на момент скоєння злочину був заступником голови Херсонської обласної державної адміністрації, депутат облради від фракції Блок Петра Порошенка. Андрій Гордєєв, на момент скоєння злочину – голова Херсонської обласної державної адміністрації, екснардеп БПП. Фото: Хто замовив Катю Гандзюк? / Facebook


– Який висновок ви для себе робите за рік після нападу?

– Причетних до вбивства Каті покроково виводять із-під удару. Виконавців до кінця не покарано, бо три – шість років за вбивство – це ніщо. Замовники не за ґратами, двом із них навіть не висунено підозру, а того, кому висунено, – не заарештовано, вони ведуть активне публічне життя.

Саму справу перекваліфіковано зі статті 115 (умисне вбивство) на статтю 121 (тяжке тілесне ушкодження). Який висновок за рік після нападу на Катю? Розслідування саботується, справа зливається, організаторів і замовників убивства притягати до відповідальності не збираються. У будь-якому разі, за цього генпрокурора.

Не сумніваюся, Порошенко, Луценко, Аваков, Грицак – усі від початку знали замовників. Але була команда не чіпати

– Як уважаєте, чому правоохоронні органи, суди та чиновники, попри увагу й розголос, від самого початку не боялися публічно зливати справу?

– А чого їм боятися? Була інформація, що Мангер узагалі збирає $7 млн, щоб справу проти нього закрили. Домовленості, меркантильна зацікавленість, покривання один одного на всіх щаблях влади. Одне слово, система.

Якщо глянути на Херсон, на цю "губернську" глибинку, усе стане зрозумілим. Чому, скажімо, Мангер, Рищук і Гордєєв не боялися замовити вбивство Каті? Чому координатор Торбін і його компанія не боялися взяти замовлення? Бо такий їхній спосіб життя. Вони ніколи не думали, що вбивство взагалі буде розслідуватися. Ніколи жоден із них не думав, бо в них були гарантії від політичного керівництва і правоохоронних органів.

– Ви так спокійно про це говорите, наче змирилися і більше не бачите важелів впливу.

– Я десь якоюсь мірою навіть звик. Не знаю, що можна робити із цією системою. Ми боремося за справедливість, доносимо громадськості та міжнародній спільноті всю правду. Повірте, лише через суспільний тиск, розголос та постійні акції ініціативи "Хто замовив Катю Гандзюк?" справа хоч якось рухалася вперед, хоча й дуже маленькими кроками.

Якби не дії активістів, сьогодні Новіков сидів би за ґратами, попри те, що не має жодного стосунку до вбивства Каті. У день нападу слідство ж нічого не робило. Узагалі. І не збиралося. Просто приїхали, записали "хуліганство" – і все! Майданчик, де стався напад, не обстежували, свідків не опитували. Ніхто нічого не робив. Але коли з Києва в Херсон приїхали друзі Каті та почали кидати димові шашки в будівлю поліції і прокуратури – зарухалися, розпочалися якісь слідчі дії: шукали відеокамери, оглядали двір…


katia_00
33-річна Катерина Гандзюк перенесла 14 операцій і за три місяці після нападу, 4 листопада 2018 року, померла в київській лікарні. Скріншот: Громадське Телебачення / YouTube


Наступного дня після нападу, 1 серпня 2018 року, Катю перевезли до лікарні в Київ. Туди приїхав генпрокурор Луценко, багато чого обіцяв: "Розслідуємо, знайдемо, передамо справу до СБУ…". Через два дні заарештували "стрілочника" Новікова. Луценко сказав: ура, які молодці, за три дні розкрили злочин.

– За кілька днів журналісти доведуть, що Новіков узагалі не має стосунку до вбивства, що у нього 100-відсоткове алібі...

– Тоді вже, не без участі СБУ, заарештують виконавців. І все, знову ніхто нічого далі не робить! Тільки як Катя вмерла і почалися масові акції – тоді вже затримали посередника Павловського. І знову слідство завмерло. Тоді я виступив на тимчасовій слідчій комісії Верховної Ради й озвучив прізвища замовників убивства – Мангер, Рищук, Гордєєв.

