Олександр Карпюк
Український блогер (відомий під ніком Serg Marco), військовослужбовець ЗСУ, радник партії "Демократична сокира" з військових питань
Це треба зробити, щоб зламати нову бухгалтерію війни
Напишу і я свою думку про реактивні Shahed, раз уже всі висказалися.
За ці дні я побачив в інтернеті декілька думок про стан справ із реактивними Shahed, деякі сильно спрощені, деякі – маніпулятивні, деякі – доволі професійно викладені. Спробую зібрати свою думку по цьому всьому.
Ну, по-перше, мені там скинули пост одного критика дронів-перехоплювачів. Пише, що "от, бачите, реактивні Shahed полетіли, а перехоплювачі нічого не можуть їм зробити, я ж казав що ті всі дрони-перехоплювачі – х...йня".
Ну, не може пан майор у банальну логіку, ну шо поробиш. Є такі люди, які шукають негатив і радіють йому, бо це привід заявити: "Я ж казав!!!" Але тут саме і справа в тому, що реактивні Shahed – це якраз модернізація існуючої системи, бо дрони-перехоплювачи "вбили" старі, більш дешеві і масові Shahed. Тупо за один рік дрони-перехоплювачі зробили ураження звичайним Shahed неефективним економічно, бо їх забагато збивається дешевими перехоплювачами. Можете згадати Київ рік тому, як його перегортали звичайними Shahed, а над його захистом билося всього чотири екіпажі перехоплювачів (та декілька десятків екіпажів ЗРК), який тоді крик стояв, та порівняти з тим, що було зроблено за рік. Але хтось так і не побачив, ну, такі експерти.
Читайте також
Також побачив критику про те, що не підготувалися до реактивних Shahed. Це спрощене сприйняття, усе ж реактивні Shahed існують уже півтора року, і весь цей час відносно успішно збивалисья, в інеті дохера відео збиття реактивних Shahed зенітними дронами та іншими засобами, і навіть у сьогоднішній ситуації зенітні дрони, згідно статистики, збивають 15% реактивних Shahed, а розробки покращених зенітних дронів велися і до цього. Тобто справа не в тому, що зенітні дрони не збивають реактивні Shahed, а справа в тому, що вони це роблять недостатньо, бо треба вийти на показник близько 40%, щоб зламати нову бухгалтерію війни, коли протидія ударному засобу в комплексі буде сильно дешевше за вартість ударного засобу. Але чому ж так сталося, якщо звичайні Shahed існуюча система навчилася перетравлювати, то що ж сталося з реактивними?
Спробуємо розібратися.
1. Тактика. Нові реактивні Shahed ідуть на висоті 3500+ метрів, що обмежує перелік засобів, що можуть їм протидіяти. Зенітні комплекси на автопушках (такі як "Гепард" та аналоги) та групи МВГ із кулеметами не дістають їх. ПЗРК у МВГ теж не дістають реактивні Shahed на великій висоті.
Це означає, що є три ефективні засоби протидії: авіація (без вертольотів, тільки реактивна), ЗРК та зенітні дрони. Виключення із системи вертольотів, МВГ та пушечних зеніток дуже впливає на ефективність усієї системи, яка еволюційно налаштовувалася все ж взаємодіяти в комплексі. Тепер цю систему треба оптимізувати, змінити, підсилити там, де вона ефективна. Над цим працюють.
2) Новий засіб. "Герань-4". До цього ми мали справу здебільшого з "Герань-3", на реактивному двигуні. Але то була саме "Герань", у яку впиндюрили реактивний двигун, яка не могла летіти дуже швидко та маневрувати на високих швидкостях, бо в неї не витримував фюзеляж, розганятися вона могла лише на невеликих ділянках, і дрони-перехоплювачі доволі ефективно їх збивали.
"Герань-4" – це вже інший засіб, який має мало спільного з "Герань-3", і китайці допомогли Росії з відповідним двигуном та масовою партією. Ця модель набагато дорожча за звичайний Shahed, вона вже ближча до наших "Пекло" чи "Рута". До речі, у росіян великі проблеми з перехопленням наших реактивних дронів, тобто проблема дзеркальна, хоча як по мені – у наших по ТТХ усе набагато краще.
Поява нової "Герань-4" у великій кількості стала різким еволюційним кроком, і система, яка перетравлювала дронові атаки зі здебільшого більш повільними "Герань-3", забуксувала.
3) Радари. Чомусь усі кричать про необхідність дронів-перехоплювачів, але забувають, що основним у системі є не дрон, а радар. Радари в нас досі в дефіциті, західні виробники законтрактовані, українські теж забиті замовленнями, а декілька зараз розробляють свої тактичні радари, але це все час. Щоб ефективно протидіяти реактивному Shahed – його треба виявляти раніше і не втрачати на більших ділянках, а для цього потрібно більше радарів та перекриття більших ділянок. До цього ми здебільшого "тасували" радари по ділянках, щоб добитися кращої ефективності. Як краще розміщувати існуючу кількість радарів, щоб краще протидіяти реактивним Shahed, – велике питання та великий шмат координаційної роботи.
4) Еволюція в системах керування. Реактивний Shahed – це лише один із засобів у дроново-ракетній навалі. Там беруть участь і інші засоби, і дрони-обманки, і дрони-розвідники, і ударні керовані Shahed. Еволюція меш-мереж дозволила зробити цю систему більш ефективною та краще застосовувати реактивні Shahed. І тут дійсно питання – а чи достатньо ми зробили в РЕБ для протидії меш-мережам? Але це більше питання до Флеша.
5) Система. Система зараз переживає переналаштування, бо вона еволюційно вчилася протидіяти більш повільним цілям. І ефективно цьому навчилася буквально декілька місяців тому. Від виявлення до передачі інформації на пости, на засоби протидії, на час реагування в різних ситуаціях, на можливості застосування реактивної авіації, перекриття ділянок засобами, які зараз різко стали неефективними, а це означає, що треба ці пазли срочно заповнити ефективними засобами, і багато інших складнощів. Зміни будуть дуже залежати від наявності необхідних засобів та професійних здібностей керівництва, що відповідають за окремі ділянки оборони, а також наскільки на ці ділянки можна поширити сектори роботи реактивної авіації.
Які висновки із цього.
Ми бачимо наступний крок еволюції російських засобів і черговий виклик для нашої ППО – перетравлювати цілі, які летять масово на висоті 3500-4000+ м та на швидкостях 350–500 км/год – із розумінням, що ці швидкості та висоти будуть рости і далі. Також є розуміння, що треба орієнтуватися на "Герань-5" як базовий ударний засіб ворога, і саме йому протидіяти у майбутньому, а це вже дуже складний для перехоплення засіб, який не обмежується прикордонними областями, він може летіти сильно далі. Тобто система повинна протидіяти вже не "Герань-4", а "Герань-5". І при цьому збивати все інше лайно, яке теж бере участь у дронових атаках, бо участь класичних пропелерних дронів ніхто не відміняв. Що доволі непросто.
Україні треба нарощувати можливості протидії таким загрозам. Уперше у світі. Утім, нічого нового.
Джерело:
Serg Marco / Facebook
