ICC Ukraine закликала знизити тарифне навантаження на промисловість і переглянути умови торгівлі з ЄС

На думку Українського комітету Міжнародної торгової палати, промислова політика держави має передбачати здешевлення логістики й енергії
Фото: depositphotos.com
Українська промисловість працює під одночасним тиском російських атак, проблем із морською й залізничною логістикою, високих тарифів і нових обмежень на ринку Європейського союзу. Для збереження виробництва й експорту держава має знизити витрати підприємств, активізувати переговори з ЄС і розширити доступ великого бізнесу до фінансування. Про це віцепрезидент Українського національного комітету Міжнародної торгової палати (ICC Ukraine) із питань промислової стратегії Богдан Іванюк заявив під час пресконференції в "Київінформі".
За його словами, промисловість формує приблизно 20% ВВП України. Частка гірничо-металургійного комплексу зараз становить орієнтовно 5,5%, тоді як до початку повномасштабної війни вона перевищувала 10%. Валютний виторг ГМК скоротився із приблизно $22 млрд 2021 року до орієнтовно $6 млрд на рік. Кількість працівників галузі зменшилася з понад 130 тис. до трохи більше ніж 60 тис.
Іванюк зазначив, що одне робоче місце в металургії забезпечує зайнятість понад семи людей у суміжних секторах. Тому зупинення великих промислових підприємств матиме значно ширші наслідки для економіки. Одним із головних викликів він назвав проблеми з морською логістикою. Через обмеження роботи чорноморських портів промисловість втрачає основний канал масового експорту, повноцінної альтернативи якому немає.
2025 року через українські глибоководні порти перевезли приблизно 80 млн тонн вантажів. Потенціал переорієнтації на дунайський напрямок Іванюк оцінив щонайбільше у 28 млн тонн. Водночас перевезення суходолом через країни ЄС коштує у два-три рази дорожче, що робить його економічно невигідним для продукції з невисокою рентабельністю. Ще однією проблемою в ICC Ukraine вважають підвищення вантажних тарифів "Укрзалізниці" на 30%. Зниження тарифного навантаження Іванюк назвав одним із першочергових завдань держави.
"У Канаді війни немає. Але Канада виділила певну суму для того, щоб знизити залізничний тариф, а також портовий на 50%. Аналогічно повинна зробити Україна для підтримки своєї промисловості. Необхідно знизити тарифне навантаження. І не тільки в логістиці, а й в енергетиці та інших сферах. Державне тарифне навантаження на бізнес зараз потрібно зменшити, щоб підприємства могли працювати й експортувати", – зазначив Іванюк.
За його словами, вантажні перевезення "Укрзалізниці" 2025 року були прибутковими, тоді як основні збитки виникали в пасажирському сегменті. Перекладання цих витрат на промислових вантажовідправників, на думку представника ICC Ukraine, погіршує конкурентоспроможність українських підприємств. Іванюк також закликав уряд активізувати переговори з Євросоюзом щодо механізму вуглецевого коригування імпорту CBAM і квот на українську металопродукцію.
Він наголосив, що українські підприємства через війну працюють в умовах, які суттєво відрізняються від умов для виробників у ЄС. Тому Україна має домагатися спеціального режиму застосування CBAM, а квоти на металопродукцію – щонайменше зберегти на рівні фактичного експорту 2025 року.
Окремою проблемою залишається доступ до фінансування. Державні програми підтримки переважно орієнтовані на малий і середній бізнес, тоді як великі підприємства у прифронтових регіонах також зазнають пошкоджень, скорочують виробництво й потребують коштів для збереження трудових колективів.
За словами Іванюка, промислова політика держави має передбачати здешевлення логістики й енергії, відновлення доступу до зовнішніх ринків, фінансування виробництва і збереження робочих місць.
"Одне бажання – залишатися живими, працювати й експортувати", – підсумував Іванюк.
Як читати ”ГОРДОН” на тимчасово окупованих територіях
Читати