Знаєте, Катя дуже тяжко помирала, годинами кричала від болю, їй постійно вводили препарати, щоб хоч якось притлумити цей нестерпний біль. А негідник Мангер у цей час розповідав, що вона так "піариться", "кар'єру собі робить"…

Упевнений, від самого початку не було політичного рішення розслідувати справу. Не сумніваюся, Порошенко, Луценко, Аваков, Грицак – усі від початку знали замовників. Але була команда не чіпати. Наближалися президентські вибори. Можливо, якимось чином Рищук і Гордєєв мали забезпечити Порошенку голоси в Херсонській області. Можливо, боялися, що впаде вплив президента в очах інших місцевих політично-кримінальних угруповань.

Такі угруповання ж не тільки в Херсоні. Візьміть Кернеса, Труханова, Палицю… Так побудована наша держава, на жаль, феодально-клановий устрій. На відкуп місцевим угрупованням було дано все, аби тільки вони забезпечували спокійне життя в області, фінансові потоки і перемогу на виборах.

Навіщо генпрокурору Луценку треба було зі мною зустрічатися? Для піару. Тільки для піару

– Коли ви востаннє зустрічалися з п'ятим президентом України Порошенком?

– Я з ним узагалі лише один раз бачився, на початку лютого, після мого виступу на тимчасовій слідчій комісії, коли озвучив прізвища Мангера, Рищука і Гордєєва. Зустрівся тет-а-тет на його прохання, спеціально для цього довелося в Одесу їхати. Не знаю навіть, що вам сказати за підсумком цієї зустрічі.

Ми розмовляли хвилин 50, це була не конструктивна розмова. Порошенко, по суті, озвучив точку зору Луценка: типу, доказів проти Рищука і Гордєєва немає. Я доніс свою точку зору: "Я не прокурор і не суддя, але Рищук і Гордєєв не мають права на політичне майбутнє, бо небезпідставно підозрюються в замовному вбивстві". Порошенко з цим не погодився, сказав, що він гарант не тільки прав і свобод, а й політичної кар'єри громадян. Я і з Луценком зустрічався один раз, на початку, потім тричі відмовляв йому в зустрічі.

– Чому?

– Не хотів, не бачив сенсу витрачати на нього час. Розумів, що нічого нового він не скаже.


cemetry_01_02
7 листопада 2018 року, Херсон. Віктор Гандзюк біля труни своєї доньки. Скріншот: Nato Dvali / Facebook


– А навіщо генпрокурору Луценку було з вами зустрічатися?

– Для піару. Тільки для піару. На мене був шалений тиск із різних боків. Просили, телефонували: ну зустрінься з Луценком. Я не хотів, принципово. Точніше, погоджувався з ним зустрітися тільки за присутності своєї адвокатки Жені Закревської. Луценко на це не наважився.

Знаєте, я навіть йому повірив, коли він виступав із трибуни Верховної Ради і говорив, що для нього це справа честі… Я вам більше скажу: Катя теж Луценку повірила. Дуже тяжка, у реанімації, вона йому довго, майже півтори години, розказувала про всі кримінальні зв'язки в Херсоні. Катя абсолютно не вірила поліції, але саме на прохання Луценка погодилася, щоб приїхав якийсь полковник із Головного слідчого управління, якого він прислав. Донька все йому розказала, а через декілька годин уже вся херсонська поліція знала, що саме Катя розказала. Він одразу злив інформацію.

– Якби ви зараз віч-на-віч опинилися напроти Порошенка, що б йому сказали?

– Мені імпонує те, що говорив засновник вашого видання Дмитро Гордон: є два Порошенка, один – переконливий оратор, другий – патологічно скупий брехун. Принаймні те, що Порошенко патологічний брехун, я сказав би йому в лице.

Я зустрічався з президентом Зеленським. Зустріч була обнадійливою, думав, йому вистачить політичної волі і щось заворушиться. Він обіцяв сприяти слідству, але ж тепер слідство зупинили... Як можна сприяти тому, чого не існує? Я розчарований. А якщо Левіна не знайдуть, наприклад, то все, закривати справу?

У цього політично-кримінального угруповання було бажання не просто вбити Катю, а саме показово стратити

– Ви ніколи не застерігали доньку: Катю, будь обережнішою у висловлюваннях, зважай, із ким маєш справу?

