Припустимо, що перезавантаження уряду – це "без палева" звільнити Федорова 

Сьогодні депутати мають здійснити ритуал відставки уряду. Відбудеться перезавантаження уряду. А в чому логіка?

Невірно відштовхуватись від особистостей. Хтось прийшов, хтось пішов, хтось лишився. Це ж не трансфери у футболі. Хоча і там важливі не хаотичні дії, а стратегія і думка тренера. Ключове – це логіка. І от в поточному перезавантаженні уряду неможливо побачити логіку. Чи, можливо, та логіка, що проглядається, дуже неприємна.

І так, Корецький виглядає сильнішим менеджером, ніж Свириденко. І має історію успіху як в "Укрнафті", де розчищав Бєніні стайні, і в "Нафтогазі", з якого Чернишов викачав майже весь газ. При ньому ми можемо навіть очікувати на зростання субʼєктності уряду. І так, на щастя, Мінекономіки і Мінагро знову розділяють. Сподіваємося, востаннє. І наступного разу ми не побачимо обʼєднання його назад. Бо ж було вже.

Але. Це ж другорядне. Коли приймаються рішення, які стосуються людей і процесів, дуже важливо розуміти їх логіку. Бо якщо незрозуміло, за що людей звільняють, то як працювати наступникам? Як розуміти, що робити? І що не робити. Чи розуміти, що що б ти не робив, тебе все одно можуть в один прекрасний день просто звільнити? Це ж шалений демотивуючий фактор.

То яка логіка? І якщо її не пояснюють, то зʼявляються припущення. Наприклад, що все перезавантаження уряду відбувається, щоб "без палева" звільнити міністра Федорова. Який дозволив собі бути популярним. І який виглядає дуже ефективним. А ще й, зараза, з корупцією вирішив не миритися. І звільнити його самого по собі якось не красиво. А разом з усім урядом можна. Тим більше, його ж можна подати навіть. Але потім депутати не знайдуть раптом голоси. Ну буває ж таке. Ох уж ці кляті депутати.

Дуже не хочеться мати справу з такою логікою. Коли під час війни звільняють ефективного міністра оборони, результати роботи якого можна навіть побачити у ситуації на фронті. Через політиканство. "Таке було вже", – скаже багато хто, пригадуючи звільнення Залужного…

Або, наприклад, звільнення Качки. Краще якого ніхто не розбирається в питаннях європейської інтеграції. А його за що? За те, що поставив підпис під необхідністю проводити реформи у сфері боротьби з корупцією? За меморандум Качки – Коса? То про що це нам має сказати? Що треба тепер наступнику саботувати будь-які намагання європейської інтеграції? Не можна обіцяти європейцям боротися з корупцією? Чи що?

Або, наприклад, звільнення міністра освіти, який кинув виклик ректорський мафії. То що, не треба таке робити? Добре, меседж зрозумілий. Не гарячкувати. Поважних людей не ображати. Десь така логіка вгадується. Неприємна.

Кажуть ще, що раптова зміни уряду повʼязана з раптовим усвідомленням, що скоро зима і війна не закінчиться восени. І треба готуватися до важкої зими. А ми серйозно до цього не готувалися? Хтось серйозно приймав державницькі рішення, виходячи із припущення, що війна закінчиться восени? І ми починаємо готуватися до важкої зими із серпня? Поговоримо про це одного київського січневого вечора?

Якось підозріло схоже на шашлики. Здавалося, що ці уроки давно вивчені. І дуже лякає, що іллюзії швидкого миру можуть жити в таких високих кабінетах. І бути основою для прийняття ключових рішень. Може, через непереборне бажання виборів?

Отака біда з логікою.

Джерело: Sergey Fursa / Facebook