Українка закохалася у спецпризначенця зі Шрі-Ланки. Як діти сприйняли іноземця в домі своєї матері

Бондарчук допомагала Упулу набути громадянства України
Фото: suspilne.media
Українка Валентина Бондарчук познайомилася зі своїм майбутнім обранцем – Даріджу Біянвіледжі Упулу зі Шрі-Ланки в одному з госпіталів Житомира. Історію кохання пари розповіло "Суспільне".
"Спецпризначенець Даріджу Біянвіледж Упул зі Шрі-Ланки – ветеран російсько-української війни. У 2023 році він приїхав в Україну, щоб захищати її від вторгнення військ РФ. Після важкого поранення на передовій потрапив до Житомирського шпиталю, де познайомився з Бондарчук. Пара разом три роки", – ідеться в репортажі.
Зараз закохані живуть у селі Будо-Бобровиця в Житомирській області. Бондарчук зізнається: попри мовний бар'єр, вони з коханим розуміють одне одного з пів слова. До того ж, Упул вивчає українську й щодня говорить жінці: "Я тебе люблю".
За словами медикині, після знайомства з Упулом вона зрозуміла, що чоловік їй сподобався, а той відповів взаємністю.
"Ми вперше побачилися в листопаді 2023 року. Він тоді лікувався після складного поранення на полі бою на одному з військових напрямків. А я як депутатка громади від нашого округу привозила гуманітарну допомогу до лікувального закладу. І тоді я вперше його побачила. Ми поспілкувалися. І одразу обоє відчули, що ми симпатизуємо один одному. Спочатку ми подружилися. А вже потім усе якось само собою закрутилося. Ми почали переписуватися", – розповіла Бондарчук.
Жінка додала, що Упул – колишній кадровий військовий зі Шрі-Ланки, він служив у професійній армії своєї країни та брав участь у міжнародних миротворчих місіях. У серпні 2023 року приєднався до українського війська як іноземний доброволець. Спочатку служив в інтернаціональному легіоні, а навесні 2024 року після першого поранення пішов служити у 66-ту окрему механізовану бригаду імені князя Мстислава Хороброго.
"Я професійний солдат. Працював у багатьох країнах. У 18 років вступив у шрі-ланкійський спецназ. Потім звідти вийшов у відставку і приєднався до американських військових. Я їздив у Західну Африку: Гану, Гвінею, Кенію, Сьєрра-Леоне, Кот-д'Івуар, а також в Афганістан. Я ніколи не боюся, коли йду на війну. Я знаю, що коли йду туди, то можу загинути або отримати поранення, і що може статися будь-яка критична критична ситуація", – розповів чоловік.
За словами Упула, в Україні він воював на донецькому напрямку. За те, що вивів побратимів з оточення під час виконання бойового завдання, 31 липня 2024 року його нагородили Лицарським хрестом. 13 вересня 2024 року дістав друге поранення. Ветеран додав, що не бачить на одне око й не чує на одне вухо, йому зробили чотири операції, а також він походив лікування та реабілітацію у Дніпрі, Харкові, Києві, потім у Житомирі.
"Після поранення я приїхав у лікарню в Житомирі, там побачив її. Вона розпитувала про мене. Через перекладача я їй все пояснив. Сказав, що не можу більше повернутися на війну, бо у мене складне поранення. Сказав, що мені потрібна допомога. Поступово ми почали розмовляти. Вона сказала, що якщо мені нікуди йти, то я можу залишитися жити з ними. Вони можуть мені допомогти. Вона піклувалася про мене і багато добра мені робила. Ми оформили документи. Для цього обходили всі державні установи. Я отримав громадянство України. Вона мені дуже допомогла. Зараз вона готує мені смачну їжу. І дає все інше. Найголовніше – вона дала мені дім. Вона дуже добра й мила жінка. Справді, чесно кажучи, вона дуже хороша. Таких людей у світі рідко зустрінеш. Я їй неабияк вдячний", – зазначив Упул.
Бондарчук зізналась – вона рада, що Упул зараз живе у її домі, а її чотири сини та п'ятеро онуків сприйняли його як свого.
"Упул дуже добра людина. Він стільки воєн пройшов, а своєї доброти не втратив. Він мене дуже опікає. Я не бачила у світі такого, щоб так чоловік до жінки ставився. Він мені нічого робити не дає. Це хіба що він не бачить, то я роблю, а так ні. Він за все хапається. Але ж я бачу, що він не дуже здоровий. Йому також потрібно допомагати. 15 років тому у мене помер чоловік. Він каже, що в їхній країні жінки нічого не роблять, Все чоловіки", – сказала Боднарчук.
Жінка розповіла, що спершу з пересторогою думала, що скажуть люди, коли вона привезе незнайомого чоловіка після поранення додому.
"Думала, як люди сприйматимуть таке. Це ж село. А потім діти приїхали і познайомилися з ним. Почали балакати, всі познайомилися. Онуки його люблять без пам'яті. Влітку вони тут. Він їх навчає бойових прийомів. У футбол з ними грає, у волейбол. Шукає різні розваги для них, грається з ними", – зізналась жінка.
Упул говорить, що старанно вчить українську мову.
"Сподіваюся, зможу стати справжнім українцем", – додав він.