– Говорив, вона й сама розуміла, який час, не відкидала, що на неї нападуть. Але завжди казала: "Я така, яка є. У мене така позиція. У країні війна, зброї багато, але треба звикати з цим жити". Якоюсь мірою вона себе оберігала: увечері сама не ходила, її завжди супроводжували або чоловік, або друзі. Вона ж працювала в ООН, вивчала там безпеку, але…

По-перше, за Катею давно постійно стежили, відтоді, як розпочався конфлікт з Антощуком (тепер уже колишній голова управління захисту економіки Нацполіції в Херсонській області Артем Антощук. Катерина Гандзюк  заявляла, що він вимагає 3% бюджетних грошей Херсона. Антощук подав проти неї позов і програв. – "ГОРДОН"). Саме тому вона не звернула уваги, коли за нею встановили нове стеження – уже безпосередні виконавці замовного вбивства. Вона бачила, що за нею стежать, але думала, що продовжується те саме.

По-друге, ми припустилися великої помилки, бо навіть подумати не могли, що напад станеться вранці, у робочий день, біля будинку у спальному районі, де завжди повно людей, які збираються на роботу. Катя вранці вийшла з під'їзду, пройшла зовсім трохи, мабуть, п'ять – шість кроків, до службового авто – і все, на неї ззаду вилили літр концентрованої сірчаної кислоти…



katia_01
17 червня 2019 року Катерині Гандзюк мало виповнитися 34 роки. Фото: Віктор Гандзюк / Facebook


– Вибачте за запитання, але чому її треба було саме вбивати? Адже в Україні повно антикорупційних розслідувань, жорстких дописів у Facebook про того чи іншого місцевого чиновника, крадія та схематозника. І майже ніколи це нічим не закінчується: ні кримінальних проваджень, ні судових вироків.

– По-перше, замовники чудово розуміли: залякати Катю неможливо. І повірте, вона не злякалася навіть після нападу. Коли вона виходила хоч на кілька годин із тяжкого стану і постійного болю – одразу давала інтерв'ю, записувала відеозвернення, спілкувалася. Катя була сповнена настрою якнайшвидше видужати, щоб продовжити свою справу.

По-друге, Катя дійсно стала на заваді дуже великій корупційній оборудці із серйозними фінансовими потоками, пов'язаними зі спаленням та продажем лісу в Херсонській області. Оборудці, яку кришували топчиновники. Журналісти-розслідувачі писали, що один гектар лісу приносить до 800 тис. грн чистого прибутку. Тільки у 2018 році було спалено майже 600 га лісів.

По-третє, дуже важливо: Катя була не просто активісткою, вона була чиновницею вельми високого рангу, по суті – третя або четверта особа в місті за посадою. Вона бачила всі ці корупційні оборудки зсередини. Зважайте на психологію замовників: хтось посмів утрутитися в їхні справи! Це в їхньому розумінні "нє по панятіям". У цього політично-кримінального угруповання було бажання не просто вбити Катю, а саме показово стратити.

Катя дуже сильно набирала вплив і рейтинг саме як політик. А попереду вибори у Верховну Раду, місцеві вибори, де в замовників уже все розраховано: Гордєєв планував стати мером Херсона, Рищук – стати народним депутатом, Мангер – переобиратися в облраду. Катя сильно заважала їхнім політичним розкладам, стала дуже незручною політичною фігурою в місті та області. Вона не з їхнього середовища, не з їхнього табору, проти них, активна, набирає обертів – за їхньою логікою, таку загрозу треба прибрати.

– За рік після нападу на Катю схему з незаконним продажем лісу в Херсонській області зупинили?

– Кажуть, ні: ліс, як раніше, палять і вивозять.

Як батько я сподівався до останнього. Як лікар – уже тижні за два до кінця розумів: вона не випишеться

– Пам'ятаєте свою останню розмову з донькою?

– Пам'ятаю. Вона не стосувалася нічого важливого, але я пам'ятаю ту останню розмову. Це була п'ятниця, чоловік Каті поїхав у Херсон, треба було дещо забрати. Ми з Катею провели дуже гарний день, кілька годин проговорили, стільки задумів було, так мріяли про подорожі. Катя дуже любила подорожувати… За день, у неділю, вона померла.

Знаєте, 30 липня, у вечір перед нападом, у мене був дуже важкий день, багато операцій. Я повернувся з роботи приблизно о сьомій вечора, Катя вже була вдома. Вони з чоловіком жили в одній кімнаті, я – в іншій. Я повечеряв, ліг, увімкнув телевізор і став провалюватися. Катя тричі заходила до моєї кімнати, щось хотіла розказати, я неуважно якось слухав. Вона сказала: "Тату, ти засинаєш на моїх словах". Потім прийшов її чоловік, і вона мені так нічого не розказала. Наступного дня вранці на неї напали…

За три місяці, у п'ятницю, у київській лікарні, за день до смерті, ми з Катею дуже багато говорили. Я сказав, що дуже прошу пробачення за той вечір, напередодні нападу, коли неуважно її слухав, коли вона так і не змогла мені щось розказати… Це мене мучило всі три місяці, що вона лежала в реанімації.

Вона каже: "Нічого, тату, ми вже стільки тут багато проговорили, як ніколи". А я все просив пробачення. Наступного дня, у суботу, ми практично не розмовляли: Каті було дуже зле, вона кричала весь день від болю. Її перев'язували, міняли катетери, усе боліло, її присипляли, вона прокидалася і знову кричала від болю, дуже спина боліла, голова…

Це була дуже-дуже важка субота. Я вже не міг чути її крик, це було вище від моїх сил. У нас був ритуал: перед тим як піти з лікарні, я гладив її волосся, брав за руку, торкався носика… У ту останню суботу я зробив те саме. У неділю зранку взяв їжу, збирався в лікарню на 10 годину. Зателефонував її чоловік, сказав: "Каті зле, втратила свідомість". Я швидко в машину, у лікарню, накинув на себе халат, побіг у відділення, вийшов реаніматолог і сказав усього два слова: "Катя пішла"…

ВІДЕО
"Так, я знаю, що виглядаю зараз погано. Але принаймні мене лікують. Мене лікують добре українські лікарі. І я точно знаю, що я виглядаю зараз набагато краще, ніж виглядають в Україні справедливість і правосуддя. Тому що їх сьогодні не лікує ніхто". У вересні 2018-го, майже за місяць до смерті, Катерина Гандзюк записала відеозвернення до громадян, які прийшли під Адміністрацію Президента України з вимогою до тодішнього глави держави Порошенка не мовчати й не ігнорувати системні напади на активістів. Відео: Громадське Телебачення / YouTube

– Смерть Каті стала абсолютним шоком. Була надія, що вона обов'язково одужає. Особливо коли вперше після нападу записала відеозвернення до друзів, які готували акцію "Мовчання вбиває" біля Адміністрації Порошенка, бо президент майже два місяці ніяк не коментував напад на Катю і системні напади на інших активістів у всій країні…

– Відеозвернення було наприкінці вересня 2018 року. Каті тоді стало трохи легше, а потім кожного дня відбувалися якісь зміни на гірше й гірше. Як батько я сподівався до останнього. Як лікар – уже тижні за два до кінця розумів: вона не випишеться…

Її ж за кордоном ніхто не брав, ніхто не знав, як лікувати таке ураження. Нам відмовили Франція, Австрія, Німеччина, у них не було досвіду лікування таких уражень. Об'єм вилитої на Катю кислоти і площа ураження тіла були несумісними з життям. Поки в організму були резерви – він боровся, а потім потихеньку все стало здавати. Тяжке ураження легень, серця, майже мертві нирки… Кислота зробила свою справу, організм перестав боротися.

За мною стежили на автомобілях, телефонували і мовчали у слухавку, постійно супроводжували, коли я повертався з кладовища

– Під час того, як Катя була в реанімації, і особливо після її смерті вам погрози не надходили: не руш справу, бо опинишся поряд із донькою?

– Чим мене вже можна залякати? Чим можна залякати батька, чию дитину вбили? Прямих погроз не було, але тиск був.

Уперше це сталося після того, як на тимчасовій слідчій комісії я озвучив прізвища замовників – Мангер, Рищук, Гордєєв. До того ніхто про мене особливо не знав, не говорив, не погрожував, не пропонував. Навіть коли Катя померла – теж нічого не було. А от коли я виступив на комісії, маса нардепів від БПП і "Батьківщини", керівники обладміністрацій і облради, люди Рищука і Гордєєва раптом захотіли зі мною зустрітися. Телефонували і писали мені та моїм друзям, навіть тим, із ким я був просто знайомий. Я сказав, що ні з ким зустрічатися-домовлятися не збираюся, і вони якось притихли.

Друга хвиля почалася, коли затримали Мангера за підозрою в умисному вбивстві. Почалася серія переслідувань: за мною стежили на автомобілях, телефонували і мовчали у слухавку, постійно супроводжували, коли я повертався з кладовища. Це тривало приблизно два тижні, потім я написав офіційну заяву у СБУ, виїхав із країни на певний час.

– Я правильно розумію тактику захисту опонентів: мовляв, це був ексцес виконавця, ніхто не замовляв убивства, просто хотіли "провчити", трохи побити й усе, то вже виконавці перестаралися?

– Найбільш гидке, що цю тактику перейняло слідство з прокуратурою, коли перекваліфікували справу з "умисного вбивства" на "тяжке тілесне ушкодження". Вони говорять, що літр кислоти – це не знаряддя вбивства. Але в Україні не було прецедентів, у нас до того ніколи нікого не вбивали кислотою!


untitled-1_10
"Погрози? А чим мене вже можна залякати? Чим можна залякати батька, чию дитину вбили?". Віктор Гандзюк біля могили доньки. Скріншот: BBC News Україна / YouTube


Вони кажуть, що виконавці – пацани, які не розуміли наслідків обливання концентрованою сірчаною кислотою. Може, виконавці погано вчилися у школі і дійсно не розуміли, але Мангер точно знав: облити літром кислоти – це гарантоване вбивство.

Вилити літр кислоти – це ураження великої площі тіла. І вже немає значення, куди вона потрапить – на голову, спину, руку, ногу. Важлива площа ураження: що вона більша – то менший шанс вижити. А літр кислоти, безумовно, це велика площа.

Я ще на тимчасовій слідчій комісії за присутності слідчих і прокурорів говорив: у науці про опіки є індекс Франка – індекс, який прогнозує ймовірність вижити після термічних опіків. Хімічні опіки, безумовно, ще гірші, тому що, окрім ураження шкіри, ще відбувається дія кислоти на організм.

Індекс Франка вираховують просто: відсоток глибоких опіків множиться на три і додається до відсотка поверхневих опіків. Якщо індекс Франка до 30 одиниць – це більш-менш нічого, 31–60 – це тяжкий стан, але людина виживає, від 61 до 90 – прогноз сумнівний, людина може померти, а якщо індекс 91 одиниця і вище – людина, зазвичай, помирає.

У Каті, згідно із судово-медичним актом, було 39% глибоких опіків. 39 помножити на три – це індекс 117, смертельна доза. А ще були поверхневі опіки. Тобто площа ураження вже була несумісною з життям. А вони доводять, що вилити літр кислоти на людину – це просто "тяжкі тілесні"…

Катя була настільки різнобічною… Як можна було вбити таку людину? Цілий світ загинув разом із нею

– Як Катя реагувала, коли дізналася, що виконавці – це ті самі люди, яким вона як волонтер допомагала, коли вони були в АТО?

– Плакала. Організатору Торбіну колись допомагала з паливом, одному з безпосередніх виконавців, Васяновичу, збирала гроші на реабілітацію після того, як йому ампутували ногу. У голові не вкладається, як вони після цього пішли на замовне вбивство. Відповідь на все – гроші. Катя теж говорила: "Тату, немає в них ніякої ідеї, вони просто хотіли заробити по $500".

Коли виконавці обрали тактику захисту, що наче їм сказали, що Катя "сепаратистка"… Донька після нападу показувала мені скріни переписки в месенджері, їй друзі надіслали. Один із виконавців писав Торбіну за кілька днів до замаху: "Опер, вона ж своя", а він дослівно відповів: "Пох...р".

Знаєте, що мене вбиває? Що за рік після нападу Мангер на волі, що Рищука і Гордєєва узагалі не притягнуто до відповідальності. Убивають безпомічні пасивні прокурори, які, наче меблі на судових засіданнях: мовчать, не опонують, просто сидять і все. Це називається трансформація прокурорів в адвокатів підозрюваних. Убиває, що організатори і замовники досі на волі. У Каті всі ці три важкі місяці в лікарні була лише одна мрія: вийти на вулицю, подихати повітрям. На жаль, не справдилося…

– Що робити, щоб на чергову річницю нападу і смерті Каті ми з вами знов не говорили про те саме: організаторів і замовників убивства не покарано?

– Не дати злити справу, довести її до кінця. Як? Міняти головні фігури у ГПУ, щоб принаймні не заважали розслідувати вбивство, щоб не було тиску, не було політичного рішення не чіпати.


razom
"Катя була патріоткою, хотіла європейської, розвинутої, демократичної, цивілізованої України. Може, це патетично звучить, але вона дійсно цього хотіла. Продовження справи Каті – найкраща пам'ять про неї". Фото: Віктор Гандзюк / Facebook


Знаєте, Катя була різною: суворою і нещадною до ворогів, але абсолютно чесною і відкритою, дуже доброю й по-дитячому наївною. Вона так вірила у добрі справи і добрих людей. Була активною учасницею і першого, і другого Майданів. 18 лютого 2014 року, коли в центрі Києва все палало, була на Майдані, перев'язувала поранених. Коли в Херсоні почалися проросійські демонстрації, усе кинула, сіла на поїзд і повернулася до міста, навіть пам'ятник Леніну валила разом з іншими. Я багато років тому, після подорожі до Єгипту, подарував їй арафатку. Катя завжди у критичні моменти надягала цю арафатку – і вперед.

Коли в Донецькій і Луганській областях почалися відомі події, вона стала помічником щодо юридичних питань головного комісара ООН із питань біженців, активно долучилася до волонтерського руху. Під час бойових дій під Іловайськом працювала на межі із зоною АТО, евакуювала та розселяла людей, їздила по таборах біженців, під обстріл потрапляла. Найстрашніше було, коли одного разу вона мені зателефонувала і сказала: "Тату, із метою безпеки нам заборонили користуватися мобільними".

– Донька ніколи не жалкувала, що пішла в чиновники, особливо коли стало зрозуміло, що зсередини систему не реформуєш?

– Ні, не жалкувала. Навпаки, хотіла все переробити і дуже успішно. У неї багато проєктів було. "Жити не за правилами, а жити для людей" – так Катя колись написала про свою роботу. І так робила.

Вона досконало знала англійську та німецьку, вивчала турецьку. Захоплювалася великим тенісом і лижним спортом, керувала автомобілем, обожнювала, любила подорожувати. Дуже багато читала, це дійсно було її захоплення з дитинства. А ще любила вино та сир. Не просто любила, а була знавцем сортів, видів, привчила мене до сиру з пліснявою. Катя була настільки різносторонньою… Як можна було вбити таку людину? Цілий світ загинув разом із нею.

– Що буде найкращою пам'яттю про Катю?

– Знаєте, після нападу на Катю й особливо після її смерті зупинилися системні напади на активістів у всій країні. Дуже дорогою ціною, але зупинилися, хоча до того їх було понад 55 за півтора року.

Що буде найкращою пам'яттю? Катя була патріоткою, хотіла європейської, розвинутої, демократичної, цивілізованої України. Може, це патетично звучить, але вона дійсно цього хотіла. Продовження справи Каті – найкраща пам'ять про неї. Навіть те, що роблю зараз я, – це якоюсь мірою не тільки те, що хочу добитися справедливості та покарання для вбивць своєї дитини, а й продовження її справи, пам'ять про неї.

ВІДЕО
Відео: BBC News Україна / YouTube

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

КОМЕНТАРІ:

 
Заборонені нецензурна лексика, образи, розпалювання міжнаціональної та релігійної ворожнечі і заклики до насильства.
 
Залишилось символів: 1000

Натисніть «Подобається», щоб читати
Gordonua.com в Facebook

Я вже читаю Gordonua в Facebook

 
 
 

 
 
Більше матеріалів
 

Публікації

 
усі публікації